Механізм досягнення рівноваги на валютному ринку.
Рівність обсягів попиту та пропозиції валюти країни на ринку девізів свідчить про нульовий сальдо її платіжного балансу. Це випливає з того, що обсяг закордонного попиту на гроші деякої країни дорівнює сумі цінності її експорту благ і імпорту капіталу, а обсяг пропозиції її грошей на девізному ринку дорівнює сумарної цінності імпорту благ у країну й експорту її капіталу.
Якщо при рівності ставок відсотка в країні і за кордоном рівноважний курс валюти країни збігається з очікуваним, то нульове сальдо її платіжного балансу досягнуто завдяки нульовим сальдо балансових рахунків по поточних операціях і по операціях з капіталом. У цьому випадку графіки трьох функцій: попиту на валюту країни для поточних операцій (DD), сумарного попиту на її валюту (D ED) і пропозиції вітчизняної валюти по поточних операціях (SD) — перетинаються в одній точці (рис. 6).
Рис. 6 Розташування графіків попиту і пропозиції валюти країни при одночасній збалансованості рахунку поточних операцій і рахунку руху капіталів.
При i = iZ и є >єe (рис. 7) по рахунку поточних операцій попит на валюту країни перевищує пропозицію цієї валюти (відрізок АВ); отже, країна має позитивне сальдо по рахунку поточних операцій (чистий експорт) у розмірі А В. У той же час по рахунку операцій з капіталом вона має дефіцит: чистий відтік капіталу в розмірі, представленому відрізком Cє.
По побудові АВ - Cє, і тому ZB = 0.
Відповідно при i = iZ и є >єe нульове сальдо платіжного балансу країни сполучиться з дефіцитом рахунка її поточних операцій і чистим припливом капіталу в країну.
Рис. 7 Розташування графіків попиту та пропозиції валюти країни при позитивному сальдо рахунка поточних операцій і негативному сальдо рахунка руху капіталів.
З проведеного аналізу слідує, що при змінному валютному курсі платіжний баланс країни завжди є вирівняним, і тому зовнішньоекономічні зв'язки національного господарства не впливають на стан валютних резервів Центрального банку, а отже, і на грошову базу країни.
При змінному валютному курсі завжди дотримується рівність
Е - eZ =КЕ - KZ за рахунок зміни значення е.
Розглянувши рахунки зовнішньоторговельних операцій і рахунки руху капітальних засобів окремо друг від друга, перейдемо до їх спільного вивчення. На рис. 8 ці рахунки об'єднані. У частині а малюнка показані криві попиту та пропозиції по рахунках зовнішньоторговельних операцій. Як ми вже знаємо, вони відбивають рух експорту й імпорту товарів і послуг, а також рух трансферних платежів. У частині б малюнка представлена крива чистого попиту по рахунках руху капітальних засобів, що відображає рух міжнародних активів, котрі купуються і продаються, рух міжнародних позик і наданих позичок. На цьому графіку чиста кількість доларів, необхідна для операцій по рахунках руху капітальних засобів, є позитивною, коли валютний курс нижче очікуваного в майбутньому (3 марки за 1 долар), що вказує на приплив капітальних засобів. У тих випадках, коли поточний валютний курс вище, ніж 3 марки за 1 долар, чиста кількість доларів, необхідна для операцій по рахунках руху капітальних засобів, є негативною, що означає відтік капітальних засобів із країни.
На рис. 8, в дві зазначені криві попиту агреговані. Відстань по горизонталі від вертикальної осі до крапки перетинання з кривою сукупного попиту на долари дорівнює сумарному попитові на засоби по рахунках зовнішньоторговельних операцій і по рахунках руху капітальних засобів. Крива сукупного попиту на долари перетинається з кривої попиту на долари по рахунках зовнішньоторговельних операцій при такому співвідношенні валют, коли рахунки руху капітальних засобів знаходяться в рівновазі, тобто в тій точці, у якій крива чистого попиту на долари по рахунках руху капітальних засобів на графіку 6 перетинає «свою» вертикальну вісь' (див. частина б). Таким чином, при курсі валют меншому, ніж 3 марки за 1 долар, крива сукупного попиту на долари вказує на більший попит, ніж він міг би бути, якби враховувалися тільки рахунки зовнішньоторговельних операцій. І навпаки, якщо валютний курс вище, ніж 3 марки за 1 долар (у цій зоні крива сукупного попиту проходить лівіше кривої попиту по рахунках зовнішньоторговельних операцій), то сукупний попит на долари виявляється меншим, ніж він міг би бути, якби розглядалися тільки рахунки зовнішньоторговельних операцій.
