- •Роль мови в суспільному житті. [2, с. 5-6]
- •Стилі сучасної української літературної мови. [1, с. 19-26]
- •Пояснювальна записка.
- •Витяг з протоколу.
- •Мовний етикет.
- •Терміни та професіоналізми. [2, с. 83-84]
- •Професійна лексика.
- •Бібліографія. [1, с. 65-66]
- •Правопис м’якого знака. [1, с. 340-341]
- •Правопис апострофа. [1, с. 341-342]
- •Подвоєння та подовження приголосних на письмі.
- •Спрощення в група приголосних. [1, с. 343]
- •Правопис слів іншомовного походження.
- •Правопис відмінкових закінчень іменників іі відміни у родовому.
- •Правопис складних прикметників.
- •Відмінювання числівників.
- •Правопис російських прізвищ українською мовою.
- •Правопис власних назв.
- •Правопис географічних назв.
Мовний етикет.
Етикет (з французької еііяиеііе —- ярлик, етикетка) — це правила поведінки і спілкування людей у суспільстві; зовнішній прояв відносин між людьми, культури особистості. Якщо поняття "етикет" містить у собі обов'язки людей один щодо одного, норми і правила їх поведінки і спілкування у різних ситуаціях, то поняття "службовий етикет" визначає норми і правила спілкування тільки на роботі.
Мовленнєвий службовий етикет — це правила мовленнєвої поведінки на роботі. Перше враження про людину складається з того, наскільки щиро і привітно вона вітається. Наше враження може бути хибним, але, незважаючи на всю логіку, люди підсвідомо орієнтуються на свої почуття під час привітання.
Тому, незалежно від настрою, треба вітатися завжди привітно. Поганий настрій не слід поширювати на інших людей, оскільки можна наразитися на зустрічну неприязнь. Загальна і мовна культура людини виявляється у вмінні вибрати доречну форму привітання чи прощання.
Терміни та професіоналізми. [2, с. 83-84]
Спеціальні слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення предметам, явищам, діям з якої-небудь галузі знання — науки, культури, техніки, політики, економіки, називаються т е р м і н а м и . Терміни мають точне, конкретне значення й тому позбавлені образності, емоційно-експресивного забарвлення.
Діловому стилю притаманна термінологія, яка утворюється із активної лексики (діловодство, справочинство); запозичується щ інших мов (бланк, бюджет); утворюється за допомогою власних слів та іншомовних або із запозичених складників (фітобіологія, фототелеграф, відеокамера).
Значення термінів зафіксовані у державних стандартах, спеціальних словниках, довідниках. Ось чому вони (терміни) і повинні вживатися лише в зафіксованому значенні.
Кожна вузька галузь науки має свої терміни: медичні вживаються у медицині, технологічні — в техніці. Проте деякі терміни мають кілька значень, зокрема в справочинстві. Наприклад: справа — означає один документ і сукупність документів, інше значення має словосполучення юридична справа. Правильне значення того чи іншого терміна допомагає з'ясувати контекст. При утворенні похідних форм терміна необхідно користуватися лише тими формами, які подаються в словнику чи довіднику, бо вільне словотворення може стати причиною неправильного використання та сприймання.
Слід уникати використання застарілих, нестандартних термінів, що перейшли до повсякденного вжитку і втратили своє термінологічне значення, наприклад: фронт, фактор. Це ускладнює розуміння змісту документа.
Отже, терміни кожної сфери науки потребують особливої уваги, постійної роботи зі словниками й довідниками. Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва має свою термінологію.
Можна виділити такі основні групи термінологічної лексики:
математичну (множення, кут, дільник, квадрат);
фізичну (молекула, електрон, калорія, енергія, вольт);
електротехнічну (контакт, струм, ізоляція);
радіотехнічну (антена, радіоцентр, радіоприймач);
літературознавчу (драма, поема, анапест, сюжет, персонаж);
лінгвістичну (фонема, афікс, іменник, синтаксис, лексикологія,
пароніми, діалект);
філософську (метафізика, базис, діалектика);
фінансову (банк, кредит, дебет, баланс, фінанси);
хімічну (азот, водень, кисень, іонізація, оксиди);
біологічну (рецептор, клітина, тичинка);
медичну (вакцина, анальгін, термометр);
музичну (соло, тріо, квінтет, октава);
морську (катер, боцман, кубрик, капітан);
залізничну (купе, експрес, провідник, тамбур);
спортивну (футбол, тайм, гол, аут, шахи, хокей).__
