4. Порядок складання, подання та затвердження основних форм фінансової звітності.

Складання звітів – завершальний етап облікового процесу. Можна стверджувати, що до цього етапу входять облікові процедури, наведені на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Основні процедури перед складання річного звіту

Елементами фінансової звітності є: активи, зобов'язання, власний капітал, доходи, витрати. Ці елементи, у свою чергу, поділяються на окремі статті, які можуть об'єднуватися в однорідні групи, виходячи з певної класифікації.

Склад і зміст статей визначаються відповідними П(С)БО. Стаття – це елемент фінансового звіту, що відповідає певним критеріям. Вона наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям: існує ймовірність надходження (збільшення) або вибуття (зменшення) майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею; оцінка статті може бути достовірно визначена.

Фінансова звітність підприємства включає:

1. Баланс (ф. № 1);

2. Звіт про фінансові результати (ф. № 2);

3. Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3);

4. Звіт про власний капітал (ф. № 4);

5. Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5).

Показники фінансової звітності надають відомості про різні аспекти діяльності організації зовнішнім користувачам (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Характеристика форм фінансової звітності та мета їх складання

Форма звітності	Мета складання, зміст
Баланс	Надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату
Звіт про фінансові результати	Надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки та збитки від діяльності підприємства за звітний період
Звіт про рух грошових коштів	Надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період
Звіт про власний капітал	Розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду
Примітки до річної фінансової звітності	Деталізація інформації, наведеної в попередніх формах, про зміни у складі господарських засобів та джерел їх утворення, причини таких змін

Отже, фінансова звітність комплексно характеризує господарську діяльність підприємства, охоплюючи звичайну (у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової) та надзвичайну діяльність.

2.1. Порядок складання і подання бухгалтерського балансу

Баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відоб­ражає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С)БО 2 «Баланс».

Баланс, як і будь-який інший звіт, узагальнює інформацію. У балансі інформація систематизується на основі класифікації господарських засобів на оборотні та необоротні активи, а також за джерелами їх утворення. Подальша деталізація засобів і джерел їх утворення в активі та пасиві Балансу поглиблює цю класифікацію у вигляді балансових статей та їх груп.

Баланс є відкритою формою звітності, яка забезпечує можливість ознайомлення з фінансовим станом і результатами господарської діяльності підприємства, у тому числі з показниками діяльності всіх його філій, виділених на окремі баланси. У балансі відображаються всі позитивні та негативні моменти в роботі підприємства.

Крім того, форма балансу дозволяє визначити зміну фінансового стану та результатів діяльності підприємства порівняно з попереднім періодом. Він інформує про те, скільки капіталу використовується у бізнесі (вартість бізнесу); яка ліквідність бізнесу (як швидко можуть бути активи перетворені в готівку); наскільки платоспроможний бізнес (яка ймовірність збанкрутування бізнесу); як фінансується бізнес (джерела надходження засобів, питома вага залучених засобів у них). За даними балансу виявляються недоліки у роботі та фінансовому стані підприємства, їх причини, а також розроблюються заходи з їх усунення. Крім того, дані бухгалтерського балансу дають можливість контролювати правильність використання коштів цільового призначення.

Завдяки стислій та компактній формі, баланс є досить зручним документом. Разом з цим, вся інформація у ньому представлена на певний момент часу і з цієї точки зору є обмеженою. За своєю природою баланс не може містити відомостей про обсяг виробництва продукції, реалізацію, фонд заробітної плати та багато інших важливих показників, які мають інтервальний характер.

Існує велика кількість видів бухгалтерських балансів. Розрізняють бухгалтерські баланси таких видів: вступний, періодичний, річний, об’єднувальний, розподільчий, санований, ліквідаційний, зведений, консолідований.

Інформаційні можливості балансу – надає можливість визначити склад та структуру майна підприємства, ліквідність та оборотність оборотних засобів, наявність власного та позикового капіталу, зміну дебіторської заборгованості, зобов’язань та інших показників.

Розрізняють бухгалтерські баланси таких видів: вступний, періодичний, річний, об’єднувальний, розподільчий, санований, ліквідаційний, зведений, консолідований.

Статті Балансу згруповані в розділи - чотири в активі Балансу та п’ять у пасиві.

В активі балансу подано розділи, у яких згруповані ресурси підприємства, що ними воно володіє на звітну дату.

Діючий баланс підприємства має такі форму і структуру (табл. 3.3).

Таблиця 3.3.

Розділи балансу підприємства

	Актив (майно)		Пасив(джерела утворення)
№ розділу	Назва розділу	№ розділу	Назва розділу
1	Необоротні активи — всі активи, що не є оборотними	1	Власний капітал — частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань
2	Оборотні активи — грошо­ві кошти та їх еквіваленти, що необмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи 12 місяців з дати балансу
		2	Забезпечення наступних витрат і платежів — нараховані у звітному періоді майбутні витрати і платежі (відпустки, гарантії), цільові надходження
3	Витрати майбутніх періодів — витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів	3	Довгострокові зобов'язання — всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями
		4	Поточні зобов'язання — зобов'язання, які будуть погаше­ні протягом операційного циклу або 12 місяців з дати балансу
4	Необоротні активи та групи вибуття – необоротні активи, що утримуються для продажу	5	Доходи майбутніх періодів — доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які нале­жать до наступних звітних періодів

Необхідно пам’ятати, що згортання статей активів та зобов’язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповід­ними П(С)БО.

У балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства у тисячах гривень без десяткових знаків.

Можна виділити такі особливості складання балансу.

1. З міст і форма балансу, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтер­ського обліку 2 «Баланс», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 № 37. Бухгалтерський баланс складаєть­ся за формою, встановленою Міністерством фінансів України.

2. У балансі порівнюються дані на початок і кінець звітного періоду.

3. Статті балансу групуються за певною ознакою.

4. Не допускається взаємне погашення активів і пасивів балансу.

5. Статті балансу відображають дані бухгалтерського обліку відпо­відно до фактичної наявності за результатами інвентаризації.

6. Оцінка статей здійснюється відповідно до положень національ­них облікових стандартів.

Баланс заповнюється за даними Головної книги чи Оборотно-сальдової відомості на останнє число звітного періоду. В статтях балансу зазначається кінцеве сальдо по відповідним рахункам.