8. Акцизні податки згідно з пку.

Акцизний податок — це непрямий податок на споживання підакцизних товарів (продукції), що включається до ціни таких товарів (продукції). Статтею 215 Податкового кодексу України визначено наступний перелік підакцизних товарів:

спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

нафтопродукти, скраплений газ;

легкові автомобілі, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Із набуттям чинності Податкового кодексу України коло платників акцизного податку розширено. Поряд із виробниками та імпортерами підакцизних товарів до його переліку віднесено:

особу, яка реалізує підакцизні товари, які конфісковані, є безхазяйними, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

особу, яка не забезпечила цільове використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено нульову ставку податку (зокрема спирт для виробництва продукції, визначеної у статті 229 Податкового кодексу України, легкі та важкі дистиляти для виробництва етилену), або не підлягають, або звільняються від оподаткування.

Крім того, при імпорті підакцизних товарів платниками є:

фізична особа-резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства;

особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України зі звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до пункту 213.3 статті 213 Податкового кодексу України;

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування у разі порушення таких вимог.

Замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини, сплачують податок виробнику.

Об'єктом оподаткування акцизним податком є реалізація підакцизних товарів (продукції).

9. Тезово надайте загальну характеристику пку.

Податковий кодекс України — закон України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Податковий кодекс України зокрема визначає:

-вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування,

-платників податків та зборів, їх права та обов'язки,

-компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під -час здійснення податкового контролю,

-відповідальність за порушення податкового законодавства

17 червня 2010 року поданий урядом законопроект було прийнято за основу. Але зазначений законопроект зазнав такої критики, що 8 липня Верховна Рада України спочатку ухвалює рішення про всенародне обговорення проекту Податкового кодексу, а вже 7 вересня визнає такою, що втратила чинність, власну постанову про прийняття Податкового кодексу за основу. Новий етап ухвалення Податкового кодексу розпочався 7 жовтня, коли доопрацьований проект цього документу було прийнято за основу постановою Верховної Ради № 2593-VI. 18 листопада Верховна Рада нарешті приймає Податковий кодекс, але вже 30 листопада Президент України після масових акцій протесту накладає на нього вето. Подальші події розвиваються блискавично. 2 грудня Верховна Рада повторно приймає Податковий кодекс вже з урахуванням побажань Президента, 3 грудня кодекс підписує глава держави, а вже 4 грудня текст Податкового кодексу офіційно оприлюднюється в газеті «Голос України».

Кодекс набрав чинності з 1 січня 2011, однак деякі статті наберуть чинності пізніше, аж до 1 січня 2015 року.

Податковий кодекс України регулює суспільні відносини, відносини, що складаються в сфері податкової діяльності України. Ця діяльність зумовлена необхідністю проведення принципово нової податкової політики. Тому одним з напрямків реалізації цієї політики стало введення з 1 січня 2011 року на території України нової системи оподаткування: розроблено систему законодавчого забезпечення та правового оформлення у вигляді Податкового кодексу України, створений механізм її реалізації. На цій основі формується фінансове забезпечення загальнодержавного та місцевих бюджетів.

Податковий кодекс України охоплює всі сфери комерційної та некомерційної діяльності як юридичних, так і фізичних осіб (платників податків).

Предметом регулювання Податкового кодексу України є податкові відносини контролюючих органів, платників податків і податкових представників (податкових агентів) щодо встановлення, зміни і вилучення у платників податків (юридичних і фізичних осіб) частини їхніх доходів у відповідний бюджет (державний, місцевий).

10. Основні положення правового регулювання ПДВ в ЄС - ДИРЕКТИВА 2006/112, + як приклад ставки ПДВ в окремих державах-членах ЄС.

Стандартна ставка ПДВ, що є чинною в різних державах-членах, у поєднанні з механізмом перехідної системи забезпечує належне функціонування зазначеної системи. Для запобігання виникненню структурної неврівноваженості у Співтоваристві та викривленню конкуренції в деяких царинах діяльності внаслідок застосування державами-членами різних стандартних ставок ПДВ, встановлюється мінімальна стандартна ставка в розмірі 15% з можливістю перегляду.

Для збереження нейтральності ПДВ ставки, встановлені державами-членами, мають забезпечити можливість, як правило, віднесення на зменшення податкового зобов'язання ПДВ, справленого на попередньому етапі.

Принцип спільної системи ПДВ передбачає застосування до товарів та послуг загального податку на споживання, точно пропорційного ціні товарів і послуг, незалежно від числа операцій у рамках процесу виробництва та збуту до моменту нарахування податку.

За кожною операцією нараховується ПДВ, розрахований відповідно до ціни товарів або послуг за ставкою, встановленою для таких товарів або послуг, після віднесення на зменшення податкового зобов'язання суми ПДВ, що безпосередньо припадає на різні складові собівартості.

