17.Поняття і засоби забезпечення труд. Дисципліни.Заходи заохочення і порядок їх застосув.Поняття та види дисциплінарної відпов. Працівників.Види дисципл.Стягнень і порядок їх накладання

Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. Трудова дисципліна — це встановлений нормами права порядок взаємовідносин учасників трудового процесу, що визначає точне виконання ними своїх трудових функцій. Порушенням трудової дисципліни вважається протиправне, неналежне виконання працівником трудових обов’язків. За невиконання чи неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов’язків на нього може накладатись дисциплінарне стягнення. Дисциплінарне стягнення – це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який порушив трудову дисципліну. Згідно з Кодексом законів про працю за порушення трудової дисципліни до працівника можуть бути застосовані такі стягнення: 1)догана;2)звільнення. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення і не пізніше 6 місяців з дня вчинення. Перед тим, як накласти дисциплінарне стягнення, власник або уповноважений ним орган повинен взяти від порушника трудової дисципліни письмове пояснення. Накладання дисциплінарного стягнення оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу і повідомляється працівнику під розписку. Дисциплінарна відповідальність як один з видів юридичної відповідальності — це обов’язок працівника відповідати перед роботодавцем за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права.

18.Поняття,підстава та умови матер.Відпов.Сторін труд договору.Види матер.Відпов.Працівника за шкоду,заподіяну майну працедавця.

матеріальна відповідальність -- це встановлений законом обов'язок однієї із сторін трудового договору відшкодувати збитки іншій стороні, спричинені їй протиправними, винними діями. До умов виникнення матеріальної відповідальності відносяться:- протиправна дія чи бездіяльність сторони трудового договору - наявність причинного зв'язку між прямою дійсною шкодою і протиправними діями сторони трудового договору;- наявність вини сторони трудового договору у виникненні чи спричиненні збитків, які підлягають відшкодуванню. Обмежену матеріальну відповідальність несуть працівники за псування чи знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, продукції в процесі її виробництва, інструментів, спецодягу та іншого майна, виданого їм для користування в процесі праці. письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть укладатися підприємством лише з працівниками, що достигли 18 років і які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язані із зберіганням, обробкою, продажем, перевезенням або застосуванням в процесі виробництва переданих їм цінностей. встановлення колективної матеріальної відповідальності у випадках, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність.передбачена підвищена матеріальна відповідальність працівників, коли фактична шкода в результаті нестачі чи псування цінностей значно перевищує їх номінальну вартість.