- •Львівський національний медичний університет
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Самостійна робота студентів (срс) та її контроль
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Контрольні питання.
- •Тестові завдання.
- •Література.
- •Література.
- •Література.
- •Модуль 3.
- •Теоретичні питання до модулю 3 Патогенні прокаріоти та еукаріоти
- •Основи клінічної та екологічної мікробіології.
- •Санітарна мікробіологія та вірусологія.
- •Критерії оцінки поточної та підсумкової навчальної діяльності студента при вивченні модулю 3
Література.
1. Борисов. Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М., 2002. – С. 418-420.
2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М., 2004. – С. 401-406.
3. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – С.-П., 1998. – С. 348-351.
4.П’яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. К., 1992. – С. 309-310.
Тема. Легіонели, пастерели, гемофіли, лістерії.
Контрольні питання.
1. Морфо-тинкторіальні властивості Legionella pneumophilia, Pasteurella multocida, Haemophilus influenze, Listeria monocytogenes.
2. Середовища для культивування та культуральні властивості збудників.
3. Фактори вірулентності.
4. Епідеміологія та патогенез захворювань.
5. Методи мікробіологічної діагностики.
6. Препарати для профілактики та лікування.
Тестові завдання.
1. Під час мікроскопії мокроти із зіву хворого виявлено грамнегативні тонкі, рухомі палички з загостреними кінцями. При опитуванні хворого було встановлено, що він тривалий час працював у приміщенні з системою кондиціювання повітря. Подібна морфологія характерна для:
А. Corynebacterium diphtheriae
B. Legionella pneumophilia
C. Chlamidia pneumoniae
D. Micoplasma pneumoniae
E. Haemophilus influensae
2. У хворого спостерігалося ураження нервової системи, лімфатичних вузлів, септицемія та моноцитоз. З його крові та пунктату лімфовузлів виділено рухомі Г + кокобактерії. Який мікроорганізм міг викликати захворювання?
A. Legionella pneumophilia
B. Peptostreptococcus magnus
C. Listeria monocytogenes
D. Bordetella pertussis
E. Brucella melitensis
3. Від хворого на гостре запалення верхніх дихальних шляхів з мокроти та слизу носової порожнини виділено Г – дрібні паличкоподібні бактерії з закругленими кінцями. За біохімічними та антигенними властивостями вони відрізнялися від збудників коклюшу та паракоклюшу. Про який мікроорганізм ймовірно йде мова?
А. Bordetella pertussis
B. Bordetella parapertussis
C. Bordetella bronhyseptica
D. Haemophilus influenze
E. Listeria monocytogenes
4. У лікарню поступив хворий із симптомами пневмонії. В анамнезі – укус собаки. У хворого виділено з мокроти Г – капсулоутворюючі дрібні, бактерії у формі паличок, які утворювали колонії з запахом плісняви. Який мікроорганізм ймовірно був причиною захворювання?
A. Pasteurella multicida
B. Yersinia pestis
C. Haemophilus influenze
D. Brucella melitensis
E. Listeria monocytogenes
5. Від хворого на пневмонію було виділено та ідентифіковано Legionella pneumophilia і поставлено діагноз “хвороба легіонерів”. Який антибіотик необхідно призначити для лікування?
А. Пеніцилін
В. Кларитроміцин
С. Ністатин
D. Амфотерицин
Е. Цефалексим
Література.
1. Борисов. Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М., 2002. – С. 414-415, 428-432.
2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М., 2004. – С. 380-386, 398-399, 438-440.
3. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – С.-П., 1998. – С. 414-421, 470-477.
4. П’яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. К., 1992. – С. 231-233, 292-294, 315-316.
Тема. Патогенні гриби та актиноміцети.
Контрольні питання.
1. Біологічні особливості та класифікація грибів.
2. Методи та середовища для культивування грибів.
3. Збудники дерматомікозів (епідермофітія, трихофітія, мікроспорія, фавус), діагностика та лікування.
4. Кандидомікози, умови виникнення, мікробіологічна діагностика та лікування.
5. Глибокі мікози (бластомікоз, гістоплазмоз, криптококкоз, аспергильоз, пеніциліоз). Мікробіологічна діагностика та лікування.
6. Біологічні властивості збудників актиномікозу.
7. Епідеміологія та патогенез захворювання.
8. Мікробіологічна діагностика актиномікозу.
9.Препарати для лікування та профілактики.
Тестові завдання.
1. На прийом до педіатра принесли немовля з ураженням слизової рота у вигляді білого нальоту. При мікроскопії мазка виявлено одноклітинні мікроорганізми, які утворювали псевдоміцелій без перетинок, а на кінцях відмічалося брунькування. Така морфологія характерна для:
А. Дерматофітів
В. Трихофітів
С. Мікроспорії
D. Кандиді
Е. Криптококів
2. В бактеріологічну лабораторію від хворого на кандидоз було скеровано матеріал з виразкових уражень порожнини рота. Вкажіть середовище на яке слід зробити посів з метою виділення збудника?
А. Кітта-Тароцці
В. Сабуро
С. Гіса
D. Ендо
Е. Левіна
3. Відомо, що гриби здатні викликати ураження епідермісу, нігтів, волосся, шкіри, підшкірної клітковини, слизових оболонок та внутрішніх органів. Як називаються мікози, що спричиняють ураження нігтів та волосся?
А. Дерматомікози
В. Субкутанні мікози
С. Глибокі мікози
D. Поверхневі мікози
Е. Опортуністичні мікози
4. Які з названих грибів виявляються у печерах, на горищах та здатні викликати системні глибокі мікози?
А. Дерматофіти
В. Трихофітони
С. Мікроспоріум
D. Кокцидії
Е. Кандида
5. Під час проведення медичного огляду педіатр виявив у школяра грибкове ураження волосяного покрову голови. При мікроскопії волосся: було встановлено, що гриб проникає в середину волосини і розміщується по всій її довжині. Поставлено діагноз – “трихофітія” Який препарат слід призначене школяру для лікування?
А. Сульфід селену
В. Гризеофульвін
С. Толнафтат
D. Амфотерицин В
Е. Ністатин