ПДВ оподатковуються такі операції:

(а) постачання товарів за винагороду в межах території держави-члена платником податку, що діє як такий;

(b) придбання усередині Співтовариства товарів за винагороду в межах території держави-члена:

(i) платником податку, що діє як такий, або юридичною особою, що не є платником податку, якщо продавець є платником податку, що діє як такий і не має права на звільнення як мале підприємство згідно з положеннями статей 282-292, й не підпадає під дію статей 33 або 36;

(ii) у випадку нових транспортних засобів, платником податку чи юридичною особою, що не є платником податку, інші придбання яких не оподатковуються ПДВ згідно з частиною 1 статті 3, або будь-якою іншою особою, що не є платником податку;

(iii) у випадку підакцизної продукції, якщо акцизний збір при придбанні в межах Співтовариства стягується згідно з Директивою 92/12/ЄЕС, у межах території держави-члена, платником податку або юридичною особою, що не є платником податку, інші придбання яких не оподатковуються ПДВ згідно частиною 1 статті 3;

(c) надання послуг за винагороду в межах території держави-члена платником податку, що діє як такий;

(d) імпорт товарів.

11. Основні положення правового регулювання акцизних зборів в ЄС:  = на алкогольні вироби (ДИРЕКТИВА 92/84),  = на тютюнові вироби (ДИРЕКТИВА 92/79),  = з нафтопродуктів  (ДИРЕКТИВА 92/82), + див. ДИРЕКТИВА 2008/118,  та 2010/12.  Тут потрібно детально лише про один з видів підакцизних товарів написати на вибір.

Стаття 1

Держави-члени застосовують мінімальні ставки акцизного збору відповідно до правил, закріплених у Директиві, не пізніше як з 1 січня 1993 року.

Стаття 2

1. Дія цієї Директиви поширюється на наступні товари:

– спирт та алкогольні напої;– проміжні товари;– вино;– пиво, як визначено у Директиві 92/83/ЄЕС.

Стаття 3

1. З 1 січня 1993 року мінімальна ставка акцизного збору на спирт та спирт, що міститься в напоях, за винятком зазначених у статтях 4, 5 та 6, становить 550 Екю на гектолітр чистого спирту.

Проте, держави-члени Співтовариства, у яких до спирту та алкогольних напоїв застосовується ставку збору, що не перевищує 1 000 екю з гектолітра чистого спирту, не можуть знижувати таку національну ставку. Крім того, держави-члени Співтовариства, у яких до зазначених товарів застосовується ставка збору, що перевищує 1 000 екю з гектолітра чистого спирту, не можуть знижувати таку національну ставку нижче 1000 екю.

Італійська Республіка може продовжувати застосовувати звільнення від акцизного збору та знижені ставки акцизного збору, які можуть бути меншими мінімальних ставок та які застосовувалися станом на 1 січня 1992 року до спирту та алкогольних напоїв, що споживалися на території регіонів Горіції та у долині Аоста.

12.  На Ваш вибір в одній з країн-членів ЄС вкажіть основні положення щодо:  = податку з доходів фіз.осіб + обов"язкові соціальні платежі,  = податку на прибуток юр. осіб  + обов"язкові соціальні платежі.

Податкова система Франції

Податок на доходи фізичних осіб. Його сплачують як резиденти, так і нерезиденти. Для того щоб платник податку вважався резидентом, він має відповідати одному з критеріїв наявності податкового доміцилю. Особи, які не відповідають ознакам податкового доміцилю, сплачують податок тільки з доходу, отриманого у країні. Джерелами оподаткування є такі категорії доходу: заробітна плата, пожиттєвий ануїтет; сільськогосподарські доходи; виробничі й комерційні доходи; некомерційні доходи; земельні доходи; дохід від рухомого капіталу; доходи у вигляді винагород від керівництва компанії.

Доходи фізичних осіб оподатковуються так:

— від цінних паперів за ставкою 26 % (у тому числі соціальні внески);

— від дорогоцінних предметів, зокрема дорогоцінних металів — 8 % від ціни продажу (виплати з погашення соціальних боргів включені);

— від нерухомості — оподатковуються за загальною шкалою (без урахування звільнення від оподаткування та зниження рівня оподаткування).

Сума доходу, у франц. фр.	Ставка, %
До 26230	—
Від 26 230 до 51 600	10,5
Від 51 600 до 90 820	24
Від 90 820 до 147 050	33
Від 147 050 до 239 270	43
Від 239 270 до 295 970	48
Понад 295 070	54

Корпоративний податок. Основними видами товариств у Франції е: акціонерні товариства (SA), прості акціонерні товариства (SAS), товариства з обмеженою відповідальністю (SARL), акціонерні командитні товариства (SCA). У їх складі виділяють товариства-резиденти і товариства-нерезиденти. Оподатковуваний прибуток визначається на основі результатів податкового обліку після здійснення численних відрахувань. Амортизаційні витрати знижують суму, що підлягає оподаткуванню, навіть якщо вони відображені в бухгалтерському обліку.

Французькі та іноземні юридичні особи, що прямо чи опосередковано володіють однією або багатьма спорудами у Франції чи такі, що прямо або опосередковано володіють правами на це майно, сплачують річний податок на майно в розмірі 3 % від вартості продажу зазначеного майна або майнових прав.

Податкова система Франції включає й інші податки, які сплачують юридичні та фізичні особи. Одним із них є податок зі спадщини та дарувань, який сплачується за ставками, що залежать від родинних зв'язків та величини спадщини.