1.6.3 Евристичні методи:

а) Експертні методи:

• Індивідуальні: метод інтерв’ю, метод анкетування.

• Колективні методи: методика комісії (проведення комісій, нарад, конференцій, семінарів, "круглих столів"); методика "відстороненого оцінювання", метод Дельфі.

б) Психологічні методи: Метод "мозкової атаки (штурму)"; метод контрольних запитань; метод морфологічного аналізу

1.7 Фактори і резерви росту ефективності виробництва

Під факторним аналізом розуміють методику комплексного та системного вивчення і вимірювання впливу факторів на величину результативних показників.

Фактори – це умови, рушійні сили будь-якого процесу або явища, які визначають їх характер і впливають на результат (причина, яка впливає на певний наслідок);

Поняття показники тісно взаємопов'язано з поняттям фактор, але не кожний показник є фактором.

Резерви – поняття має два різні визначення:

- запас ресурсів, який свідомо не витрачається і підтримується на певному рівні як засіб для забезпечення надійності і безперервності в роботі будь-якої системи;

- вимірювана, ще невикористана або згаяна можливість розвитку та удосконалення видів діяльності, тобто можливість підвищення ефективності виробництва (наприклад зростання обсягу виробництва, підвищення рентабельності і ін.)

1.8 Узагальнення і оформлення результатів економічного аналізу

Заключний етап аналітичної роботи - узагальнення й оформлення результатів економічного аналізу. Будь-які результати аналітичного дослідження діяльності підприємства в цілому або його підрозділів повинні бути оформлені у вигляді відповідних документів. Систематизувати оброблені результати економічного аналізу можна у двох формах: безтекстовій та описовій.

Безтекстова форма може бути у вигляді: таблиці, графіку, діаграмі. Застосовується найчастіше в оперативному аналізі (за добу, декаду) та забезпечує оперативний контроль за процесом виробництва, отримання термінової інформації. Аналітичні таблиці можуть бути в різних формах, будуються відповідно до даних, які потрібні для аналізу. Показники, наведені в аналітичних таблицях, на графіках і діаграмах, є аналітичним та ілюстративним матеріалом.

Безтекстова форма оформлення результатів розрахована на висококваліфікованих працівників, здатних самостійно розібратися в обробленій і систематизованій інформації, приймати необхідні рішення. Подання результатів дослідження в безтекстовій формі скорочує період між проведенням економічного аналізу та використанням його результатів.

Описова форма – оформлення результатів довідками, аналітичними та доповідними записками, пояснювальними записками тощо.

Висновки повинні мати конструктивний та лаконічний характер, а в пропозиціях потрібно чітко сформулювати основні завдання.

Описова форма поєднує як табличне оформлення результатів аналізу, так і текстове, використовується при економічному аналізі роботи за квартал, рік і зводиться до пояснення цифрових, табличних результатів аналізу текстом або так званою пояснювальною запискою.

Пояснювальна записка - це аналітичний документ, в якому оформлюються висновки за результатами аналізу, зроблені на підставі аналітичних розрахунків, даних таблиць, довідок і аналітичних записок. Пояснювальна записка повинна включати такі дані: загальну характеристику діяльності підприємства; висновки за результатами дослідження та позиції щодо подальшого розвитку об'єкта дослідження (перелік заходів, терміни та виконавці), , усунення недоліків у роботі та покращання діяльності підприємства в цілому, враховуючи загальний рівень розвитку підприємства, умови господарювання, імовірні зміни у його діяльності тощо.

Довідки й аналітичні записки - документи, що складаються для характеристики окремих факторів, які впливають на результати діяльності. Загальна характеристика підприємства й умов його діяльності, як правило, не наводиться.

При оперативному аналізі можуть складатися звіти-рапорти (аналітичні записки), в яких відображаються результати аналізу за короткий проміжок часу, містяться висновки про позитивні та негативні моменти, а також пропозиції щодо використання резервів, усунення недоліків і покращання діяльності підприємства.

Важливим елементом заключного етапу аналітичного процесу є обговорення результатів з тими, хто брав участь в аналітичному процесі, та керівниками підрозділів, діяльність яких аналізували. Результати економічного аналізу, які носять стратегічний характер і суттєво можуть вплинути на управлінські рішення, не розголошуються, запобігаючи витоку інформації за межі структурного підрозділу або підприємства в цілому.

Практичну спрямованість результати економічного аналізу отримують після прийняття відповідних управлінських рішень і дій.

Реалізація наданих пропозицій здійснюється відповідними службами підприємств на тих ділянках, до яких ці пропозиції відносяться. При цьому доцільно скласти календарний план-графік виконання розроблених висновків і пропозицій. У цьому документі відображаються зміст заходів, терміни виконання, вказуються відповідальні за виконання, економічний ефект тощо.

Більш ретельна організація економічного аналізу досягається шляхом уніфікації цієї роботи. Тобто створення методик, які передбачали б заповнення обмеженої кількості спеціально розроблених таблиць. Вони повинні бути специфічними для кожного внутрішньогосподарського підрозділу та в сукупності давати комплексну оцінку результатів господарювання. Всі показники таблиць повинні бути придатними для порівняння, оцінки, узагальнення. Це створює підставу для чітко окресленого розподілу обов'язків з проведення економічного аналізу, зменшує витрати часу на аналіз і сприяє підвищенню його ефективності.

1 Окремі автори виділяють "ситуаційний аналіз". У західній методології ситуаційний підхід розглядається як загальнонаукова категорія, рівноцінна за значенням категорії "системний підхід". Будь-яке економічне явище в господарській практиці завжди ситуаційне і потребує свого системного розгляду. Ситуаційний підхід вимагає від дослідника бути обережним при виборі методології дослідження. Те, що виявилось ефективним в одній ситуації, в іншій, на перший погляд дуже схожій, може бути зовсім непридатним. Тому виявлення та дослідження ситуаційних особливостей об'єкта аналізу по суті є обов'язковою процедурою.

2^s Етапи управління: 1) етап попереднього управління (функція планування); 2) етап оперативного управління (функція організації та регулювання управління); 3) заключний етап управління (функція контролю).

3 Соціальні процеси виражаються у створенні нормальних умов праці, які забезпечують допустимі норми шуму, затемнення, освітлення, вібрації, температури тощо; розвитку соціальної інфраструктури та інших аспектів праці й побуту працюючих.

23