1.15.4.Функціональні блоки мозку.

Мозок працює як єдина інтегрована система, узгоджено виконуючи свої функції. Однак виділяють окремі анатомічні структури, яким, здебільшого, притаманні відповідні функції, тобто йдеться про функціональну організацію мозку. Основні положення концепції функціональної організації людського мозку сформулював відомий вітчизняний психолог А.Р.Лурія (1902-1977).

Згідно з А.Р.Лурією виокремлюють три основних функціональних блоки.

1. Енергетичний блок тонусу кори, що забезпечує постійне підтримання оптимального рівня її збудження (тонусу). що, у свою чергу, є необхідною умовою нормальної життєдіяльності в цілому, тобто активного неспання, і саморегуляції поведінки, а також є основною передумовою успішного здійснення усій інших видів мозкової діяльності. Енергетичний блок тонусу кори знаходиться в центральних відділах головного мозку і охоплює структури древньої кори (лімбічну систему), верхні відділи ствола мозку, зокрема, гіпоталамус і зоровий бугор, а також систему мережевидних низхідних і висхідних нервових волокон, що називаються «ретикулярною формацією». Джерелом тонусу є приток інформації із зовнішнього світу, а також імпульси із внутрішнього середовища організму.

2. Блок приймання, обробки і збереження інформації містить структури, розташовані у задніх відділах кори головного мозку ( у тім’яній, скроневих і потиличній долях) і являють собою коркові компоненти аналізаторів. На відміну від першого функціонального блоку, вказані мозкові структури мають модально-специфічний характер, здійснюють прийом, аналіз і синтез зорових, слухових і тактильних сигналів тощо, забезпечують людину сенсорною інформацією.

У даному блоці виокремлюють три якісно різних рівня функціонування:

1) первинні, проекційні зони аналізують інформацію, що надходить із органів чуття); 2) вторинні, проективно-асоціативні зони здійснюють синтез і переробка інформації; 3) третинні зони здійснюють об’єднання інформації, що надходить із різних аналізаторів.

3. Блок програмування, регуляції, і контролю діяльності міститься у передніх відділах великих півкуль головного мозку, провідне місце посідають лобні долі. Даний блок забезпечує формування намірів, розробку відповідної поведінкової стратегії і програму дій, її реалізацію у конкретних (рухових) або внутрішніх (розумових) актах. Даний блок також має ієрархічну будову і містить: 1) первинні (проекційні) рухові поля, анатомічно представлені передньою центральною звивиною (моторна область кори), що несуть імпульси до певних груп м’язів;2) вторинні (премоторна область), що підготовляє запуск моторних імпульсів, що забезпечують виконання складних рухових актів; 3) третинні відділи лобної кори (анатомічно представлені префронтальною областю, 9,10,11,46 полями Бродмана), істотно розвинуті лише у людини, відіграють вирішальну роль у формуванні намірів, у створенні програми дій, що реалізують ці наміри, а також у контролі діяльності в цілому..

Дослідження А.Р.Лурія та його учнів показали, що двостороннє ураження лобних долей мозку призводить до нездатності стійко втримувати наміри, зберігати складні програми дій, гальмувати невідповідні цим програмам відволікаючі імпульси, концентрувати увагу на завданні, регулювати діяльність на різних її етапах.