4. Прогнозування ефективності проектів.

При прийнятті рішень в бізнесі про довгострокові інвестиції виникає потреба в прогнозуванні ефективності капітальних вкладень. Для цього потрібен довгостроковий аналіз доходів і витрат. Основними методами оцінки програми інвестиційної діяльності є: а) розрахунок строку окупності інвестицій; б) розрахунок віддачі на вкладений капітал; в) визначення чистого приведеного ефекту (чистої поточної вартості (ЧТС)). г) розрахунок рівня рентабельності інвестицій (RJ). В основу цих методів покладено порівняння обсягу передбачуваних інвестицій і майбутніх грошових надходжень. Методи можуть базуватися як на обліковій величині грошових надходжень, так і на дисконтованих доходах з урахуванням часової компоненти грошових потоків. Перший метод оцінки ефективності інвестиційних проектів полягає у визначенні терміну, необхідного для того, щоб інвестиції окупили себе. Сутність методу нарощення (компаундування) полягає у визначенні суми грошей, яку матиме інвестор у кінці операції. Заданими величинами тут є вихідна сума інвестицій, строк та відсоткову ставку прибутковості, а шуканою величиною - сума коштів, яка буде отримана після завершення операції. При використанні цього методу дослідження грошового потоку ведеться від сьогодення до майбутнього. Метод дисконтування грошових надходжень (ДДП) - дослідження грошового потоку навпаки - від майбутнього до поточного моменту часу. Він дозволяє визначити, скільки грошей потрібно вкласти сьогодні, щоб отримати певну суму в кінці заданого періоду.

4. Підходи до оцінювання проектів: формула Ольсена, формула Пасифіко.

Для визначення найкращого проекту слід оцінити всі альтерна-тивні проекти, а вже потім здійснити вибір. Існують кілька підходів до оцінювання проектів:

1. Формула Ольсена:

Цю формулу застосовують у тих випадках, коли ціль проекту по-лягає у впровадженні нових видів продукції або в удосконаленні тех-нології.

Як критерій ранжування цінності проекту виступає

„ aSP

"І =— , Сі

де: і — номер проекту, характеристики г'-го проекту:

Р — імовірність успіху;

С — очікувані видатки на дослідження/розробку;

S. — очікувана сума продажів за період часу;

a — стратегічний параметр, який можна інтерпретувати як міру рентабельності продажів (відносини прибутку й обороту).

Інакше кажучи, показник ефективності зв’язує очікувані майбут-ні продажі з очікуваними видатками на розробку.

2.         Формула Пасифіко:

D РігРсгРІІг

К{ =, Сі

де: і — номер проекту, характеристики г'-го проекту: Pt — імовірність технічного успіху; Рс.— імовірність комерційного успіху;

Частина I. Основи управління проектами

PR — валовий прибуток;

С — очікувані видатки на дослідження/розробку.

Подібних формул існує досить велика кількість. Недоліком їх-нього застосування є некомплексний підхід до оцінювання проекту.

Для оцінювання ефективності проектів у повсякденній практич-ній діяльності використовують також статичні (бухгалтерські) і ди-намічні методи.

4. Статичні методи оцінювання інвестиційного проекту.

Показники даного методу відрізняються простотою застосування й доступністю первісної інформації для проведення розрахунків. За-звичай статичні показники є допоміжними для динамічних показни-ків і застосовуються для оцінки короткострокових проектів (менше 1 року).

Основні показники:

Сумарний прибуток від реалізації проекту:

тn=T(Pt-3t),t=o

де: t — інтервал часу; Pt — вартісна оцінка результатів, отриманих учасником проекту протягом цього інтервалу часу; 3 — сукупні витрати, учасника проекту протягом t- го інтервалу часу; m — число таких інтервалів протягом інвестиційного періоду.

Цей аналіз «витрати — вигоди» (витрати — прибуток) найчастіше проводиться для оцінювання і вибору проектів.

Результати (цінність проекту) = Сума зиску внаслідок здій-снення проекту — Сума витрат у процесі його здійснення.

Рентабельність інвестицій (Return on investment, ROI). Показник чистого прибутку, який можна отримати з одиниці вкладеного капіталу.

ПЛ7 ОР, R01 = —, I