На рис. 8 ринок знаходиться в рівновазі при співвідношенні валют, рівному 3 марки за 1 долар, що відповідає середньому очікуваному валютному курсові. При цій величині валютного курсу рахунок зовнішньоторговельних операцій і рахунок руху капітальних засобів збалансовані. Вартість імпорту плюс сума трансферних платежів дорівнює вартості експорту. Приплив капіталу дорівнює його відтокові. Подібний стан валютного ринку є гарною основою для обговорення ряду проблем економічної політики. Загалом, на досягнення саме такої ситуації і спрямована динаміка валютних курсів. Однак, на практиці валютні курси можуть відхилятися від очікуваних, а рахунки зовнішньоторговельних операцій, так само як і рахунки руху капітальних засобів можуть знаходитися в дисбалансі, причому іноді протягом декількох років підряд. У наступному розділі глави ми досліджуємо деякі причини такого роду дисбалансів.
Рис. 8 Суперпозиція кривих попиту на долари по рахунках зовнішньоторговельних операцій і по рахунках руху капітальних засобів
Приведений графік показує, як крива попиту на долари по рахунках зовнішньоторговельних операцій може бути сполучена з кривою чистого попиту на грошові засоби по рахунках руху капітальних засобів. У результаті утвориться крива сукупного попиту на долари. Сукупний попит на долари при будь-якому валютному курсі дорівнює сумі попиту на долари по рахунках зовнішньоторговельних операцій і чистого припливу капітальних засобів у США. Якщо має місце чистий відтік капітальних засобів із США, крива сукупного попиту на долари буде розташована ліворуч від кривої попиту на долари по рахунках, зовнішньоторговельних операцій. У даному випадку ринок вважається рівноважним при курсі валют, що є рівним 3 маркам за 1 долар, що дорівнює середньому очікуваному в майбутньому валютному курсові. У цій точці рахунки зовнішньоторговельних операцій і рахунки руху капітальних засобів збалансовані.
Як ми уже відзначали, різниця між країнами в темпах економічного росту є ключовим чинником, що впливає на валютні курси. Тепер ми можемо використовувати нашу розширену модель попиту та пропозиції для того, щоб докладно ознайомитися з впливом розходжень у темпах економічного росту на валютні курси.
На рис. 9 представлена саме така ситуація. У вихідний момент валютні ринки знаходяться в рівновазі в точці Е1. Курс валют складає 3 марки за 1 долар, що відповідає середньому очікуваному обмінному співвідношенню цих валют. Темпи економічного росту і ставки відсотка в Німеччині і США вважаються в даному випадку рівними, а рахунок зовнішньоторговельних операцій, так само як і рахунок руху капітальних засобів — збалансованими.
Виходячи з цієї ситуації, припустимо, що темп економічного росту в Сполучених Штатах збільшився. Для спрощення аналізу будемо вважати, що це не впливає на ставки відсотка і не порушує стабільності цін, котра, як ми умовилися на початку, є характерною в цей період для обох країн. По мірі експансії економічної системи, американські фірми і сімейні господарства збільшують свої витрати на споживчі інвестиційні блага і сировину. Велика частина цих витрат спрямована на покупку вітчизняних товарів і послуг, однак певна їх частка приходиться і на товари і послуги, імпортовані з Німеччини. Щоб одержати марки, необхідні для придбання цих імпортованих товарів, американські фірми і сімейні господарства збільшують пропозицію доларів на ринку іноземних валют. У результаті відбувається правобічний зсув кривої пропозиції грошей по рахунках зовнішньоторговельних операцій з положення S1 у положення S2.
Кількість доларів у щоденному обороті
Рис. 9 Наслідки збільшення темпів економічного росту в США
Збільшення темпів росту економіки США веде до збільшення попиту на імпортовані товари і послуги з боку американських фірм, сімейних господарств і урядових структур. Це призводить до зміщення кривої пропозиції доларів по рахунках зовнішньоторговельних операцій вправо. Згодом надлишкова пропозиція викликає падіння курсу долара. При падінні курсу долара нижче середнього очікуваного в майбутньому курсу (3 марки на 1 долар), деякі інвестори переключаються з активів, деномінованих у німецьких марках, на активи, деноміновані в доларах. Чистий приплив капітальних засобів, що відбувається в результаті цього, відображений на графіку сковзання вниз і вправо по кривій сукупного попиту на долари, повертає ринок у стан рівноваги в крапці Е2. Тут Сполучені Штати відчувають дефіцит засобів на рахунках зовнішньоторговельних операцій, показаний на графіку стрілкою, розташованою між кривою попиту на засоби по рахунках зовнішньоторговельних операцій і кривою пропозиції доларів по рахунках зовнішньоторговельних операцій. Цей дефіцит компенсується чистим припливом капітальних засобів.
З огляду на фіксоване положення кривої сукупного попиту, можна підсумувати, що пропозиція доларів, що збільшилася, здійснює на валютний курс понижуючий тиск. Як тільки валютний курс починає падати, на рахунках зовнішньоторговельних операцій і на рахунках руху капітальних засобів починають відбуватися зміни. Що стосується рахунків зовнішньоторговельних операцій, то більш низький валютний курс робить товари, зроблені в США, дешевшими для німецьких покупців. Тому обсяг експорту із США збільшується, що відображено на графіку рухом вниз і вправо уздовж кривої чистого попиту на долари по рахунках зовнішньоторговельних операцій.
На рахунках руху капітальних засобів відбувається наступне: інвестори бачать, що курс долара став нижче очікуваного в майбутньому. Це робить активи, деноміновані в доларах, більш привабливими. Оскільки ми умовилися, що процентні ставки в США залишаються незмінними, перед інвесторами відкриваються досить райдужні перспективи, тому що американські активи, куплені за марки зараз, коли курс долара понизився, можу бути надалі з прибутком конвертовані назад у марки. Таким чином, чиста кількість доларів, необхідних по рахунках руху капітальних засобів, також збільшується; на графіку це відображено у вигляді збільшення розриву між кривою попиту на засоби по рахунках зовнішньоторговельних операцій і кривою сукупного попиту на долари при падінні валютного курсу.
Коли валютний курс падає до рівня 2,5 марки за 1 долар, на валютному ринку встановлюється нова рівновага в точці Е2. Тепер кількість доларів, на які пред'явлений попит, зростає настільки, що стає рівним кількості запропонованих доларів. Однак варто відмітити, що незважаючи на те, що на ринку іноземних валют знову установилася рівновага, як рахунка зовнішньоторговельних операцій, так і рахунка руху капітальних засобів розбалансувалися. Стрілка, зображена на рис. 9, указує на те, що попит на долари, по рахунках зовнішньоторговельних операцій відстає від пропозиції. Це означає, що вартість імпорту перевищує вартість експорту. Утвориться дефіцит засобів на рахунках зовнішньоторговельних операцій. Залишкова кількість запропонованих доларів поглинається чистим попитом на долари по рахунках руху капітальних засобів. Таким чином, дефіцит засобів на рахунках зовнішньоторговельних операцій компенсується чистим припливом капітальних засобів.
Висновок: коли темп економічного росту країни збільшується, обсяг її імпорту при інших рівних зростає, валюта знецінюється і виникає дефіцит засобів на рахунках зовнішньоторговельних операцій. Цей дефіцит компенсується чистим припливом капіталу в країну. Якщо ж темп економічного росту країни в порівнянні з її тортовими партнерами сповільнюється, відбувається зворотне: обсяг імпорту скорочується, валюта дорожчає, виникає надлишок засобів на рахунках зовнішньоторговельних операцій, що компенсується чистим відтоком капітальних засобів із країни.