- •1 Періодизація української культури
- •2 .Культура духовна і матеріальна
- •. Функції культури
- •5. Стоянки первісних людей на території україни
- •6. Трипільська культура
- •7.Культура скіфів.
- •8.Культура стародавніх слов*ян.
- •9.Формування та основні риси кам*яної доби.
- •10.Мистецтво кам*яної доби на території України.
- •11.Біблія в культурі українського народу.
- •12.Українські переклади Біблії.
- •13. Українські скульптори
- •Пластичні ескізи-моделі
- •Біографія
- •[Ред.] Творчість і вплив
- •14.Особливості Античної міфології
- •15. Словянська міфологія.
- •Загальна характеристика давніх язичницьких вірувань
- •Пантеон богів
- •17. Середньовіччя як епоха в історії світової та української культури.
- •18.Основні стилі Середньовіччя: візантійський, романський і готичний.
- •19.Українська культура в епоху середньовіччя: дохристиянська і християнська.
- •21. Фольклор і народна культура р
- •28 . Вишивка килимарство
- •29 . Писанкарство .Різьба по дереву
- •30.Кераміка.Вироби із скла.
- •32. Українське національне вбрання
- •33 .Стиль бароко у світовому мистецтві
- •34 .Визначні риси українського бароко . Козацьке бароко
- •36.Іван Мазепа гетьман-будівничий поет.
- •37. Режисер та скульптор і.Кавалерідзе.
- •Режисер
- •47 .Тарас Шевченко – художник
- •48. Катерина Білокур та її доля.
- •49.Творчість Марії Приймаченко
- •50. Скульптор і художник Олександир Архипенко
- •51.Мистецтво Тетяни Яблонської.
- •53. Реформатор українського театру Лесь Курбас
- •55. Модернізм як світова течія у світовому і українському мистецтві.
- •56. Історичний авангардизм.Неоавангардизм
- •57. Злети і втрати Української культури 20 ст
- •58.Розстріляне відродження.
- •59 Відлига і рух шістидесятників
- •61. Вклад о.Довженка у світове кіно
- •60. Постмодернізм в українському мистецтві к. XX – поч…XXI ст .
- •62. Актор режисер Іван Миклоайчук
- •63 . Богдан Ступка
- •64.Велико-сорочинський іконостас
- •65. Картина Катерина Шевченка
- •67.Софія київська : мозаїки і фрески
- •68. Кири́лівська це́рква
- •69. Почаївська лавра
- •70 . Ки́єво-Пече́рська ла́вра
- •73. Андріївська церква
- •75. Гетьманські столиці
- •77. Скіфська пектораль
- •78. Будинок з химерами Городецького
- •79 . Українські дендропарки
- •80. «Тіні забутих предків» с. Параджанова
- •83.Печера Ветерба.
63 . Богдан Ступка
Богда́н Сильве́стрович Сту́пка (* 27 серпня 1941, смт Куликів, сучасний Жовківський район, Львівська область — † 22 липня 2012, Київ) — український актор театру і кіно, лауреат Шевченківської премії (1993, за головну роль у виставі «Тев'є-Тевель» за Шолом-Алейхемом), Народний артист УРСР (1980), Народний артист СРСР (1991), Герой України (2011).
Біографія
Народився актор 27 серпня 1941 року в смт. Куликів на Львівщині, яке на той час перебувало під німецькою окупацією і знаходилось у дистрикті Галичина в складі Генерал-губернаторства.
До сцени його привчили родичі: батько співав у хорі Львівського оперного театру, мамин старший брат був там же солістом, а тітка — головним концертмейстером.
За кулісами театру Богдан Ступка побачив і почув багатьох видатних співаків повоєнного часу, зокрема Івана Козловського і Сергія Лемешева.
[ред.]
Освіта і кар'єра
Богдан Ступка хотів вступити на хімічний факультет Львівського університету[2], але іспити склав невдало. По тому влаштувався в обсерваторію, працював певний час у Баку, вступив на заочне відділення філологічного факультету Львівського університету.
1961 року він закінчив акторську студію при Львівському академічному драмтеатрі ім. М.Заньковецької і до 1978 року працював у цьому театрі. Його творчим наставником був Сергій Данченко, який 1978 року очолив Київський академічний драмтеатр ім. І.Франка. Того ж року на запрошення свого наставника, Б. Ступка перейшов до цього театру
1984 року він закінчив заочне відділення театрознавчого факультету Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого.
Протягом 1999–2001 років був міністром культури і мистецтв України.
2001 року після смерті Сергія Данченка Богдан Ступка очолив Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. Його син, Остап, грав провідні ролі в театрі під керівництвом батька.
[ред.]
Смерть
22 липня 2012 року Богдан Ступка після тривалої хвороби на сімдесят першому році життя помер о 6:45[Джерело?] у лікарні «Феофанія». 24 липня 2012 року у театрі імені Івана Франка відбулась церемонія прощання з актором[1]. Як повідомив його син, Остап, причиною смерті став серцевий напад на тлі запущеного захворювання на рак кісток[3].
Богдан Ступка хотів померти в один день зі своєю матір'ю Марією Ступкою, яка пішла з життя в ніч з 23 на 24 липня 2007 року[1].
Могила Богдана Ступки
Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).
[ред.]
Ролі в кіно
За всю кар'єру актор виконав понад 100 ролей у кіно.
Працював із кінорежисерами Отаром Іоселіані, Кшиштофом Зануссі, Єжи Гофманом, Режисом Варньє, Юрієм Іллєнком, Кірою Муратовою, Сергієм Бондарчуком, Володимиром Бортком, Павлом Чухраєм, Дмитром Месхієвим.
Дебют у кіно — у фільмі Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою» (1971), роль Ореста Дзвонаря. На цю роль претендував Іван Миколайчук, але позаяк це була роль бійця УПА (тобто негативна за радянських часів), то влада не хотіла, аби її грав Миколайчук. Затвердили Ступку, за яким після театральної ролі Річарда III закріпився негативний імідж. Але його трактування образу виявилося дуже вдалим, і ця роль досі одна з найкращих у списку актора.
У переліку ролей Б.Ступки — багато історичних постатей: гетьмани Іван Брюховецький («Чорна рада»), Іван Мазепа («Молитва за гетьмана Мазепу»), Богдан Хмельницький («Вогнем і мечем»), а також Чингісхан («Таємниця Чингісхана»), Олександр Керенський («Червоні дзвони»), Борис Годунов («Кремлівські таємниці»), Остап Вишня («Із житія Остапа Вишні»).
2006 — на екрани вийшла стрічка Тиграна Кеосаяна «Заєць над безоднею» (Росія), де Ступка зіграв генсека Бежнєва (натяк на Брежнєва).
Знявся у російському комедійному детективі Романа Качанова «Взяти Тарантіну» (тут його партнеркою по фільму була Людмила Гурченко).
2007 — виконав головну роль у неоднозначно сприйнятому фільмі Володимира Бортка «Тарас Бульба» (Росія; прем'єра — 2009).
Ролі в театрі
Богдан Ступка у 2009 році
Загалом у Ступки — близько 100 ролей у кіно та понад 100 на сцені.
У театрі імені Франка зіграв у таких виставах:
«Украдене щастя» Івана Франка (режисер-постановник — Сергій Данченко) — Микола Задорожній[4]
«Дядя Ваня» Антона Чехова (режисер-постановник — Сергій Данченко) — Войницький
«Король Лір» Вільяма Шекспіра — король Лір
«Лев і Левиця» Ірени Коваль (режисер-постановник — Станіслав Мойсеєв) — Лев Толстой[5]
«Кар'єра Артура Уі, якої могло і не бути» Бертольда Брехта — Артуро Уі
«Сни за Кобзарем» — Поет
Софокл «Цар Едіп» (режисер-постановник — Роберт Стуруа) — цар Едіп
«Істерія»; Зигмунд Фройд
«Тев'є-Тевель» (за п'єсою Григорія Горіна, написаною за мотивами творів Шолом-Алейхема; режисери-постановники — Сергій Данченко, Дмитро Чирипюк) — Тев'є
«Легенда про Фауста» (режисер-постановник — Андрій Приходько) — старий Фауст, Мефістофель[6]
