- •1. Громадяни, як суб’єкти трудового права.
- •2. Підвищена матеріальна відповідальність за трудовим правом.
- •3. Види матеріальної відповідальності.
- •4. Соціальна відпустка.
- •5. Комісія з трудових спорів (ктс) як обов’язків первинний орган з розгляду трудових спорів.
- •6. Трудові відпустки.
- •7. Загальний порядок прийняття на роботу.
- •8. Тарифна система оплати праці та її складові елементи.
- •Підстави прийняття трудового договору.
- •11. Поняття і предмет трудового права.
- •9. Поняття відпочинку та його види.
- •12. Норми і правила з техніки безпеки і виробничої системи.
- •13. Охорона праці неповнолітніх.
- •14. Матеріальна відповідальність підприємства/установи/організації за шкоду заподіяну працівником.
- •15. Кзпп (кодекс законів про працю) та інші законодавчі акти України, що регулюють трудові відносини.
- •16. Судовий розпорядок розгляду трудових спорів.
- •17. Поняття надурочних робіт і порядок їх проведення.
- •18. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника (строковий, безстроковий).
- •19. Поняття колективного договору.
- •20. Порядок надання відпусток.
- •21. Принципи трудового права.
- •22. Повна матеріальна відповідальність за трудовим правом.
- •23. Порядок відшкодування нанесеної шкоди.
- •24. Порядок звільнення з роботи.
- •25. Поняття охорони праці за трудовим правом.
- •26. Підстави (умови) матеріальної відповідальності.
- •27. Поняття і види відпусток. Порядок їх надання.
- •28. Оплата праці при відхилені від умов передбачених тарифами.
- •29. Системи оплати праці (почасова, відрядна).
- •30. Заходи заохочення за сумлінне виконання трудових обов’язків.
- •31. Охорона праці жінок.
- •32. Юридична відповідальність за порушення трудових обов’язків. Поняття дисциплінарного поступку.
- •33. Відпустки без збереження заробітної плати.
- •34. Поняття і види трудового договору.
- •II. За формою:
- •35. Гарантія і компенсації.
- •36. Основні права і свободи громадян, закріплені в Конституції, що визначають принципи регулювання відносин.
- •37. Поняття матеріальної відповідальності за трудовим правом.
- •38. Тарифна система організації праці.
- •39. Поняття заробітної плати.
- •40. Заходи стягнення за порушення трудових обов’язків і порядок їх застосування.
- •41. Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •42. Суб’єкти трудового права.
- •43. Методи забезпечення трудової дисципліни.
- •44. Поняття, підстави виникнення і зміст трудових правовідносин.
- •45. Поняття і зміст трудового договору.
- •46. Порядок укладання колективного договору. Зміст.
- •47. Поняття і види робочого часу.
- •48. Переведення на іншу роботу.
- •49. Відмежування трудового права від суміжних галузей права (цивільне, господарське, конституційне, адміністративне).
- •50. Інструктаж і навчання працівників правилам техніки безпеки і виробничої санітарії. Види інструктажів.
- •51. Поняття внутрішнього трудового розпорядку як основи організації праці.
42. Суб’єкти трудового права.
Суб'єкти трудового права — це учасники суспільних відносин, які можуть мати трудові права та обов'язки, а також реалізовувати їх. Суб'єктами трудового права є: підприємство, установа, організація; трудовий колектив; профспілковий орган підприємства, установи, організації або інший уповноважений на представництво трудовим колективом орган; соціальні партнери на державному, галузевому, регіональному рівнях в особі представників відповідних об'єднань профспілок або інших представницьких організацій трудящих і об'єднань власників або уповноважених ними органів; державні органи; місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.
43. Методи забезпечення трудової дисципліни.
КЗпП визначено три методи забезпечення трудової дисципліни:
1. Метод переконання — це метод активного впливу на свідомість людини і тим самим на її поведінку. Працівник повинен мати тверді погляди, що полягають в усвідомленні необхідності дотримуватись правових норм, котрі визначають внутрішній трудовий розпорядок без будь-якого впливу чи примусу зі сторони. Метод переконання є основним у забезпеченні свідомого ставлення до праці, оскільки він найпоширеніший і застосовується до всіх без винятку працюючих. Головна мета переконання — добитися сумлінного виконання норм трудового права, добровільно, без примусу, за переконанням їх виконувати. Це досягається за допомогою виховної роботи, попередження правопорушень, нематеріальними та матеріальними заходами заохочення, методом матеріального і морального стимулювання.
2. Метод заохочення — це певна форма суспільного визнання заслуг працівника у зв'язку з досягнутими ним успіхами в роботі. Заохочення в першу чергу справляє на працівника не тільки позитивний моральний вплив, але й тягне за собою надання певних пільг і переваг. Заохочення доцільно застосовувати при будь-якому прояві трудової активності працівником, що спрямована на позитивний результат.
3. Метод примусу - полягає в застосуванні до порушників трудової дісципліни відповідних заходів матеріального і морального впливу, а також заходів дисциплінарного і громадського впливу. Сам факт невиконання працівником своїх обов'язків повинен бути зафіксований, дотриманий порядок розслідування. При застосуванні відповідних заходів впливу необхідно враховувати особистість працівника, його потреби, попередню роботу, тяжкість вчиненого проступку та його наслідки.
44. Поняття, підстави виникнення і зміст трудових правовідносин.
Трудові правовідносини – суспільні відносини, які врегульовані нормами трудового права і виникають в результаті укладення трудового договору, а також відносини з приводу встановлення умов праці на підприємствах, навчання й перекваліфікації за місцем роботи та відносини, пов’язані з наглядом і контролем за додержанням трудового законодавства, вирішенням трудових спорів та працевлаштуванням громадян.
45. Поняття і зміст трудового договору.
Трудовий договір – угода між власником підприємства/установи/організації, або уповноваженим ним органом з одного боку і працівником з іншого, за якою працівник зобов’язаний виконувати свої трудові функції з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку, а власник зобов’язується надати йому необхідні умови праці і виплачувати йому заробітну плату.
Права і обов’язки сторін, що складають зміст трудового договору і які ще називаються його умовами, встановлюються за взаємною згодою працівника і роботодавця. Проте розрізняють і такі умови трудового договору, що визначені законодавством. Це умови-гарантії (нормативні умови), які передбачають мінімальний розмір заробітної плати, мінімальну тривалість відпустки тощо.
Основну частину змісту трудового договору усе ж складають договірні умови, тобто ті умови, тобто ті умови, які встановлюють за взаємною домовленістю сторін. Як правило, вони стосуються трудової функції, місця роботи, прав і обов’язків працівників, прав і обов’язків роботодавця, розміру оплати праці доплат і надбавок, заохочувальних виплат, режиму робочого часу, тривалості щорічної відпустки, умови про встановлення випробувального терміну, про нерозголошення комерційної таємниці тощо.