- •Л. І. Кублій, м. В. Ногін
- •Перелік умовних скорочень
- •АлгебрИчні структури
- •1.1. Поняття алгебри
- •1.2. Унарні й бінарні операції
- •1.3. Поняття алгебричної структури
- •1.4. Властивості бінарних операцій
- •1.5. Алгебричні структури з однією бінарною операцією
- •1.7. Додаткові приклади, інтерпретації, властивості
- •1.6. Алгебричні структури з двома бінарними операціями
- •1.8. Поняття векторного простору
- •Питання для самоконтролю
АлгебрИчні структури
Одним із основних завдань теорії універсальних алгебр є вивчення властивостей і взаємозв’язку аксіоматизованих класів алгебр — алгебричних структур, таких, як групи, кільця, поля тощо. Ці структури дають можливість описувати дискретну будову й дискретність функціонування кібернетичних й інтелектуальних систем.
Частина 1. ОСНОВНІ АлгебрИчні структури
1.1. Поняття алгебри
Визначення 1.1. Алгеброю (ще кажуть: універсальною алгеброю) називають непорожню множину елементів разом з операціями, визначеними і замкненими на цій множині.
Дану
непорожню множину називають носієм
(або основною множиною)
алгебри. Якщо носієм алгебри є множина
А,
а її операціями є операції
,
то алгебру позначають так:
.
Операція є замкненою (або ще кажуть: внутрішньою) на заданій множині, якщо результат її застосування до будь-яких елементів цієї множини належить цій са́мій множині.
Алгебри можна визначати на множинах N натуральних чисел, Z цілих чисел, на множині R дійсних чисел (яка не є дискретною), множині комплексних чисел К, а також на довільних множинах і відношеннях.
Приклад
1.1.
Множина
з операцією звичайного додавання (+) не
є алгеброю, оскільки операція додавання
не замкнена на цій множині: наприклад,
.
Але множина
з операцією додавання за модулем 5 (
;
при цьому операція додавання за модулем
m
визначається так:
,
де
,
,
,
)
утворює алгебру
,
оскільки дана операція замкнена на
множині
:
наприклад,
,
,
.
1.2. Унарні й бінарні операції
Визначення
1.2.
Операцією
на множині L
називають функцію f,
тобто відображення виду
,
де
.
Така операція однозначна. Вона також
замкнута, тобто її область визначення
і область значень
належать множині L.
Операцію
виду
називають унарною,
а операцію виду
— бінарною.
Символи операцій називають операторами.
Приклад 1.2. Прикладами унарних операцій є:
а)
зміна знака на множинах Z
і R:
−5; −3,1415; −18,3;
;
б)
операція піднесення до степеня на
множинах N,
Z
і R:
;
(–1)2;
(7,8)3;
;
в)
доповнення в алгебрі множин:
.
Прикладами бінарних операцій є:
а)
на множині R
— арифметичні дії додавання (+), віднімання
(–), множення (
),
ділення (
);
б)
в алгебрі множин — об’єднання (
),
перетин (
),
різниця (
),
пряма сума (
),
яку ще називають симетричною різницею,
декартів добуток (
).
Бінарні операції можна записати одним із трьох способів: інфіксним (infix, яким ми звикли користуватися) — оператор ставиться між операндами; префіксним (prefix, який ще називають прямим польським записом1) — оператор ставиться перед операндами; постфіксним (postfix, який ще називають зворотним польським записом) — оператор ставиться після операндів.
Приклад
1.3.
а) Розглянемо варіанти запису бінарної
операції додавання:
— infix;
— prefix;
+
— postfix.
б)
Розглянемо варіанти запису алгебричного
виразу:
—
infix;
— prefix;
— postfix.
Надалі ми користуватимемося виключно інфіксним записом, проте зазначимо, що при комп’ютерній обробці інформації в алгоритмах обчислень другий і третій варіанти зручніші, оскільки в них не використовуються дужки для встановлення порядку обчислень.
Крім вказаних, добре відомих операцій — арифметичних дій і операцій над множинами, існує багато інших операцій.
Так,
в алгебрі висловлювань, яка є найпростішою
з формальних логічних теорій і в якій
задано логічні операції над
висловлюваннями2,
складні висловлювання одержують з
простих за допомогою унарних і бінарних
операцій (їх називають зв’я́зками):
заперечення (
),
кон’юнкції (
),
диз’юнкції (
),
імплікації (→), еквівалентності (
)
та ін. Розглянемо ці операції докладніше.
Запереченням
висловлювання
називають висловлювання
,
якщо воно істинне (І),
коли
— хибне (Х),
і хибне, коли
—
істинне. Таблиця істинності для
заперечення проста:
Кон’юнкцією
двох висловлювань А
і В
називають висловлювання виду
,
яке істинне тоді і тільки тоді, коли
і
одночасно істинні. Таблиця істинності
для кон’юнкції має такий вигляд:
Диз’юнкцією
двох висловлювань А
і В,
називають висловлювання виду
,
яке істинне, якщо хоча б одне із даних
висловлювань істинне. Таблиця істинності
для диз’юнкції має такий вигляд:
Імплікацією
двох висловлювань А
і В
називають висловлювання виду
,
якщо воно хибне тоді і тільки тоді, коли
А
істинне, а В
хибне. Таблиця істинності для імплікації
має такий вигляд:
Еквівалентністю
двох висловлювань А
і В
називають висловлювання
,
якщо воно істинне тоді і тільки тоді,
коли А
і В
обоє істинні або обоє хибні. Таблиця
істинності для еквівалентності має
такий вигляд:
Розглянемо також деякі інші зв’я́зки.
Штрих
Шеффера
(або антикон’юнкція):
.
Таблиця істинності для штриха Шеффера
має такий вигляд:
Стрілка
Пірса
(або антидиз’юнкція):
.
Таблиця істинності для стрілки Пірса
має такий вигляд:
Сума
за модулем два
(або антиеквівалентність):
.
Таблиця істинності для суми за модулем
два має такий вигляд:
На основі простого логічного аналізу, зокрема аналізу таблиць істинності, зазначимо, що імплікація двох висловлювань принципово відмінна від диз’юнкції, кон’юнкції й еквівалентності, оскільки вона несиметрична. Справді, для вказаних операцій не має значення порядок операндів (тобто, вони комутативні):
,
,
,
але
не еквівалентне
.
Розглянемо всі імплікації, які можна утворити з двох висловлювань А і В. У таблиці істинності подано чотири імплікації:
Звідси
видно, що
,
також
.
Надалі
для позначення абстрактних бінарних
операцій будемо використовувати символи
і
.
