Роль основних інгредієнтів їжі в життєдіяльності організму.

До основних інгредієнтів їжі відносять білки, жири, вуглеводи, вітаміни…

Білки.

При розгляді проблеми раціонального харчування найбільше суперечностей викликає питання про м'ясний білок. Відомо, як завзято нападають на м'ясну їжу натуропати, але також відомо й інше: м'ясна їжа сприяла розумовому розвитку людини. Було б нерозумно після цього ратувати за повну відмову від м'яса. Потреба в білках у різних індивідів неоднакова, вона залежить від інтенсивності обмінних процесів, віку, статі, географічних умов і безлічі інших причин, які вимагають індивідуального підходу. Біологічна цінність білка залежить від його амінокислотного складу та інших структурних особливостей.

Жири.

Численні дослідження показують, що при виключенні з їжі жирів чи при їх нестачі скорочується тривалість життя людини, сповільнюється ріст, знижується синтез білка, зменшується опірність організму щодо несприятливих впливів і захворювань.

Жири є носіями низки біологічно активних речовин. Найбільшу біологічну активність мають поліненасичені жирні кислоти, комплекс яких називається фактором F (біологічне значення прирівнюється до вітамінів). Жири необхідні для нормального засвоєння кальцію, магнію, каротину, жиророзчинних вітамінів.

Одним із найважливіших чинників, які визначають цінність жирів, слід вважати здатність жирних кислот, які входять до їх складу, забезпечувати синтез структурних компонентів клітинних мембран. З цього погляду особливо корисне вживання маслинової олії.

До групи жирів належать також жироподібні речовини — холестерин і лецитин.

Доведено, що збільшення рівня холестерину в організмі зумовлене не стільки підвищеним його вмістом в окремих продуктах, скільки порушенням обміну речовин, спричинене неправильним харчуванням.

Антагоністом холестерину є лецитин, який сприятливо впливає на діяльність центральної нервової системи і печінки, стимулює кровотворення, підвищує опірність організму проти інфекцій і токсичних речовин, перешкоджає розвитку атеросклерозу. Велика кількість лецитину міститься в гречаній крупі, пшениці, висівках, квасолі, горосі, салаті. Багато лецитину є в продуктах, що містять холестерин (вершки, яйця, мозок та ін.).

Вуглеводи.

Головна функція, яку виконують вуглеводи, — постачання організму енергією. Потреба в них залежить від енер­гетичних витрат організму.

Чистим вуглеводом є цукор, однак проти його вживання виступають тепер не тільки натуропати, а й фахівці з харчування всіх напрямків. Зловживання цукром може викликати виникнення гіперглікемії, ожиріння, діабету. Вживання великої кількості цукру призводить до негативних наслідків головним чином у людей, які ведуть малорухомий спосіб життя, особливо в літньому віці.

Більшість натуропатів пропонують зовсім виключити цукор з раціону, замінивши його медом і фруктами.

Однак відома і роль цукру як джерела утворення в організмі глікогену — речовини, що живить печінку, м'язи і серце. Крім того цукор є найважливішим засобом нормалізації діяльності центральної нервової системи. Численними дослідженнями встановлено добову дозу вживання цукру — 50 г, переходити яку не рекомендується.

Баластні речовини.

У більшості продуктів рослинного походження містяться так звані баластні речовини, які не перетравлюються в шлунково-кишковому тракті, — клітковина і пектин. Проте вони необхідні людині. Якщо їжа бідна на них, виникають атонія кишечника і запори. Таким чином, баластні речовини є регуляторами рухової функції кишечника.

Пектин поліпшує роботу кишечника, сповільнює гнильні процеси і газоутворення, зменшує всмоктування деяких шкідливих речовин.

Вітаміни.

Біологічне значення вітамінів для організму людини надзвичайно важливе. Характер їхньої дії різнобічний і пов'язаний з роботою всіх систем організму. Вони активізують обмінні процеси, посилюють опір організму хворобам, підвищують працездатність людини.

На шкірі, як у дзеркалі, відбивається внутрішній стан організму. Якщо підтримувати фізіологічний стан внутрішніх органів, вчасно і правильно очищати організм, видаляти токсини, насичувати клітини живильними речовинами, то зовнішній вигляд шкіри поліпшується, підвищується здатність клітин самостійно справлятися з багатьма проблемами.

Вітаміни — це група незамінних для організму людини органічних сполук із дуже високою біологічною активністю. Вітаміни є у всіх продуктах харчування у незначних кількостях, що має величезне значення для нормального обміну речовин і життєдіяльності організму.

Основна кількість вітамінів надходить в організм із їжею, і тільки деякі з них синтезуються в кишечнику корисними мікробами. Сучасна наукова інформація свідчить про винятково різноманітну участь вітамінів у процесі забезпечення життєдіяльності організму людини. Одні з них є обов'язковими компонентами ферментних систем і гормонів, які регулюють численні етапи обміну речовин в організмі, інші є вихідним матеріалом для синтезу тканинних гормонів. Вітаміни значною мірою забезпечують нормальне функціонування нервової системи, м'язів, інших органів і фізіологічних систем.

