2. Сировина для виробництва ювелірних виробів та споживні властивості ювелірних виробів

 

Матеріали є одним з факторів, що впливають на формування споживчих властивостей і якості ювелірних товарів.

Основними матеріалами для виготовлення ювелірних товарів є благородні і кольорові метали і їхні сплави, дорогоцінні, напівкоштовні камені, янтар, перламутр, синтетичні камені, а також скло, емаль, кіста, ріг, пап'є-маше і пластичні маси.

Благородні метали відрізняються особливою хімічною стійкістю, тягучістю і красивим зовнішнім виглядом. Вони мають щільні кристалічні ґрати, мають гарний блиск, високу щільність, стійкістю до атмосферних впливів, а також пластичність. Усе це значно «підсилює» естетичні властивості ювелірних товарів.

Для виготовлення виробів у чистому вигляді ці метали не застосовують, тому що вони порівняно м'які і володіють малою механічною міцністю. Тому використовують сплави благородних металів з іншими металами. У порівнянні з чистим металом сплави володіють кращими механічними властивостями, більш низькою температурою плавлення і визначеним відтінком. Метали, що входять до складу таких сплавів, називають лігатурними. Склад сплавів строго регламентується державними стандартами і називається лігатурою.

До шляхетних металів відносять золото, срібло, платину, а також метали платинової групи (палладій, родій, рутеній, іридій і осмій).

У земній корі золото знаходиться в самородному стані. Самородне золото містить різні домішки – срібло, мідь, залізо й ін. елементи. У чистому вигляді золото володіє приємним яскраво-жовтим кольором. Це важкий, блискучий, м'який метал із щільністю 19,3 г/см3, твердість по шкалі Мооса 2,5, температура плавлення хімічно чистого золота – 1063ос.

При виготовленні ювелірних виробів застосовують сплави з визначеною кількістю золота і лігатури, що значно підвищує твердість і міцність сплаву. У залежності від складу сплаву міняються відтінки і колір золота.

Кількість чистого золота в сплаві називають пробою. Існує декілька систем проб.

У 1927 році в СРСР була прийнята метрична проба, тобто кількість хімічно чистого золота в 1000 вагових одиниць лігатурного сплаву. Найбільш розповсюдженим сплавом золота є сплав 583-ої проби.

В Україні ювелірні вироби виготовляють переважно з потрійного сплаву, що складається з золота, срібла і міді.

У самородному вигляді срібло зустрічається рідко. В основному його добувають зі свинцево-цинкових і мідних руд шляхом їхнього збагачення і спеціальної обробки.

Срібло – красивий блискучий, білий, м'який, тягучий метал, стійкий до окислювання, що володіє винятковою відбивною здатністю. Воно значно легше золота: щільність 10,5 г/см3, температура плавлення – 960,5 ос, твердість по шкалі Мооса – 2,7.

У виробництві ювелірних виробів застосовують головним чином срібно-мідний сплав, що містить найчастіше 87,5% срібла і 12,5% міді.

В Україні випускають срібні вироби переважно 875-ої проби. Виготовляють також вироби зі срібла 916-ої проби, що покривається емаллю. Крім того, зустрічаються вироби зі срібла 800-ої і 750-ої проб. Вироби з низькопробних сплавів відносно швидко покриваються темним нальотом у результаті впливу, що міститься в повітрі сірководню. Столове срібло також швидке сутеніє під впливом кислот, що містяться в їжі.

Зараз в Україні зі сплавів срібла виготовляють ювелірні вироби понад 1500 найменувань.

Проба дорогоцінного металу -

1) Державний стандарт, що визначає цінність сплаву, з якого виготовлено вироби з дорогоцінних металів, і засвідчує вміст вагових одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву. У деяких країнах як стадарт вимірювання проби використовується карат.

В Україні для ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів встановлюються такі проби: платина — 950 (дев'ятсот п'ятдесята); золото — 333 (триста тридцять третя) — 375 (триста сімдесят п'ята) — 500 (п'ятисота) — 585 (п'ятсот вісімдесят п'ята) — 750 (сімсот п'ятдесята); срібло — 750 (сімсот п'ятдесята) — 800 (восьмисота) — 830 (вісімсот тридцята) — 875 (вісімсот сімдесят п'ята) — 925 (дев'ятсот двадцять п'ята) — 960 (дев'ятсот шістдесята) паладій — 500 (п'ятисота) — 850 (вісімсот п'ятдесята). Допускається виготовлення виробів із золота проби 583 (п'ятсот вісімдесят третьої) підприємствами побутового обслуговування населення та громадянами-підприємцями.

2) Кількісний вміст золота, срібла, платини чи паладію в лігатурному сплаві, з якого виготовляються ювелірні вироби, зубопротезні диски, монети тощо. Благородні метали через низьку твердість (за шкалою Мооса для золота 2,5; срібла — 2,7; платини — 4,3; паладію — 4,8) не можуть у чистому вигляді використовуватись для виготовлення виробів. Проби сплавів благородних металів у метричній системі: 1000, 958, 916, 875, 750, 583 (585), 375, 333. У каратній системі їм відповідають проби 24, 23, 22, 21, 18, 14, 12, 9, 8. Чистому золоту або ін. благородному металу відповідає 1000-а проба.

