4.2.2.1.4. Перевірні розрахунки міцності з вентиляції

4.2.2.1.4.1. Для розрахунку виробничої потужності шахти за фактором провітрювання вимірюваннями встановлюється фактичний розподіл повітря у очисних вибоях з урахуванням задоволення споживачів повітря (підготовчі вибої, склад ВР, та ін..). Потім визначається видобуток вугілля з кожного вибою. Перевірочні розрахунки виконуються за фактичним виділенням метану, кількістю газу з підривних робіт, максимальною кількістю людей, які знаходяться в шахті.

4.2.2.1.4.2. Перевірка виробничої потужності шахти за умовами провітрювання виконується згідно з діючою інструкцією [3].

Прийнята за розрахунком виробнича потужність шахти перевіряється за показником депресії, яка визначається для кожної виробки формулою:

, мм. вод. ст. (3.7)

де l – аеродинамічний коефіцієнт, кг с²/м²;

Р – периметр виробки, м;

L – довжина виробки, м;

Q – кількість повітря, що проходить у виробці, м³/хв;

S – площа поперечного перерізу виробки, м²;

Якщо по якій-небудь ланці величина депресії перевищує допустиму, то намічають заходи для її зниження до допустимої величини за рахунок перерозподілу повітря в шахті та ін., а у разі неможливості проведення вказаних заходів виробнича потужність шахти встановлюється за умовами провітрювання.

4.2.2.1.5. Поверхневий технологічний комплекс

4.2.2.1.5.1. Оцінка виробничих можливостей технологічного комплексу поверхні шахти складає з:

а) характеристики технологічного взаємозв’язку кожної технологічної ланки;

б) одночасного аналізу взаємозв’язаної продуктивності комплексу.

При наявності на поверхні гідрошахт турбогідротранспорту потужність його визначається виходячи з продуктивності вуглеємкостей.

4.2.2.1.5.2. Можлива продуктивність технологічного комплексу поверхні шахти в цілому визначається в результаті одночасного розгляду всіх його основних ланок, при цьому використовуються дані раніше виконаних розрахунків продуктивності кожної ланки окремо.

4.2.2.1.5.3. Результати розрахунків по усім пропускним можливостям ланок шахти зводяться до збірної таблиці.

4.2.2. Змістовий модуль №2 «3. Вивчення особливостей календарного плану відпрацювання світи крутих пластів вугілля та запасів рудних родовищ. Складання та оптимізація календарного плану рудника, кількість годин – 4

Практичне заняття №3

3. Вивчення особливостей календарного плану відпрацювання світи крутих пластів вугілля та запасів рудних родовищ. Складання та оптимізація календарного плану рудника

Мета практичної роботи: вивчення особливостей календарного плану відпрацювання свити крутих пластів вугілля та запасів рудних родовищ. Придбання студентом навичків з складання та оптимізації календарного плана рудника.

Форма проведення практичних зайняти: Теоритичний огляд питань тематики, розрахункові та графічні вправи.

Завдання для практичної роботи. Вивчення особливостей календарного плану відпрацювання свити крутих пластів вугілля та запасів рудних родовищ на прикладі окремих шахт. Скласти календарний план з урахуванням часу початку робіт та кількості діючих блоків.

Методичні рекомендації до виконання практичної роботи.