4.Поняття та види юр.Осіб.Цив.Правосуб’єктніть юр.Особи.Виникнення і припинення юр.Особи.

Юридична особа – це колективний суб’єкт, що має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов’язки, бути позивачем чи відповідачем у суді, господарському суді чи третейському суді. Законодавством передбачається декілька способів виникнення юридичних осіб:-    розпорядчий;-    нормативно-явочний;-    дозвільний;-    договірний. Суть розпорядчого порядку полягає в тому, що власник майна або уповноважений ним орган приймає рішення про створення організації та затверджує її статут або положення про неї. Нормативно-явочний характер полягає у тому, що умови створення юридичної особи зафіксовані в законі у вигляді загального дозволу держави, але для виникнення конкретної організації потрібні прояв ініціативи її організаторів і реєстрація у відповідному органі. Дозвільний порядок утворення юридичної особи означає,що однією з необхідних умов її виникнення є дозвіл відповідн. органу чи під-ва. Юридичні особи можуть утворюватися на договірній основі, тобто шляхом укладення установчого договору громадянами чи організаціями, що добровільно об’єднуються для досягнення певних цілей. Формами 0%bf%d1%80%d0%b8%d0%bf%d0%b8%d0%bd%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d1%8e%d1%80%d0%b8%d0%b4%d0%b8%d1%87%d0%bd%d0%b8%d1%85-%d0%be%d1%81%d1%96%d0%b1/"припинення юридичних осіб є:-    ліквідація-    реорганізація. При ліквідації юридична особа припиняє свою діяльність без правонаступництва, тобто переходу прав та обов’язків до інших осіб. Підприємство ліквідується також у випадках:- визнання його банкрутом;-    якщо прийнято рішення про заборону діяльності підприємства внаслідок невиконання умов, встановлених законодавством, і у передбачений рішенням строк не забезпечено дотримання цих умов або не змінено вид діяльності;- якщо рішенням суду визнані недійсними установчі акти про створення підприємства;-    з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Залежно від виду права власності на:а) державні ікомунальні юридичні особи—ті,що ґрунтуються на державн. або комунальній формі власності. б) приватні юридичні особи в) юридичні особи,що ґрунтуються на спільній власності за участю юридичних осіб і громадян України, юридичних осіб і громадян інших держав. Залежно від мети створення і діяльності на:а) комерційні юридичні особи;б) некомерційні юридичні особи. Залежно від підстав фінансування на:а) госпрозрахункові юридичні особи. б) бюджетні юридичні особи.

5.Поняття та зміст права власності.Набуття і припинення.Поняття права приватної,державної,комунальної,інтелектуальної власності.Їх об’єкти і суб’єкти

Пра́во вла́сності – це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому 0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BD"майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов’язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб. Зміст права власності складають права по володінню, користуванню і розпорядженню майном, а також обов’язки, пов’язані з утриманням, ризиком розорення та випадковою загибеллю речі. Усі способи набуття права власності поділяло на первинні і похідні. Первинними називається такий спосіб набуття, за яким право власності виникає вперше або проти волі колишнього власника. За первинного способу право набувача встановлюється незалежно від попереднього права на цю річ. Похідний спосіб набуття права власності полягає в тому, що право власності переходить від однієї особи  до іншої за їх взаємною згодою і бажанням. Найбільш поширеним способом припинення права власності знищення речі, відчуження, вилучення речі з обороту, суб'єктом права державної власності — держава, суб'єктом права комунальної власності — територіальні громади села, селища, міста. загальнодержавну власність становлять: земля, майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних сил, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ; оборонні об'єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне значення; кошти державного бюджету; Національний банк, інші банки та їх установи і створювані ними кредитні ресурси; резервні, страхові та інші фонди; майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток; інше майно, передане у власність України іншими державами, а також юридичними особами і громадянами. до об'єктів права комунальної власності належить: майно, що забезпечує діяльність відповідних рад та утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території, а також майно, передане у власність адміністративно-територіальної одиниці іншими суб'єктами права власності. Інтелектуальна власність означає закріплені законом права на результати інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній галузі. Суб’єкти права інтелектуальної власності автор об’єкта права інтелектуальної власності; інші особи, яким належать особисті немайнові та майнові права інтелектуальної власності. Суб’єктом права інтелектуальної власності може бути частково дієздатна, обмежено дієздатна або недієздатна особа. Об’єктом права інтелектуальної власності є не кожен результат творчої діяльності, а лише той, який відповідає вимогам закону. Приватна власність — одна з форм 0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C"власності, що означає абсолютне, захищене законом право громадянина чи юридичної особи на конкретне майно, яка полягає в тому, що ці об'єкти власності належать приватним особам, сім'ям, групі осіб. право приватної власності, суб’єктом якого є громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства.