- •Підготовка пацієнта
- •Класична лапароскопічна холецистектомія.
- •Оперативне втручання розпочинається з накладання пневмоперитонеума
- •Етапи операції.
- •Покази для дренування підпечінкового простору:
- •Ускладнення, пов’язані з технікою виконання операцій на жовчних шляхах
- •Післяопераційний період.
- •Основні ендохірургічні інструменти:
- •Обсяг обстеження й підготовка до операції
- •Підготовка пацієнта до операції включає:
- •Обсяг обстеження й підготовка до операції
- •Підготовка пацієнта до операції включає:
- •Протипоказання:
- •Доступи.
- •Варіанти лапараскопічної апендектомії.
Післяопераційний період.
Післяопераційний період у пацієнтів, що перенесли лапароскопічну холецистектомію протікає легше, ніж після аналогічної операції з широкого лапаротомного доступу. Значна частина хворих рано (частіше в першу добу) відмовляється від анальгетиків. У випадках дренування правого підпечінкового простору за показами дренаж, як правило, виймають уже на наступний день. Через кілька годин після операції хворому дозволяють активні рухи в ліжку (повертатися на боки), а до кінця першої доби — вставати і самостійно ходити по палаті. В перші дві доби після операції дозволяють пити, а в наступні дні призначають 5а стіл. В більшості випадків загальний стан після лапароскопічної холецистектомії дозволяє виписати хворого із стаціонару через 2—3 доби, якщо він проживає близько до лікарні і має можливість контактувати з лікарями. У випадках ускладненого холециститу оптимальний термін для виписки із стаціонару є не меншим 4—5 діб після операції.
При орієнтації на швидку медичну реабілітацію хворих після лапароскопічної холецистектомії необхідно пам'ятати, що в ранньому післяопераційному періоді, як правило, діагностуються більшість ускладнень. Завжди необхідно бути настороженим відносно таких ускладнень як ятрогенні ушкодження жовчних проток, крово- та жовчотеча із ложа жовчного міхура, ранні перфорації порожистих органів, як результат їх часткового термічного ураження. Так більшість авторів відмічають, що пошкодження загальної печінкової і жовчної проток частіше діагностуються не в процесі лапароскопічного втручання, а в перші 2 — 4 доби після операції. Про такі ускладнення частіше свідчить поява обтураційної жовтяниці, або місцевого перитоніту.
При виникненні навіть найменшої підозри на пошкодження жовчних проток необхідно відразу ж перейти на лапаротомію.
Важливим є також питання про терміни початку трудової діяльності після лапароскопічної холецистектомії. При його вирішені необхідно завжди приймати до уваги вік, супутні захворювання та характер трудової діяльності хворого. Пацієнти, професія яких не пов’язана з фізичним навантаженням, можуть приступати до роботи через 10—15 днів. У цей же час тим, що зайняті важкою фізичною працею дозволяють приступити до трудової діяльності не раніше як через 3—4 тижні. В цілому ж тривалість непрацездатності хворих після лапароскопічної холецистектомії у два рази менша, ніж після традиційних операцій з цього ж приводу.
Ендохірургічний комплекс являє собою набір апаратів, пристроїв і інструментів, що дають можливість виконати лапароскопічну операцію. Велика частина апаратури, що входить у ендохірургічний комплекс, монтується на мобільному візку, що має ряд полиць для розміщення апаратури.
Важливо, щоб монітор був розташований на рівні очей хірурга. Інші компоненти повинні розташовуватися в межах прямої видимості, щоб хірург мав можливість контролювати їхньої функції під час операції.
Комплекс звичайно складається з досить стандартного набору устаткування, тут немає того різноманіття, з яким приходиться зіштовхуватися при виборі інструментальної бази.
Принципово комплекс складається з наступних блоків:
а) відеокамера;
б) відеомонітор;
в) освітлювач;
г) лапароскоп зі світловодом;
д) інсуфлятор;
е) аквапуратор;
ж) електоркоагулятор;
з) стійка-візок.
Основна увага при виборі комплексу треба звертати на якість відеокамери, її світлочутливість, кількість рядків (дозвіл) і якість передачі кольору.
