- •Кафедра підземної розробки родовищ
- •1. Галузь використання
- •2. Нормативні посилання
- •3. Базові дисципліни
- •4. Дисципліни, що забезпечуються проектування гірничого виробництва
- •5. Зміст дисципліни та розподіл часу за видами занять
- •2.1. Загальні положення
- •2.1.1. Терміни та їх визначення
- •2.1.2. Зміст та навчальні цілі лекційних модулів
- •6. Позначення фізичних величин
- •7. Форма підсумкового контролю
- •8. Відповідальність за якість викладання
- •2.1.3. Форми проведення лекцій
- •2.1.4. Методичні рекомендації до лекцій
- •2.1.5. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •2.2. Засоби контролю
- •9 Осінній семестр,
- •10. Які якісні і кількісні параметри шахти ви знаєте?
- •Еталони відповідей на питанання екзаменаційних білетів
- •2.2.1. Лекційна екзаменаційна робота №2 з дисципліни «Проектування гірничого виробництва», Семестр 10.
- •21. Недоліки методики проектування шахт.
- •Еталони відповідей на питанання екзаменаційних білетів
- •3. Оцінювання лекційних модулів
- •«Добре» – 75-90 балів; «Задовільно» – 60-74 балів; «Незадовільно» – до 60 балів
- •4. Практичні заняття
- •Практичне заняття №1
- •Журнал вихідних даних для розробки проекту шахти “Нова” Державної холдінгової компанії “ввгу”
- •Методика визначення виробничої потужності та строку дії шахти
- •4.1.2. Змістовий модуль №1 «2. Визначення параметрів розробки вугільних пластів через геометричні розміри шахтного поля», кількість годин – 2 Практичне заняття №2
- •Промислові запаси виїмкової дільниці
- •Термін дії гірничих виробок.
- •Запаси в шахтному полі
- •Визначення виробничої потужності шахти
- •Визначення терміну служби шахти
- •4.1.3. Змістовий модуль №1 «3. Розрахунок питомої протяжності проведення гірничих виробок та їх вартості», кількість годин – 4 Практичне заняття №3
- •Розрахунок питомої довжини проведення гірничих виробок та вартості їх проведення
- •Розрахунок питомої довжини й вартості виїмкових (ярусних, поверхових) штреків
- •Розрахунок питомої довжини проведення похилих виробок (ухилів, бремсбергів і ходків при них) і витрати на їхнє проведення
- •Визначення питомої довжини й вартості проведення головних транспортних і вентиляційних штреків
- •1. Проведення протяжних гірничих виробок
- •Значення вхідних до неї величин беремо з відповідних таблиць або розраховуємо за формулами.
- •Повна вартість проведення стовбура становитиме
- •2. Спорудження пристовбурних дворів
- •4.1.4. Змістовий модуль №1 «4. Розрахунок вартісних показників при проектуванні систем гірничого підприємства». Практичне заняття №4
- •4.1.5. Змістовий модуль №1 «5. Розрахунок фрагментів економіко-математичної моделі конкретної шахти», кількість годин – 4 Практичне заняття №5
- •5. Розрахунок фрагментів економіко-математичної моделі конкретної шахти
- •Економіко-математична модель шахти
- •4.2. Практичний модуль №2, 9 семестр, 2 чверть
- •4.2.1. Змістовий модуль №2 «. 1. Планування гірничих робіт на прикладі окремої шахти для проекту подальшого розвитку (або згортання) шахти», кількість годин – 2 Практичне заняття №1
- •Методичні пояснення до виконання завдань теми "Обчислення та аналіз собівартості продукції"
- •Калькуляція собівартості продукції
- •4.2.2. Змістовий модуль №2 «2. Розрахунок пропускної спроможності усіх технологічних ланок шахти», кількість годин – 4 Практичне заняття №2
- •Розрахунки продуктивності (пропускної здатності) окремих технологічних ланок шахти
- •4.2.2.1. Очисні роботи
- •4.2.2.1.2. Підземний транспорт
- •4.2.2.1.3. Підйом
- •4.2.2.1.4. Перевірні розрахунки міцності з вентиляції
- •4.2.2.1.5. Поверхневий технологічний комплекс
- •Практичне заняття №3
- •Круті пласти
- •Планування відпрацьовування запасів руди в поверсі
- •Складання та оптимізація календарного плану рудника
- •1. Календарний план рудника й принципи його оптимізації
- •2. Визначення часу початку робіт з розкриття й підготовки
- •3. Визначення числа діючих блоків
- •Практичне заняття №4
- •Практичне заняття № 5
- •4. Календарний план відпрацювання вугільних пластів
- •Розрахунок впливу гірничих робіт на навколишне середовище
- •4.1.5. Форми проведення практичних занять
- •6. Оцінювання практичних занять
- •7. Бібліографічний список літератури
Круті пласти
Основними моментами при складанні календарних планів розробки крутих пластів ті ж самі, що й для пологих, але внаслідок специфіки умов залягання й розробки крутих пластів існують і свої особливості. Тому що переріз світи крутих пластів, як правило, виконується поверховими квершлагами (в роботі повинен знаходитися один робочий горизонт), то досить побудувати календарний план тільки для одного горизонту, а не для всього шахтного поля, оскільки послідовність розробки заздалегідь відома, а кількість пластів на горизонті треба вибирати в кожному конкретному випадку.
При побудові календарного плану необхідно звернути увагу на зближене розміщення пластів, що дозволяє проводити їх групову розробку, на наявність пластів схильних до викидів вугілля та газу (а звідси необхідність першочергового виймання захисних пластів) [4], а також на наявність вогненебезпечних пластів, можливість надмірної підробки та ін. – ось ті основні фактори, які повинні братися до уваги при складанні календарних планів, згідно с діючими Правилами безпеки [5].
Приклад: Побудувати календарний план розробки крутих пластів з такими даними: річний видобуток шахти Аш.г. = 900 тис.т, кількість розроблюваних пластів – 5; річне посування загальної лінії вибоїв Vзаг =500 м.
Рішення: Наносимо на погоризонтний план охоронні цiлики під проммайданчик та біляповерхового квершлага. Відкладемо в масштабі на пластах річне посування загальної лінії вибоїв Vзаг = 500 м/рік., або розраховуємо за формулами [4].
Плануємо також середньорічний видобуток вугілля на усіх пластах (які знаходяться на балансі шахти) за формулам [4], а також приймемо середньорічну кількість діючих очисних вибоїв, на усіх пластах, та по аналогії заносимо у табл. 4.1.
При цьому, як видно з рис.4.2 (4.3) після 2009-2010-ого року експлуатації лави на горизонті будуть відроблені. У роботу вступають другі пласти, які при річному посуванні лінії вибоїв Vзаг = 500м можуть забезпечити видобуток
т
Щоб забезпечити запланований видобуток 900 тис.т, необхідно збільшити річне посування лінії вибоїв цих пластів. Визначимо його:
м.
Таке посування відкладаємо на календарному плані по другим пластам.
По аналогії з пологим заляганням і складається графік своєчасної підготовки запасів до відробки.
Рис. 4.2. Календарний план відпрацювання свити крутих пластів
щитовими агрегатами
Планування відпрацьовування запасів руди в поверсі
Календарний план відпрацьовування запасів руди в поверсі визначає послідовність і черговість виїмки запасів блоків у поверсі. Він повинен забезпечити:
1. Планомірність відпрацьовування блоків відповідно до прийнятого порядку виїмки запасів руди в поверсі, обумовленим гірничо-технічними особливостями, характером і величиною проявів гірського тиску, нерівномірністю змісту корисного компонента в рудах і т.д.
2. Виконання встановлених обсягів видобутку руди в цілому по шахті й стабільному видобутку руди по кожнійій із застосовуваних систем розробки відповідно до їхньої питомої ваги в загальному видобутку.
Постійний зміст корисного компонента в добутій рудній масі.
Максимальну концентрацію гірських робіт. Календарний план відпрацьовування запасів руди в поверсі становлять після вибору, проектування й розрахунку застосовуваних систем розробки, визначення кількості діючих вибоїв, по кожнійій з них.
На плані горизонта й вертикальної проекції родовища по простяганню рудні поклади розбивають на блоки відповідно до прийнятих параметрів. Змінний видобуток руди по кожнійій із застосовуваних систем розробки визначають по формулі (8.20), кількість діючих вибоїв, блоків, їхня продуктивність - за методикою, викладеної в § 4 і § 6 і 8.
Календарний план відпрацьовування запасів руди в поверсі звичайно розробляють за формою 4.
У гр. 1,2 заносять номера всіх блоків у поверсі й застосовуваній системі розробки. Промисловий запас руди в блоці (гр. 3) обчислюють по площі блоку, висоті поверху й щільності руди. Коефіцієнти добування й разубоживания (гр. 4, 5) приймають за результатами розрахунків або за нормативним даними. Добування рудної маси по кожному блоці (гр. 6) знаходять по формулі (8.3).
Число діючих вибоїв у блоці (гр. 7, 8, 9) визначають залежно від особливостей і конструкції системи розробки.
Розподіл запасів руди в блоці по видах робіт (гр. 10, 12, 14) і по кожному блоці (гр. 11,13,15) приймають за даними форми 1.
Продуктивність вибоїв і блоків приймають на підставі розрахунків (форма 2).
По розподілі запасів руди в блоці по видах робіт, місячної продуктивності вибоїв і блоків установлюють тривалість виконання робіт (гр. 28, 29, 30).
На графіку відзначають тривалість підготовки, нарізки й відпрацьовування запасів руди кожного блоку, включаючи у відпрацьовування блоки відповідно до порядку й напрямком виїмки поверху. При цьому загальна сума гр. 23, 25, 27, або 22, 24, 26, повинна бути дорівнює відповідно до місячній і добовій продуктивності шахти.