Від рівня вітамінної забезпеченості харчування залежить рівень розумової і фізичної працездатності, витривалості і стійкості організму проти впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища, включаючи інфекції і дію токсинів. До складу харчових продуктів входять не тільки вітаміни, а й провітаміни, які тільки після низки перетворень в організмі стають вітамінами.

Для авітамінозів характерна виражена клінічна картина зі строго специфічними ознаками. Досить поширеним явищем залишається часткова вітамінна недостатність того чи іншого ступеня — гіповітаміноз. Гіповітамінози мають легший перебіг, їхні прояви нечіткі, менш виражені, до того ж існують і приховані форми такого стану, коли погіршується самопочуття і знижується працездатність людини без якихось характерних симптомів. Поширеність явно виражених гіповітамінозних станів та їхніх прихованих форм зумовлена багатьма причинами, але найчастіше — орієнтацією індивідуального харчування виключно на задоволення смакових запитів без урахування конкретної значущості вітамінів для здоров'я, потреби в них організму і вмісту їх у продуктах харчування, не кажучи вже про наслідки використання тих або інших прийомів кулінарної обробки, здатних руйнувати вітаміни.

На сьогодні відомо і вивчено до 30 вітамінів, близько 20 з них необхідні людині для підтримання нормального стану організму.

В основу класифікації вітамінів покладено принцип розчинності їх у жирах, воді; у зв'язку з цим вони поділяються на дві великі групи — водо- і жиророзчинні. Існують ще й вітаміноподібні речовини.

До кожної з цих груп входить велика кількість різних вітамінів, які звичайно позначають буквами латинського алфавіту. Варто звернути увагу на те, що порядок цих букв не відповідає їх звичайному розташуванню в алфавіті і не відповідає історичній послідовності відкриття вітамінів.

Жиророзчинні вітаміни.

Ці речовини також потрібні для організму для нормальної життєдіяльності. Коли таких вітамінів не достатня кількість, то жири, що потрапляють до нашого організму не розчиняються і перетворюються не не поживні речовини, а у – шкідливі, які перетворюються у жирові відкладення і призводять до ожиріння. А так, як жири також потрібні організмові, але вони не перетравлюються, то організм «хворіє» на недостачу жирів, з яких утворюються ккалорії…

До розчинних у воді вітамінів належать:

Символ	Повна назва		Характеристика
В1	Тіамін		Обмін вуглеводів
В2	Рибофлавін		Участь у процесах росту, дихання
РР	Нікотинова кислота		Клітинне дихання
В3	Пантотенова кислота		Регулює функції нервової системи, залоз внутрішньої секреції
В6	Піридоксин		Регулює обмін білків, жирів, ферментів
В12	Ціанкобаламін		Антианемічний
Вс	Фолієва кислота		Розмноження клітин, кровотворення
Н		Біотин		Участь в обміні жирів, регуляція нер­вової системи
Р		Біофлавоноїди		Антиоксидантна дія, зміцнення стінок капілярів
С		Аскорбінова кислота		Антиоксидантна дія

Вітаміноподібні речовин

Символ	Повна назва
N	Ліпоєва кислота
В 13	Оротова кислота
В 15	Пангамова кислота
В4	Холін
В8	Інозит
Вт	Карні тин
Н1	Параамінобензойна кислота
F	Полінасичені жирні кислоти
U	Метилметіонін-сульфат-хлорид

Усі ці вітаміни потрібні для нормального функціонування організму людини.

Значення вітамінів у харчуванні. Недостатнє надходження вітамінів до організму людини — проблема світового масштабу. У країнах, що розвиваються, вона тісно пов'язана з голодуванням чи недостатнім харчуванням значної частини населення. Однак і в розвинутих країнах споживання вітамінів населенням здебільшого не відповідає нормам. Воно достатнє для попередження глибокого дефіциту вітамінів, але недостатнє для оптимального забезпечення потреб організму.

Недостатнє споживання вітамінів знижує фізичну і розумову працездатність, стійкість людини проти простудних захворювань, сприяє розвитку серйозних хвороб — серцево-судинних і ракових, утруднює лікування. У підлітків, які не одержують достатньої кількості вітамінів, затримується процес статевого дозрівання, ріст організму, вони часто хворіють на простудні захворювання, погано вчаться.

Овочі та фрукти є джерелом каротину, аскорбінової та фолієвої кислот. Проте тільки овочами і фруктами потреби організму у вітамінах задовольнити не можна. Носіями вітамінів групи А, групи В, нікотинової кислоти, вітаміну Е є такі висококалорійні продукти, як чорний хліб, вершкове масло, рослинна олія, молоко і молочні продукти, крупи. Проте вони теж не можуть покрити всю добову потребу організму у вітамінах. Тому рекомендується додатково вживати полівітамінні препарати і продукти, на упаковці яких зазначено, що вони вітамінізовані.

Мінеральні речовини і мікроелементи впливають на перебіг життєво важливих процесів в організмі людини, їхня нестача призводить до глибоких порушень стану здоров'я.

Мінерали незамінні у всіх ферментних реакціях організму людини; вони регулюють гормональний статус, нормалізують роботу мозку і нервової системи. Як і вітаміни, ці речовини надходять до організму з їжею, їхню кількість потрібно постійно поповнювати, особливо при фізичних чи психічних перевантаженнях, а також при призначенні різних дієт і очищенні організму.