32. Небезпеки неоптимального управління. Оптимальне упр-ня і стійкість функціонування виробнич. Систем

Оскільки в теперішній час практично для любої виробничої системи відсутні коректні економ.-математич. моделі, то вірогідність находження робочої точки в оптимумі кривої дуже мала.

При застосуванні неоптимального управління відбувається перерострата ресурсів для досягнення того самого ефекту, і при цьому система інтенсивного типу буде примусово переведена в систему екстремального типу.

Поняття оптимальності обов’язково свідчить про існування обоснованої економ.-математич. моделі і виявлення оптимального рішення.

33. Конкурентоздатність організації і методи її досягнення

Конкурентноздатність товару - це характеристика товару, яка відображає відмінність товару від товару-конкурента, як по ступеню відповідності конкретним ринковим потребам, так і по затратам на її задоволення.

Конкурентноздатність фірми - це відносна характеристика, що відображає відмінності процесу розвитку даної фірми від фірми-конкурента, як по мірі задоволення своїми товарами чи послугами конкретної суспільної потреби, так і по ефективності виробничої чи операційної діяльності.

Основний зміст цього поняття заключається в тому, що воно характеризує можливості і динаміку адаптації фірми до умов конкуренції на ринку, що знаходиться у постійній зміні.

Є 2 групи показників, що відображають конкурентноздатність фірми:

* ступінь задоволення споживачів (доля фірми на ринку, зростання чи спад іміджу);

* показники, що характеризують рівень ефективності виробництва (рентабельність, норма прибутку).

Конкурентноздатність фірми не може покладатись на конкурентноздатність товару. На конкурентноздатність фірми впливає: стратегія розвитку фірми, гнучкість операційної системи, ефективність роботи.

34. Реструктуризація під-ства

Процес реструктуризації можна розглядати як спосіб зняття суперечності між вимогами ринку й застарілою логікою дій під-ства. По суті, реструктуризація під-ства трактується як здійснення організац.-економ., правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури під-ства, управління ним, форм власності, організац.-правових форм, як здатність привести під-ство до фінансового оздоровлення, збільшити обсяг випуску конкурентоспроможної продукції, підвищити ефективність виробництва.

Метою проведення реструктуризації є створення повноцінних суб'єктів підприємницької діяльності, здатних ефективно функціонувати за умов переходу до ринкової економіки та виробляти конкурентоспроможну продукцію, що відповідає вимогам товарних ринків. Отже, процедуру реструктуризації можна визначити як комплекс заходів, спрямованих на відновлення стійкої технічної, економ. та фінансової життєздатності під-ств.

Реструктуризація під-ства спрямовується на розв'язання двох основних завдань: по-перше, якнайскоріше забезпечити виживання підприємства; по-друге, відновити конкурентоспроможність підприємства на ринку. Відповідно до цих завдань і розглядають взаємозв'язані форми і види реструктуризації під-ств та організацій.

У процесі обґрунтовування видів, форм та ступеня реструктуризації необхідно насамперед глибоко проаналізувати техніко-економ. й фінансову ситуацію. Перше питання, на яке необхідно знайти відповідь, - це визнач. (встановити) вид продукції, що його вироблятиме під-ство після реструктуризації для відновлення свого потенціалу та нормального функціонування. Цьому передує аналіз усіх напрямів діяльності під-ства за критерієм конкурентоспроможності продукції (ціна, якість), ринкової частки, структури витрат і прибутковості.