4Питання.Резерв сумнівних боргів, його оцінка і порядок розрахунку та облік згідно національним стандартам.

Дебіторська заборгованість – це сума грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів, яку на певну дату підприємству заборгували його дебітори – юридичні та фізичні особи. Підприємства повинні стежити за строками погашенням дебіторської заборгованості з метою її достовірн ості погашення. Відповідно до п. 7 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» поточна дебіторська заборгованість включається до підсумку балансу за чистою вартістю її реалізації. А чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості визначається як сума поточної дебіторської заборгованості, зменшена на резерв сумнівних боргів. Таким чином, визначення суми резерву сумнівних боргів – необхідна умова діяльності будь-якого підприємства, яке має дебіторську заборгованість. Цей резерв створюється як джерело погашення частини дебіторської заборгованості, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності. Сумнівна дебіторська заборгованість---поточна дебіторська заборгованість, щодо якої є сумніви стосовно її повернення боржником (строк оплати сплив або є інші причини для сумнівів)  Класифікується за строками погашення, що минули, і встановлюється коефіцієнт сумнівності для кожної групи . Безнадійна дебіторська заборгованість--поточна дебіторська заборгованість, щодо якої є впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності. Виключається з активів з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати (п. 11 П(С)БО 10)  Будь яка заборгованість в якийсь момент може бути визнана безнадійною, достатньо однієї з умов :---закічився строк позивної давності (3 роки); ----існує впевненість в тому, що боржник не погасить свою зобов*язаність (банекрут). Для розрахунку і створення резерву сумнівних боргів до уваги беруться сумнівна та безнадійна заборгованості. При створенні резерву сумнівних боргів збільшуються інші витрати операційної діяльності і складаєтьчся кореспонденція Д-т 944 К-т 38 Використання резерву для покриття безнадійної заборгованості покупців Д-т 38 К-т 36 Якщо резерву невистачило для покриття заборгованості,то різниця списується на рах. 944. Д-т 944 К-т 36 Після списання безнадійної деб. Заборгов. П-ство зобов*язане врахувати її суму на за балансовому рах. протягом періоду не менше трьох років,для спостереження за можливістю стягнення заборгованості у випадку зміни майнового стану боржника використовується рах.071 Д-т 071 Якщо протягом трьох років заборгованість не буде відшкодована боржником, слід остаточно списати її суму з позабалансового рах. К-т 071 .Сума заборгованості відшкодованої після списання відображається кореспонденцією Д-т 30, 31 К-т 716 Рахунки витрат –9 клас Рахунки доходів—7 клас,списуються на фін. Рез.—рах. 79. В кінці звітного періоду порівнюють суму доходів та суму витрат і розраховують фін. Рез. Якщо доходи перевищують витрати---прибуток Д-т 79 К-т 44 Якщо навпаки---збитки Д-т 44 К-т 79 Згідно П(С)БО10 існує два методи формування резерву сумнівних боргів .

Виходячи із платоспроможності окремих дебіторів;

На підставі класифікації дебіторської заборгованості 3роки

Необхідно проаналізувати інформацію за декілька попередніх звітних періодів, за кожною групою визначити коефіцієнт сумнівності, який являє собою частку безнадійної дебіторської заборгованості в загальній сумі деб. заб. кожного дебітора.

Резервний фонд створюється згідно з чинним законодавством у розмірі не менше 25 % від суми сплаченого акціонерного (уставного) капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду становить не менше, ніж 5 % від суми чистого прибутку після оподаткування. Після досягнення запровадженого розміру резервного фонду, відрахування можуть здійснюватися на підставі відповідного рішення акціонерів (засновників). На рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» ведеться облік резервів за сумнівною дебіторською заборг-тю, щодо якої є ризик неповернення. Величина резерву визначається як сума добутків поточної дебіторської заб-сті та коефіцієнта сумнівності, що встановлюється підприємством для кожної групи, виходячи з фактичної безнадійної дебіторської заб-сті за попередні звітні періоди. За Кредитом 38 – створення резерву у кореспонденції з рахунками обліку витрат, за Дебетом – списання сумнівної забор-ті в кореспонденції з рахунками обліку д.з. або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів. Розрахована сума резерву сумнівних боргів записується на відповідну статтю балансу і одночасно на статтю «Інші операційні витрати» звіту про фінансові результати. Резерв с.б. створюється на під-ві наприкінці звітного періоду. Аналітичний облік ведеться у розрізі боржників або за строками непогашення д.з.

На рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» ведеться облік резервів за сумнівною дебіторською заборг-тю, щодо якої є ризик неповернення. Величина резерву визначається як сума добутків поточної дебіторської заб-сті та коефіцієнта сумнівності, що встановлюється підприємством для кожної групи, виходячи з фактичної безнадійної дебіторської заб-сті за попередні звітні періоди. За Кредитом 38 – створення резерву у кореспонденції з рахунками обліку витрат, за Дебетом – списання сумнівної забор-ті в кореспонденції з рахунками обліку д.з. або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів. Розрахована сума резерву сумнівних боргів записується на відповідну статтю балансу і одночасно на статтю «Інші операційні витрати» звіту про фінансові результати. Резерв с.б. створюється на під-ві наприкінці звітного періоду. Аналітичний облік ведеться у розрізі боржників або за строками непогашення д.з.

