Література.

1. Борисов. Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М., 2002. – С. 443-445, 606-634.

2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М., 2004. – С. 469-470, 616-643.

3. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – С.-П., 1998. – С. 477-480, 491-511.

4. П’яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. К., 1992. – С. 283-286, 391-404.

5. Кривошеин Ю.С.и др. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней. К., 1986. - С. 251-272.

Тема. Медична протозоологія.

Контрольні питання.

1. Патогенні найпростіші та їх класифікація.

2. Біологічні властивості плазмодіїв малярії. Цикли розвитку.

3. Епідеміологія, патогенез та імунітет при малярії.

4. Біологічні властивості токсоплазм, амеб, лямблій, лейшманій, трипаносом, трихомонад, балантидій.

5. Епідеміологія та патогенез захворювань.

6. Мікробіологічна діагностика протозойних захворювань.

7. Препарати для профілактики та лікування.

Тестові завдання.

1. До гастроентерологічного відділення госпіталізовано хворого із симптомами запалення жовчних шляхів. При мікроскопії дуодентального вмісту виявлені рухомі найпростіші грушеподібної форми з джгутиками. Прояви якого протозойного захворювання ймовірно є у хворого?

А. Амебіаз кишковий

В. Трихоманоз

С. Лямбліоз

D. Балантидіоз кишковий

Е. Амебна дизентерія

2. До лікаря звернувся пацієнт зі скаргами на слабкість, болі у животі, діарею (“малинове желе”). Після дослідження фекалій були виявлені цисти з 4-ма ядрами. Для якого найпростішого характерні такі цисти?

А. Балантидій

В. Трихомонада

С. Лямблія

D. Патогенна амеба

Е. Кишкова амеба

3. У жінки 32 років з безсимптомним перебігом хвороби народилася вдруге мертва дитина з вираженою мікроцефалією. Про яку хворобу в першу чергу слід подумати лікарю?

А. Сифіліс

В. Токсоплазмоз

С. Бруцельоз

D. Гістоплазмоз

Е. Лістеріоз

4. Основним методом мікробіологічної діагностики захворювань, спричинених найпростішими є:

А. Бактеріологічний

В. Серологічний

С. Мікроскопічний

D. Метод алергічних проб

Е. Метод генних зондів

5. Яке з перерахованих захворювань відноситься до TORHC-інфекцій?

А. Трихофітія

В. Трипаносомоз

С. Токсоплазмоз

D. Трихоманоз

Е. Трихінельоз

Література.

1. Борисов. Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М., 2002. – С. 634-654.

2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М., 2004. – С. 643-663.

3. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – С.-П., 1998. – С. 491-511.

4. П’яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. К., 1992. – С. 404-425.

5. Кривошеин Ю.С.и др. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней. К., 1986. - С. 272-306.

Перелік практичних навичок для підсумкового контролю.

Модуль 3.

1. Здійснити бактеріоскопічну діагностику гострої гонореї. Провести мікроскопію зафарбованого препарату з матеріалу від хворого і зробити висновок.

2. Здійснити бактеріоскопічну діагностику туберкульозу. Провести мікроскопію зафарбованого спеціальним методом препарату з матеріалу від хворого. Зробити висновок.

3. Здійснити бактеріоскопічну діагностику дифтерії. Провести мікроскопію зафарбованого спеціальним методом препарату з матеріалу від хворого. Зробити висновок.

4. Здійснити серологічну діагностику черевного тифу і паратифів. Провести облік реакції непрямої гемаглютинації (РНГА), зробити висновок.

5. Здійснити серологічну діагностику черевного тифу та паратифів. Провести облік реакції Відаля, зробити висновок.

6. Здійснити серологічну діагностику сифілісу. Провести облік реакції Васермана (РВ), зробити висновок.

7. Пояснити суть бактеріологічної діагностики черевного тифу та паратифів. Здійснити облік біохімічної і провести серологічну ідентифікацію гемокультури, виділеної від хворого. Зробити висновок.

8. Пояснити суть бактеріологічної діагностики дизентерії. Здійснити облік біохімічної і провести серологічну ідентифікацію копрокультури, виділеної від хворого. Зробити висновок.

9. Здійснити серологічну діагностику бруцельозу. Провести облік реакції Райта. Зробити висновок.