- •Питання 2. Модель процесу виховання та характеристика її складових
- •5. Поняття про методи , прийоми і засоби виховання
- •6. Класифікація методів виховання
- •7. Характеристика методів виховання свідомості особистості.
- •8. Характеристика методів організації діяльності і формування досвіду громадської поведінки.
- •9. Характеристика методів стимулювання.
- •Питання 10. Методи самовиховання
- •Питання №19(світогляд,структура світогляду)
- •Питання №20(Шляхи,форми,засоби формування наукового світогляду учнів)
- •Питання №21(науковий світогляд і релігія)
- •Раціональними є сформульовані ним рекомендації педагогам:
- •Питання №22(моральне виховання,шляхи,форми,методи)
- •Питання №23(використання методів народної педагогіки з морального вих. Учнів)
- •Питання №24(естетичне виховання,сутність,завдання,зміст)
- •44. Билет
- •Билет 47 (можно прочитать Волкову стр 189) Учнівське самоврядування в школі та класі
- •Мета та завдання шкільного органу учнівського самоврядування
- •III. Органи управління учнівського самоврядування. Права та обов'язки
- •IV. Повноваження членів учнівської ради
- •V. Основні напрямки діяльності органів учнівського самоврядування
- •(Методика роботи на роздруковцы є)
- •48 Билет
Питання №20(Шляхи,форми,засоби формування наукового світогляду учнів)
Науковий світогляд — цілісна система наукових, філософських, політичних, моральних, правових, естетичних понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення людини до навколишньої дійсності й до себе.
Основними засобами формування світогляду учнів є процес навчання, позакласна діяльність, самостійна робота. Формування світогляду залежить від впливу на інтелект, емоції, волю особистості, від її активної практичної діяльності.
Інтелектуальний компонент світогляду передбачає рух від безпосереднього, чуттєвого відображення дійсності до понятійного, абстрактного мислення, а потім - повернення, сходження від абстрактного до конкретного
Шляхи і форми:
= Значні можливості формування наукового світогляду закладено в навчальному процесі. Кожна наука вивчає закономірні явища певної галузі об'єктивного світу і, відповідно, кожний навчальний предмет робить свій внесок у формування наукового світогляду учнів. Предмети природничого циклу сприяють формуванню системи понять про явища і процеси природи, про закономірності, виховують активне перетворювальне ставлення до природи. Під час вивчення гуманітарних, суспільних дисциплін учні знайомляться з етапами розвитку людських цивілізацій, сутністю явищ, що в них відбувалися. Вивчення рідної мови і літератури, історії свого народу, географії своєї країни сприяє формуванню в них ідеалів, поглядів на розвиток суспільства, розумінню ними змісту життя людей, визначенню мети діяльності, спрямованості своєї поведінки.
=Оскільки світогляд є системою наукових, політичних, філософських, правових, естетичних, моральних понять, поглядів і переконань, що визначають ставлення людини до навколишнього середовища й до самої себе, то кожен навчальний предмет - складова єдиного цілого у його формуванні. Вчитель може успішно формувати світогляд учнів лише за умови, що він добре знає не лише свій предмет, а й суміжні навчальні дисципліни, здійснює в процесі навчання міжпредметні зв'язки. Це дає змогу розкрити наукову картину світу, показати його єдність. Адже сформувати науковий світогляд учнів у цілому засобами лише одного навчального предмету неможливо.
=У процесі вивчення дисциплін природничого циклу розкривають природничо-наукову картину світу, суспільні науки показують закономірності суспільного розвитку, під час трудового навчання учні знайомляться з розвитком економіки і виробничих відносин та інше. Засвоєння сукупності всіх цих предметів сприяє формуванню цілісного наукового світогляду.
=Відповідну роль у формуванні наукового світогляду учнів відіграє позакласна виховна робота. Виховні заходи збагачують їх світоглядними поняттями, уявленнями, ідеями, теоріями, сприяючи формуванню поглядів і переконань.
=З метою зміцнення світоглядних поглядів і переконань дітей доцільно залучати до видів діяльності, які сприяють поєднанню їх свідомості та почуттів з поведінкою, зокрема до учнівського самоврядування та ін. Участь в активній позанавчальній діяльності дає змогу виявляти і відповідно коригувати помилкові світоглядні погляди і переконання, відхилення від норм поведінки.
=У формуванні наукового світогляду особлива роль належить соціальній і професійній позиції педагога. Поєднання глибокої ідейної переконаності з високим професіоналізмом, уміння реалізувати світоглядний потенціал свого предмета й організувати різноманітну діяльність для вияву учнями своїх світоглядних позицій є важливою умовою формування їх наукового світогляду.
Дидактичні умови ефективності формування науков світогляду:
