- •Кафедра соціальної медицини,
- •Методична розробка № 3 для студентів III курсу стоматологічного ф-ту
- •V. Зміст теми заняття
- •Витяг з інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян
- •1. При захворюванні та травмі.
- •3. При карантині.
- •Захворюваність працюючих із тимчасовою втратою працездатності аналізується за такими основними показниками:
- •Для представлення хворого на мсек лікуючому лікарю необхідно підготувати наступну документацію:
- •Результати експертизи в залежності від прийнятого рішення:
- •Структурно-логічна схема теми №1
- •Vі. План та організаційна структура заняття
- •Vіі Матеріали методичного забезпечення заняття
- •Завдання № 1 Аналіз захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (зтвп) серед робітників промислового підприємства
- •Vііі Література
Захворюваність працюючих із тимчасовою втратою працездатності аналізується за такими основними показниками:
Для з'ясування впливу умов праці на здоров'я працюючих, оцінки ефективності оздоровчих заходів переважно на великих підприємствах проводиться поглиблений облік захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.
Такий облік дозволяє одержати додаткову інформацію про:
• тих, хто часто та тривало хворів протягом року;
• питому вагу осіб, які хворіли протягом року;
• питому вагу працюючих, які не хворіли протягом календарного року (індекс здоров'я).
Група осіб, що часто хворіли, визначається при наявності:
• 4-х і більше випадків етіологічно пов'язаних захворювань за поточний рік,
• 6-ти та більше випадків етіологічно не пов'язаних захворювань за поточний рік.
До групи осіб, що тривало хворіли, відносять таких, що протягом поточного року:
• мали лікарняні листки тривалістю більше 40 днів у зв'язку з. етіологічно пов'язаними захворюваннями;
• 60 днів і більше в зв'язку з етіологічно не пов'язаними захворюваннями.
Вивчення інвалідності є важливою медико-соціальною проблемою, особливо в сучасних умовах, у зв'язку з триваючим процесом постаріння населення та збільшенням числа осіб старшого віку з хронічними захворюваннями, які призводять до інвалідності.
Згідно з Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначається, що інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм, або вродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі (пенсії) і захисті.
Тобто, при інвалідності зміни в організмі мають стійкий характер (постійна або тривала, не менш ніж на один рік втрата працездатності ), не дивлячись на проведене раціональне лікування.
Інвалідність як статистичне поняття – це сукупність показників, що характеризують частоту стійкої втрати працездатності населення та склад інвалідів на даній території за віком, групами, причинами тощо.
Питання про встановлення інвалідності розглядає МСЕК (медико-соціальна експертна комісія) після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів
За видами медико-соціальні експертні комісії можна розподілити за:
І. адміністративно-територіальним принципом на:
1) республіканську Кримську, інститут експертизи та відновлення працездатності інвалідів (Київ, Вінниця, Харків, Дніпрпетровськ),
2) обласні,
3) центральні міські ( міста Київ та Севастополь ), (2) і (3) - організовуються 1 на 5 міських, районних чи міжрайонних
4) міські,
5) районні,
(4) і(5) - організовуються 1 на 100 тис.населення віком 16 років і старше
6) міжрайонні ( у районах та містах з меншою кількістю населення );
ІІ. профілем на:
1. Загального профілю (терапевт, хірург, невропатолог, реабілітолог, психолог, представник Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, представник військово-медичної служби СБУ - у разі розгляду медичних справ пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ).
2. Спеціалізовані (два лікарі провідного профілю та один терапевт або невролог, а у разі розгляду медичних справ пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ - лікар військово-медичної служби СБУ відповідного профілю):
- травматологічні;
- психіатричні;
- кардіологічні;
- офтальмологічні;
- фтізіатричні;
- транспортні тощо.
Міські, міжрайонні, районні медико-соціальні експертні комісії утворюються в складі трьох лікарів-експертів (терапевта, хірурга, невропатолога), фахівця з медико-соціальної реабілітації (лікаря-реабілітолога), психолога. До складу комісій спеціалізованого профілю входять два лікарі, спеціальність яких відповідає профілю комісії, і терапевт чи невропатолог.
Кримська республіканська, обласна, центральна міська медико-соціальна експертна комісія утворюється в складі чотирьох лікарів-експертів, лікаря-реабілітолога, юриста, економіста і представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також представника військово-медичної служби СБУ - у разі розгляду медичних справ пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ. При впровадженні автоматизованої системи управління до складу комісії включається програміст або оператор, консультанти з медичних або технічних питань.