Проба золота (срібла), (рос. проба золота (серебра), англ. sample of gold (silver), нім. Goldprobe f (Silberprobe f)) — вміст чистого металу в природному золоті (сріблі) або у виробах з них.

Обчислюється у вагових частках на 1000 (проміле).

Проба золота, срібла та платини

Проба – це кількість дорогоцінного металу, що міститься в 1000 частин сплаву. У більшості країн (в т.ч. в Україні) прийнята метрична система позначення проби, по якій вона позначається числом частин благородного металу в тисячі вагових одиниць сплаву.

На готовій прикрасі ставиться спеціальне клеймо, за яким можна визначити, яку частину сплаву складає дорогоцінний метал. Таке клеймо ставиться Державною інспекцією пробірного нагляду на всі без винятку вироби, що надходять у продаж. Якщо проба відсутня – значить куплене вами прикраса – “ліва”, нелегально ввезена і невідомої якості.

Українські проби: золото, срібло,платина,паладій

Всі ювелірні вироби з дорогоцінних металів, призначені для продажу, повинні відповідати одній з діючих в Україні проб і мати клеймо.

В Україні діють такі проби ювелірних виробів:

• для золота – 375, 500, 585, 750

• для срібла – 800, 830, 875, 925, 960

• для платини – 950

• для паладію – 500, 850

У США, Великобританії і Швейцарії прийнята т. зв. каратна система, за якою 1000-на проба благородного металу відповідає 24 умовним одиницям.

Карат – одиниця маси дорогоцінних каменів, рівна 200 мг. За цією системою метрична проба зі значенням 1000 відповідає 24 каратам. Українській пробі 750 відповідає 18 – каратна, 583 відповідає 14 – каратна, 500 відповідає 8 – каратна.

З чистих благородних металів ювелірні вироби, як правило, не виготовляються. Для додання їм необхідних механічних властивостей і кольору в них вводять добавки кольорових металів, отримуючи сплави, наприклад, золота з сріблом і міддю, іноді з паладієм, кадмієм, нікелем і цинком; срібла і платини – з міддю; паладію – з сріблом і нікелем. Вміст дорогоцінного металу в сплаві й визначає його пробу. Проба сплавів благородних металів, з яких дозволяється виготовляти ювелірні та інші вироби, встановлюється законодавчим шляхом і гарантується державою, для чого вироби обов’язково проходять пробірний контроль і на них накладаються відбитки пробірних клейм, цифри яких визначають пробу. Для таврування виробу в різних країнах застосовуються пробірні клейма різноманітних форм і малюнків.

Найпоширеніша в СРСР 583 проба золота

Найбільш поширений сплав золота 585-ї проби; сплави цієї проби можуть бути різних кольорів залежно від кількісного співвідношення кольорових металів, що містяться в них. Наприклад, якщо в сплаві золота 585-ї проби (58,5% золота) міститься приблизно срібла 36%, а міді 5,7%, сплав набуває зелений відтінок; при 18,3% срібла і 23,4% міді – рожевий; при 8,3% срібла і 33,4% міді – червонуватий. Для виготовлення прикрас з діамантами широко використовують т.зв. біле золото, яке містить: у сплаві золота 583-ї проби – срібла 23,7 – 28,7%, паладію 13,0 – 18% або нікелю 17%, цинку 8,7%, міді 16%; в сплаві золота 750 -ї проби – срібла 7,0 – 15,0%, паладію до 14%, нікелю до 4%, цинку до 2,4%, або нікелю 7,5 – 16,5%, цинку 2,0 – 5,0 %, міді до 15%. Сплави золота 958-ї проби неміцні і тому використовуються в обмеженій кількості!

Сплав золота 375-ї проби містить: золота 37,5%, срібла 10,0%, міді 48,7%, паладію 3,8%.

Найбільш поширений сплав срібла 875 проби. Його використовують для виготовлення прикрас і предметів сервіровки столу. Сплав 916 проби використовують для виробництва предметів сервіровки столу з покриттям емаллю; сплав 960-ої проби – для виготовлення філігранних виробів. Сплави платини і паладію застосовуються в ювелірній справі в незначних кількостях. Срібні і латунні вироби для захисту від швидко наступаючого окислення і поліпшення декоративних властивостей покривають електролітичним способом тонким шаром золота 999-ї проби (позолочення) або срібла 999-ї проби (посріблення).

До 1927 року існувала т. зв. Золотникова система позначення проби (на основі російського фунта, що містить 96 золотників), за якою проба виражалася ваговою кількістю благородного металу в 96 одиницях сплаву.

На виробах українського виробництва обов’язково повинен бути відбиток пробірного клейма держінспекції та відбиток іменника виробника. Іменник – відтиск виробника. Перша цифра показує рік таврування, наступна за нею буква – шифр держінспекції, далі букви вказують шифр виробника.