Наукові принципи збалансованого застосування мінеральних добрив

Збереження стану екологічної рівноваги на орних землях не досягається лише застосуванням добрив. Тому їх застосування повинно доповнювати зазначені вище принципи збалансованого землекористування (див. розд.13). Неодмінною умовою справді ефективного, екологічно обгрунтованого застосування добрив є застосування їх на фоні оптимального співвідношення в агроекосистемах земельних угідь: ріллі, лісу, лук, пасовищ, водойм та ін. (див. розд.13).

В Україні над цим питанням працював Інститут охорони грунтів, узагальнені дані якого наведені в табл. 14.33.

Звичайно, вказані нормативи можуть варіювати залежно від кліматичних, геоморфологічних, геолого-гідрологічних і ґрунтових особливостей сільськогосподарських територій та конкретних місцевих умов. Але тільки на фоні оптимального співвідношення угідь можна відновити екологічне благополуччя агроландшафтів, та такі ознаки екосистем як замкненість (вибіркове поглинання, утримання і замкнення біофільних елементів через кругообіг речо­вин), саморегулювання та стійкість, в підтриманні якої системи удобрення належить приблизно 30-50 %.

Таблиця 14.33.

Оптимальне співвідношення угідь в основних ґрунтовно-кліматичних

зонах України

Грунтовно-кліматична зона, підзона	Площа, %
	Рілля	Полезахисна лісистість	Природні кормові угіддя
Полісся Лісостеп Центральний і Північний Степ Південний Степ	40-50 35-45 40-60 50-60	3-5 7-10 5-10 7-10	45-47 45-48 30-55 30-43

Найголовніша вимога до застосування добрив - нормування агрохімічних засобів в межах потенціалу самовідновної здатності агроекосистем.

Отже, система удобрення сільськогосподарських культур в адаптивно­му землеробстві має грунтуватися на екологічних законах та принципі "розумної достатності". Вона повинна забезпечувати не тільки біодинамічну рівновагу СЗ, одержання врожаїв екологічно доцільної кількості та якості, а й стійке стабільне функціонування АЕС, мак­симально сприяти зберіганню таких їх важливих властивостей, як замкненість, саморегулювання та здатність до самовідновлення без шкоди для навколишнього середовища. Оскільки система удобрення повинна бути енерго- та ресурсозберігаючою, то нормування аг­рохімічних засобів слід проводити на біоенергетичній основі, спираю­чись на закони Природи про збереження і перетворення енергії та ре­човин.

До застосування азотних добрив треба ставитися обережно, дотримуючись регламентів. Найголовніший з них - екологічно небез­печний показник інтенсивності балансу (ІБ). За даними вчених для азоту ІБ не може перевищувати 105-110 % при веденні землеробства на дерново-підзолистих і сірих лісових грунтах і 70-100 % - в зоні чорноземів. Що стосується фосфорних і калійних добрив, то для них цей показник варіює в залежності від вмісту в грунті рухомого фосфору і обмінного калію (рис. 14.12).

Рис.14.12. Екологічно обґрунтовані показники інтенсивності балансу основних елементів живлення в землеробстві

Такі величини ІБ забезпечують високу продуктивність земле­робства, розширене відтворення родючості грунтів та екологічну чистоту агроценозів. Окрім того, ІБ поживних речовин слід вважати основним кри­терієм агроекологічної оцінки систем удобрення. При цьому враховується принцип порівняння фактичних показників інтенсивності балансу з екологічно нормованими. По відхиленнях від норми робиться висно­вок про ступінь порушення екологічної рівноваги в сівозмінах, а також пропонуються конкретні заходи щодо її стабілізації.

Окрім дотримання оптимальної інтенсивності балансу, збалансованість СЗД досягається також рядом заходів, що попереджають непродуктивні втрати добрив та забруднення навколишнього середовища.

Заходи з охорони навколишнього середовища та запобігання непродуктивних втрат міндобрив можуть бути розділені на організаційні, агротехнічні та хімічні.

1. Організаційні заходи зводяться до раціонального розташування складів мінеральних добрив, яке виключає їх змив зливовими та талими водами. Склади мають бути розташовані не ближче 500 м від водойм. Зберігання мінеральних добрив просто неба, в лісосмугах тощо має бути цілком виключено. Миття машин, агрегатів і тари після внесения добрив не може здойснюватися у водоймах. Добрива, що не використані протягом дня на внесення, мають бути повернені до складу.