V. Зміст теми заняття.

Для оцінки явищ, які вивчаються використовують статистичні величини - абсолютні та похідні (відносні та середні). В медичній статистиці абсолютні величини використовуються для характеристики чисельності населення, кількості лікувально-профілактичних закладів, ліжкового фонду та ін. Проте, при аналізі результатів дослідження завжди виникає необхідність у порівнянні отриманих результатів, а порівняння абсолютних даних може призвести до помилкових висновків.

Існують дві групи похідних величин: відносні і середні. Відносні величини використовують основним чином для характеристики розподілу ознак в сукупності, а також для порівняння під час проведення аналізу різних сукупностей.

Розрізняють відносні величини :

- інтенсивності

- екстенсивності

- співвідношення

- наочності

- динамічного ряду

Показник інтенсивності характеризує рівень, частоту, поширеність явища в середовищі (рівень захворюваності, інвалідності, смертності, частота випадків ТВП і т.д.).

Формула розрахунку:

Явище х 100 (1000, 10000)

Все середовище

Наприклад:

Загальний рівень = Число випадків смерті х 1000

смертності Середня чисельність населення

Інтенсивні показники можуть бути графічно зображені за допомогою лінійної, стовпчикової діаграм, картограм та картодіаграм.

Показник екстенсивності відображає питому вагу, структуру, розподіл явища( структура захворюваності, інвалідності, смертності немовлят і т.д.).

Формула розрахунку:

Частина явища х 100

Ціле явище

Наприклад:

Структура загальної Кількість всіх інвалідів від

інвалідності = окремого захворювання х 100

Кількість всіх інвалідів

Графічно зображуються за допомогою секторної або внутрішньостовпчикової діаграм.

Коефіцієнт співвідношення – це співвідношення двох явищ, не пов’язаних між собою.

Наприклад:

Забезпеченість населення = Число ліжок х 10000

лікарняними ліжками Чисельність населення

Показник наочності відображає співвідношення між незалежними явищами, одне з яких приймається за одиницю або 100. Використовується також для обробки динамічного ряду.

Динамічний ряд – це ряд однорідних статистичних величин, які показують зміну явища в часі. Він складається з періодів часу і цифрових даних, які визначають величину явища, що відповідають цим проміжкам часу.

Приклад динамічного ряду:

Кількість мед. працівників України (абсолютні числа – в тис.)

Мед. працівники	1990	1995	2000
Лікарі	262,9	292,5	240,8

Для аналізу динамічних рядів використовують такі показники:

1. Темп росту – це відношення кожного наступного рівня ряду до свого попереднього рівня, прийнятого за 100%.

2. Абсолютний приріст – це різниця між кожним наступним і попереднім рівнями ряду.

3. Темп приросту – це відношення абсолютного приросту до попереднього рівня ряду, прийнятого за 100%.

4. Показник наочності - це відношення кожного рівня ряду до одного з них величина якого приймається за 100%.

В практичній роботі ЛПЗ показники динамічного ряду використовуються для аналізу демографічних процесів (народжуваність, смертність, природний приріст населення), аналізу динаміки показників захворюваності, інвалідності населення, а також для оцінки діяльності закладів охорони здоров’я.