6. Проаналізуйте види самостійних письмових робіт студентів. Основні вимоги до магістерської роботи , її структура та критерії оцінювання.

Специфіка навчання у вищих навчальних закладах вимагає продуманої організації самостійної роботи студентів, яка б забезпечувала успішне оволодіння не тільки програмовим матеріалом, але й навичками дослідження, творчої діяльності.

У світлі цього положення виключно важливе значення має такий вид самостійної діяльності студентів як виконання курсових робіт та робіт, які виконуються на завершальній стадії підготовки бакалавра, спеціаліста та магістра.

Згідно з навчальними планами, студенти виконують:

¨ протягом періоду навчання — курсові роботи;

¨ на випускних курсах навчальних закладів І і II рівнів акредитації — кваліфікаційні роботи;

¨ на випускних курсах навчальних закладів III і IV рівнів акредитації - дипломні та магістерські роботи.

Особливістю письмових робіт є те, що в процесі їх підготовки та захисту повинні досягатися як науково-дослідні, навчальні цілі, так й фахові завдання.

Виконуючи письмові роботи, студенти із застосуванням сучасних наукових методів самостійно досліджують певні проблеми, вивчають нормативні та правозастосовчі документи, набувають навичок їх правильного розуміння та тлумачення, вчаться аналізувати наукову та навчальну літературу, критично оцінювати її, полемізувати з авторами статей, висловлювати власні думки, аргументувати та відстоювати їх, робити правильні наукові, теоретичні та практичні висновки.

Письмові роботи можуть бути реферативного або дослідницького характеру:

1) реферативні виконуються на основі аналізу й узагальнення нормативних, наукових та навчально-методичних джерел: законів, підзаконних нормативно-правових актів, їх роз'яснень, монографій, брошур, статей, методичних рекомендацій і т.ін. При цьому дається описання їх змісту, його аналіз, узагальнення, оцінка, їх обґрунтування, власні аргументовані висновки;

2) дослідницькі виконуються на підставі використання нормативних, наукових та навчально-методичних джерел, узагальнень юридичної практики, а також власних спостережень, досліджень емпіричних фактів, результатів експериментів, висунення власних гіпотез і т.д. Письмова робота такого типу, як правило, повинна мати теоретичну частину (30-40% загального обсягу), аналіз і узагальнення наукових даних та висновки.

Основними вимогами до письмових робіт є:

¨ актуальність тематики, відповідність її сучасному стану певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичним завданням фахової підготовки;

¨ вивчення та конструктивний критичний аналіз відповідних нормативних джерел, матеріалів юридичної практики, монографічної і періодичної літератури;

¨ дослідження та характеристика історичних аспектів, сучасного стану, перспектив розвитку проблеми;

¨ використання власного досвіду;

¨ чітке визначення та повна і обґрунтована характеристика предмета, мети і методів дослідження, опис та аналіз проведених емпіричних досліджень чи експериментів;

¨ узагальнення та обґрунтування результатів, висновки та практичні рекомендації

Реферат (з лат. referrer – доповідати, повідомляти) – короткий точний виклад суті певного питання, теми на основі репрезентативних книг, монографій або інших першоджерел. Реферат повинен містити основні фактичні відомості і висновки з даного питання. Реферат вимагає від студента аргументованого викладу власних думок з даного питання. Автор повинен викласти розгорнені аргументи, міркування, порівняння. Матеріал подається не стільки в розвитку, скільки у формі констатації або опису. Вимоги до мови реферату: він повинен відрізнятися точністю, стислістю, ясністю і простотою.

Есе (фр. «essai» — спроба, нарис) — це письмова робота, в якій надано свободу творчості. Це — роздуми з приводу чогось побаченого, прочитаного або пережитого особисто. Есе пишеться у вільному стилі. Есе може носити історико-біографічний, літературно-критичний, філософський, науково-популярний характер. В есе, в першу чергу, оцінюються особисті погляди автора — його світогляд, думки, почуття, цінності й ідеї.

