- •2.Розкрити суб’єктні відношення, які характеризують предмет педагогічної психології.
- •3. Виникнення і розвиток педагогічної психології.
- •4.Довести що діяльність і спілкування це фактори становлення людини.
- •6.Охарактеризувати взаємодію педагога і психолога.
- •11.Становлення педагогічної психології на сучасному етапі.
- •12.Педагогічні здібності вихователя. Роль педагогічного досвіду в педагогічній діяльності вихователя.
- •14.Довести значення і місце творчості в педагогічній діяльності вихователя.
- •15.Розкрити методи педагогічної психології.
- •21.Розкрити мету і завдання педагогічної психології.
- •19.Розкрити функції педагогічної психології. Структура.
- •22.Довести поняття «психічне здоров’я дитини як результат освіти».
- •25.Довести відношення педагогічної психології до загальної і соціальної психології.
- •27.Довести відношення педагогічної психології до вікової психології та психології особистості.
- •29.Розкрити сутність поняття: «психологія виховання».
- •30.Розкрити вимоги до організації педагогічного спостереження.
- •32.Показати етапи управління процесом освіти.
- •33.Розкрити сутність поняття: «психологія навчання».
- •34.Охарактеризувати процес прийняття рішень на кожному етапі педагогічної діяльності.
- •35.Розкрити сутність поняття – психологія особистості.
- •36.Показати співвідношення понять «педагогічна ситуація» і «педагогічна задача».
- •38.Поняття про конфлікти та їх види.
- •41.Охарактеризувати теоретичні засади навчально-виховного процесу.
- •42.Розкрити завдання виховання особистості.
- •44.Розкрити поняття «психологічні основи керівництва процесом виховання» та «механізми виховання».
- •46.Розкрити специфіку педагогічного спілкування та його функції.
- •50.Охарактеризувати основні риси особистості вихователя.
19.Розкрити функції педагогічної психології. Структура.
Основними розділами педагогічної психології є психологія навчання, психологія виховання, психологія розвитку, психологія педагогічної діяльності та психологія вчителя. Сферою її інтересів є психологія дошкільника, школяра, студента, дорослого, який навчається, вчителя. У сучасному розумінні предмет педагогічної психології охоплює особливості освітнього процесу (єдність розвивальної, виховної, навчальної діяльності учня і професійної діяльності педагога), характеристики його суб’єктів, що дає підстави вважати педагогічну психологію міждисциплінарною і водночас самостійною галуззю наукового знання. Вона поєднує у собі багато аспектів загальної психології, психології особистості, психотерапії, аномальної та екстремальної психології, психології інтелекту, психології групи, психології взаємодії та впливу, вікової і соціальної психології, психофізіології, що проявляють себе у процесі і результатах навчання та виховання. Елементами структури педагогічної психології є: — психологія освітньої діяльності (єдності діяльності школяра і педагогічної діяльності); — психологія виховання і самовиховання; — — психологія навчальної діяльності та її суб’єкта (учня, студента); — психологія розвитку і саморозвитку; — психологія педагогічної діяльності (єдність розвивального, навчального і виховного впливів) та її суб’єкта (учителя, викладача); — психологія навчально-педагогічного співробітництва і спілкування; — педагогічна психологія аномальних і екстремальних випадків. Педагогічна психологія реалізує теоретико-пізнавальну функцію (пізнання психічної реальності, її структури, механізмів розвитку та функціонування людини, яка навчається і навчає, виховується і виховує, розвивається і розвиває; з’ясування умов закономірностей і чинників навчання, виховання і розвитку); прогностичну функцію (вироблення психологічних прогнозів щодо співвідношення навчання, виховання і розвитку в освітньому процесі); прикладну функцію (з’ясування на основі теоретичного та емпіричного аналізів шляхів удосконалення системи освіти, вироблення практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності навчання, виховання і розвитку) та ін.
21.Розкрити мету і завдання педагогічної психології.
Загальна мета педагогічної психології полягає у вивченні та описі психологічних умов, особливостей і закономірностей психічного та особистісного розвитку людини в освітньому процесі, пошуку методів оптимізування розвитку особистості (як, на якому етапі можна і потрібно намагатися досягти максимального розвитку розумових здібностей і моральних якостей, емоційної та вольової сфер). Не менш важливого значення для неї набуває пізнання особливостей оволодіння школярів знаннями, прийомами організації пізнавальної діяльності, їхнього сприйняття та інтерпретації знакової (текстової) інформації. Цінним для педагогічної практики є вивчення психологічних умов, особливостей формування освітнього процесу; виявлення психологічних резервів його вдосконалення, раціонального поєднання індивідуальних і групових форм навчання, виховання і розвитку; створення сприятливого психологічного клімату в освітній установі. Від цього залежить психологічне здоров’я усіх суб’єктів педагогічної взаємодії (учнів, учителів, батьків). У соціальному вимірі завдання педагогічної психології полягають у вивченні психології педагогічного процесу як особливої форми соціальної взаємодії, аналізі педагогічного середовища як соціально-психічної передумови навчання, виховання і розвитку. Важливим завданням педагогічної психології є створення фундаментальної концепції виховання, навчання і розвитку особистості в умовах глобалізованого інформаційного суспільства. У сучасній Україні актуальним є вивчення проблем психологічного забезпечення національного, патріотичного, духовного виховання особистості та адаптації підростаючих поколінь до умов плюралістичного суспільства, ринкової економіки; механізмів і закономірностей засвоєння, структурування, збереження (узагальнення) соціокультурного досвіду в індивідуальній свідомості учня та його використання в життєвих ситуаціях; розробка психологічних основ удосконалювання освітнього процесу на всіх рівнях освітньої системи. Глибокий інтерес до особистості орієнтує педагогічну психологію і на вивчення ображеної особистості у різні періоди життя, причин, які породжують такий стан, а також на надання відповідної психолого-педагогічної допомоги.