5питання. Класифікація доходів залежно від видів діяльності. У бухгалтерському обліку доходи — це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, внаслідок чого збільшується власний капітал підприємства (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків за- сновників) .Положенням (стандартом) БО 3 визначені три види доходів: ----продаж готової продукції (або куплених товарів); ----надання послуг (виконання робіт); ----проценти, рояльті, дивіденди та інші види доходу. В міжнародній практиці ці доходи характеризуються за такими типами діяльності: -- звичайні від поточної основної діяльності, яка визначена статутом або неосновної (іншої) діяльності, інвестиційної або фінансової діяльності (дивіденди, проценти тощо); --надзвичайні (стягнені сплачені штрафи, пені, неустойки, пожежа, повінь тощо). Доходи від кожної операційної діяльності, аналогічно затратам (див. рис. Б.4.1) поділяють за такими функціями: — виробництво, в т.ч.: а) виробництво продукції ; б) виробництво послуг ; в) купівля та продаж товару ; ---управління (адміністративні) ; ---збут (продаж). Як видно із вищенаведеного, доходи перш за все поділяють за видами діяльності, внаслідок якої вони виникають, від звичайної та надзвичайної діяльності (події). Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства (або операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності). Прикладом звичайної діяльності може бути виробництво та реалізація продукції, розрахунки із постачальниками, замовниками, працівниками, банківськими установами, податковими органами тощо. До звичайної діяльності як операції, які її супроводжують, відносяться списання знецінених запасів, курсові різниці, економічні санкції за господарськими договорами, за порушенням податкового законодавства та інші операції. Звичайна діяльність поділяється на операційну та неопераційну (фінансову та інвестиційну, іншу). Рис. Б.4.31. Класифікація взаємозв’язку доходів, витрат, прибутків і збитків

К ласифікація доходів підприємства.

Планом рахунків для відображення доходів бухг. Обліку передбачені рахунки.

70	«Дохід від реалізації»
71	«Інший операційний дохід»
72	«Дохід від участі в капіталі»
73	«Інші фінансові доходи»
74	«Інші доходи»
75	«Надзвичайні доходи»
76	«Страхові платежі»
79	«Фінансові результати»

Операційна діяльність — це основна статутна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Основна діяльність — це діяльність операції, пов’язаної з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу. Для комерційного торговельного підприємства такими будуть операції з придбання товарів, для виробничого — придбання матеріалів і сировини, виготовлення продукції та її реалізації, для інвестиційної компанії — формування портфелю інвестицій тощо. Доходи, пов’язані з основною діяльністю, розрізняють за функціями — виробництво, управління, збут та інші (аналогічно затрати). Інвестиційна діяльність — це придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів. Фінансову діяльність визначає діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства. При побудові обліку доходів відкривають такі рахунки, котрі пов’язані з цими видами діяльності: ---дохід від участі в капіталі; ---інші фінансові доходи (прибутки); ---інші доходи (прибутки). доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); б) інші операційні доходи; в) фінансові доходи; г) інші доходи; д) надзвичайні доходи. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: -покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); -підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); -сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; -є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

6 питання.Поняття власного капіталу. Його економічна сутність.

Власний капітал - це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності та використовуються ним для формування його активів. Капіталу притаманні наступні характеристики: 1) він є основним фактором виробництва; 2) характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять прибуток; 3) є головним джерелом формування добробуту власників; 4) є головним показником ринкової вартості підприємства; 5) його динаміка є важливим "барометром" рівня ефективності господарської діяльності підприємства.

Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Власний капітал відображається в пасиві балансу і має наступну структуру: --статутного капіталу; --пайового капіталу; --додатково вкладеного капіталу; --іншого додаткового капіталу; --резервного капіталу; --нерозподіленого прибутку (непокритого збитку); --неоплаченого капіталу; --вилученого капіталу; --забезпечення майбутніх витрат і платежів; --страхові резерви. Статутний капітал—це основна складова власного капіталу.На суму статутного капіталу п-ство проходить реєстрацію в органах виконавчої влади і отримує реєстраційний номер. Статутний капітал в процесі діяльності змінювати не можна, але за рішенням зборів акціонерного товариства і тільки в крайніх випадках. Статутний капітал являє собою внески засновників. Оп.№1: сформовано статутний капітал, але внески не зроблені Д-т 46 К-т 40 По відношенню до балансу 46 рах. активний, тоді як всі інші рахунки 4 класу пасивні. Оп.№2 : Внесення зсновниками активів у вигляді ( грошових коштів, сировини, основних засобів і т. д.) до статутного капіталу. Д-т 30; 31; 10; 20… К-т 46 Пайовий капітал—формується у сільському господарстві при створенні кооперативів. Фактично це тоже стартовий капітал під- ства. Додатковий капітал—утворюється в процесі діяльності п-ства. Оп. №1: Безоплатно отриманосировину (у вигляді спонсорської допомоги) Д –т 20 К-т 42 Оп.№ 2: Відображено емісійний (випуск) дохід—це дохід який являє собою різницю продажу. Д-т 31 К-т 42 Оп.№3: проведено дооцінку о/з . Д- т 10 К-т 42 Резервний капітал—створюється з метою покриття непередбачуваних витрат ( збитків минулих років, виплати дивідендів за привілейованими акціями, якщо результат діяльності п-ства збиток ,покриття заборгованості перед кредиторами у випадку визнання п-ства банкрутом). Резервний капітал утворюється як частина нерозподіленого прибутку Д-т 44 К-т 43 Сума резервного капіталу не повинна бути нижчою за 25% розміру статутного капіталу .Нерозподілений прибуток (не покритіи збитки)—це фінансовий результати діяльності будь- якого п-ства. Фінансовий результат розраховується в кінці звітного періоду та являє собою різницю між доходами і витратами. Прибуток: Д-т 79 К-т 44 ; Збиток Д-т44 К-т 79 Вилучений капітал – зменшує суму власного капіталу п-ства. У звіті про фін. рез. Сума вилученого капіталу відображається в дужках, це означаєь ,що цю суму необхідно віднімати від загальної суми власного капіталу. Неоплачений капітал --означає заборгованість акціонерів по внескам до статутного капіталу.