Есе покликане розкрити одну –дві ідеї автора з певної проблеми, як аргументи використовуються положення першоджерел. Есе – це спроба створення первинного тексту. Для написання есе не потрібно перечитувати всю літературу, яка написана з цієї теми, досить скористатися 3 - 5 першоджерелами. Обсяг есе – 5 сторінок друкованого тексту (14 кегль, 1,5 інтервал, шрифт Times New Roman, поля – 2 см з усіх боків).

Теми для есе пропонуються викладачем, а також можуть бути ініційовані студентами.

Есе - це цілісний текст, в який не ділиться на розділи та підрозділи. До структурних елементів есе належать:

• Титульна сторінка

• Текст

• Список літератури.

Процес підготовки та написання есе включає в себе такі етапи:

• • вибір теми есе;

• • осмислення проблеми;

• • визначення характеру есе;

• • визначення ключових ідей есе;

• • побудова логічної схеми;

• • збір матеріалу;

• • написання тексту есе.

Курсова робота – самостійна науково-дослідницька робота студента під керівництвом викладача. Це передусім навчальна робота, завдання якої полягає не лише у розширенні знань студента, а й творчому засвоєння методології наукових досліджень, напрацюванню навичок самостійного дослідження. Підготовка, написання та захист курсової роботи мають на меті допомогти студентам з засвоєнням різноманітним теоретичним та фактичним матеріалом, вмінням його використовувати, вчать працювати з науковою методологією та сприяють формуванню методичних навичок самостійного дослідження, готують до написання дипломної / магістерської роботи. Дослідницький матеріал курсової роботи може бути використаний при написанні дипломної роботи.

НАУКОВА ПУБЛІКАЦІЯ. Основні результати та положення дослідження мають бути опубліковані для ознайомлення з ними наукової громадськості. Публікації сприяють становленню пріоритету автора, свідчать про особистий внесок дослідника в розробку наукової проблеми, слугують підтвердженню достовірності основних результатів і висновків роботи; відбивають основний зміст роботи, новизни і наукового рівня, підтверджують факт апробації та впровадження результатів і висновків роботи.

Відповідно до постанови Вищої Атестаційної Комісії від 15.01.2003 № 7 – 05/1 структура оформлення наукових статей має відповідати наступних критеріям (складатися з необхідних елементів):

1. Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями.

2. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор; виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття.

3. Формулювання цілей статті (постановка завдання).

4. Виклад основного матеріалу дослідження з ретельним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

5. Висновки даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі.

6. Правила оформлення наукової статті:

а) на початку статті з правого боку зазначити ім’я та прізвище автора;

б) тема наукової статті розміщується по центру;

в) поля, розмір, шрифту, інтервал, обсяг публікації вказується відповідною установою чи закладом, куди надсилається стаття.

г) система посилань: в кінці статті список використаних джерел і літератури подається за алфавітом; в тексті публікації у квадратних дужках вказується порядковий номер джерела і використані сторінки (до прикладу: [15, 56], [15, 56 - 57], [15, 56;16, 54]. Перша цифра є 15-ою позицією в списку літератури, а 56 – номер сторінки або аркуша архівної справи тощо).

У кінці статті подається анотація англійською мовою.

Дипломна робота – це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі.

Дипломна робота має комплексний характер і пов'язана з використанням набутих студентом знань, умінь та навичок зі спеціальних дисциплін. У більшості випадків дипломна робота є поглибленою розробкою теми курсової роботи студента-випускника. Нею передбачено систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, виробничих та інших завдань.

Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі. Магістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну наукову базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, бути спроможним до науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності.

Підготовка магістра завершується захистом магістерської дисертації на засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Магістерська робота – це самостійна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра. Основне завдання її автора – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання.

Ця випускна кваліфікаційна праця наукового змісту має внутрішню єдність і відображає хід та результати розробки вибраної теми. Вона являє собою новий по суті і досить специфічний вид кваліфікаційної роботи.

Магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючий характер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістра, а з іншого – є самостійним оригінальним науковим дослідженням студента, у розробці якого зацікавлені установи, організації або підприємства.