Музей «Дружби народів»
У червні 2003 року за ініціативою ректора цього університету професора В.Г. Ковешнікова зусиллями викладачів кафедри української мови та гуманітарних наук був створений музей «Дружби народів» як осередок інформації про роботу університету з іноземними студентами. Ця подія була присвячена 20-річчю першого випуску іноземних студентів цього університету.
Численні експонати музею розповідають про країни, з яких приїхали наші студенти, а також представлена інформація про кількість іноземних студентів, клінординаторів за 20 років навчання. Серед експонатів представлений яскравий національний одяг, жіночі прикраси, предмети побуту, сувеніри та сакральні предмети різних країн світу. Найцікавішими експозиціями є експозиції, присвячені культурі та побуту Нігерії, Гани, Йемену, Сирії, Йорданії.
Кафедрою започатковано традицію щороку починати роботу першого курсу з відвідування музею «Дружби народів», де вони отримують інформацію про університет, його потенціал і міжнародний статус. Музей набув певної репутації, його активно відвідують не тільки співробітники кафедр нашого університету, але й співробітники та студенти інших вузів міста та області.
У кімнаті, невеликій за площею розміщені стелажі, які поділяються на 5 відділень,в кожному з яких міститься інформація,сувеніри,подарунки різних країн світу.
За традицією музей відвідують офіційні особи країн, з яких навчаються іноземні студенти, а також учасники наукових конференцій та семінарів, що проводяться в університеті.
Офіційні особи, які відвідали музей: Надзвичайний і Повноважний посол Нігерії в Україні Ібрагім Пада Касай; Надзвичайний і Повноважний Посол Гани Сет Корантенг, Альберт С.А. Кітчер Голова товариства Гани в Україні; секретар посольства Гани Бааба Ефірим Вільямс.
У накопиченні фондів музею взяли участь проф. Ковешніков В.Г., проф. Сімрок В.В., проф. Пустовий В.Г., проф. Деменков В.В., Експозиція постійно поповнюється та оновлюється. Цьому також сприяє теперішній декан факультету іноземних студентів доц. Торопчин В.І.
Нині у Львівському державному аграрному університеті діє три музеї – Степана Бандери, Євгена Храпливого та Музей історії Львівського державного аграрного університету.
Музей Степана Бандери
Найбільшою популярністю серед студентів та гостей ЛДАУ користується Музей Степана Бандери. Провідник ОУН навчався у Дублянах на рільничо-лісовому факультеті Львівської політехніки у 1928-1933 роках.
В Університеті музей Степана Бандери створено рішенням Вченої ради ЛДАУ на чолі з ректором академіком Володимиром Снітинським. 4 січня 1999 року його освятили дублянські священики – о. Володимир (УГКЦ) і о. Іван (УАПЦ).
За час існування музею у ньому побувало понад 40 тисяч відвідувачів з усього світу – від Сполучених Штатів аж до Китаю. Однак, музей розрахований насамперед на молодіжну аудиторію.
Виступаючи на відкритті музею, ректор ЛДАУ академік Володимир Снітинський сказав: «Створюючи музей Степана Бандери у нашому навчальному закладі, мені хотілося перш за все, аби він став реальним осередком національно-патріотичного гарту молоді взагалі і студенства зокрема.
Здається, що мої сподівання справджуються: музей стає в університеті тією притягальною місциною, куди тягнеться все більше й більше людей.
Дай, Боже, щоб так тривало завжди!”
Як добратися до Музею?
В університетському музеї Степана Бандери завжди раді гостям. Музей розміщено у двох просторих залах Головного корпусу Університету на другому поверсі– поруч з приймальнею ректора.
Найважливіші експонати.
Нині у музеї зібрано майже півтори тисячі експонатів.
Серед них – і пять портретів Степана Бандери. Найцікавіший – прижиттєвий. Його у Яворівському районі, що на Львівщині, віднайшов ректор Університету академік Володимир Снітинський.
Серед експонатів – аудіоінтерв’ю зі Степаном Бандерою. Воно записане у Мюнхені у 1959 році, незадовго до його смерті.
Є у Музеї і теоретичні праці Степана Бандери, його автобіографія.
Також серед експонатів і чимало досліджень про життя та діяльність Степана Бандери. Найважливішою з них є документальна розвідка Галини Гордасевич “Степан Бандера: людина і міф”. Друге її видання здійснено за сприяння ректора Львівського державного аграрного університету академіка Володимира Снітинського.
Олена-Леся Гой передала з Нью-Йорка для Музею 10-томне видання “Збірка газетних і журнальних матеріалів про вбивство Степана Бандери”. Його автором є професор Петро Гой.
Чималу частину експонатів становлять фотографії. Назвемо найцінніші:
1.“Степан Бандера серед учасників співочого та драматичного гуртків у Дублянах” (1930-1931). Її вдалося зберегти дублянцеві Йосипові Тушницькому.
2.Фото роду Білецьких та Бандерів. На ній можна побачити брата матері Степана Бандери – о. Миколу Білецького з дружиною, а також батька Провідника ОУН – о. Андрія та інших родичів.
3.Останній фотопортрет Степана Бандери. Його з Мюнхена передав доктор Володимир Леник.
З Мюнхена від вінка з могили Степана Бандери до Музею передали червоно-чорну стрічку з написом “Провідникові ОУН – Провід ОУН”.
Марка Підпільної Пошти України з портретом молодого Степана Бандери до Музею потрапила також з Мюнхена.
Є в університетському Музеї Степана Бандери і друкарська машинка, якою користувалися повстанці.
Львівський скульптор Ярослав Лоза подарував музею скульптуру “Степан Бандера-студент”. Вона перемогла у конкурсі проектів на памятник Провідникові ОУН у Дублянах.
Окрему групу експонатів на шести стендах становлять відзнаки і нагороди українського війська. Її музею передав дослідник-фалерист Степан Пахолко. Більшість з них він зробив своїми руками за малюнками і зразками з натури.
Серед експонатів музею є також і набої від карабіна. Їх знайшли на місці побудови памятника Степанові Бандері у Дублянах.
Львівський художник Богуслав Любів відтворив та виготовив один з найцікавіших експонатів музею – мундир і кашкет сотенного УПА. Згодом це доповнили кулеметною стрічкою, шоломами вояків дивізії “Галичина”, світильником з гільзи снаряда, вояцькою ложкою-виделкою, металевим носком від чобота, муляжами гвинтівок і біноклем.
Сучасній молоді дуже цікаво потрапити до цього музею ,де зібрано багато експонатів з життя та діяльності Степана Бандери.