Зменшується і збільшується ланки

Складові ланки розмірної ланцюга поділяються на дві групи. До першої групи відносятьсязбільшуючі ланки.

До другої групи належать зменшуючи ланки.

Параметри (розміри, допуски, відхилення) збільшення і зменшення ланок позначаються з індексами відповідно «ув» і «розум».

На рис. 3.1 ланки А₂, В₁ С₁D₁є збільшують, інші ланки зменшують. На рис. 3.2 ланки А₁ В₁ C₁D₁ Е₁-увеличива ¬ ющие, ланки. .A₂B₂C₂D₂ Е₂-зменшують.

У більш складних розмірних ланцюгах можна виявити збільшуючіта зменшуючі ланки, при цьому застосувують правило обходу по контуру. На схемі розмірного ланцюга вихідної ланкипропонується певний напрям, що позначається стрілкою над буквеним позначенням ланки (рис. 3.3, а). Цей напрямок зазвичай узгоджують з розташуванням входять до розмірного ланцюг розмірів на кресленні.

рис. 3.3

Всі складові ланки також позначаються стрілками, починаючи від ланки, сусіднього з вихідним, і повинні мати один і той же замкнутий направлений потік (рис. 3.3, б). Тоді всі складові ланки, які мають той же напрям стрілок, що й у вихідного ланки, будуть зменшують (А₁, А₃,А₅), а інші ланки ланцюга - збільшують (А₂, А₄)¹.

Замість стрілок над літерними позначеннями ланок розмірні схеми проставляють у вигляді сукупності векторів (стрілки вказуються у однієї сторони розміру ланки), спрямованих відповідно правилом обходу по контуру (рис. 3.3, в).

Виявлення ланки й складання раціональних розмірних ланцюгів

При проведенні розмірного аналізу рекомендується виділяти ланки і складають розмірні ланцюги, керуючись такими зауваженнями.

1.Повинна бути чітко сформульовано завдання, для вирішення якої розраховується розмірний ланцюг або кілька розмірних ланцюгів. У кожному розмірному ланцюзі може бути тільки одне вихідне (замикає) ланка.

2.Для виявлення вихідної ланки необхідно встановити вимоги до точності, яким повинен відповідати виріб або складальна одиниця. Ці вимоги можна розділити на дві групи.

Точність взаємного розташування деталей, складальних одиниць, забезпечує якісну роботу виробу при експлуатації, наприклад: перпендикулярність осі обертання шпинделя вертикально-свердлильного верстата робочої поверхності столу; радіальне і осьове биття базової поверхні вала; відхилення міжосьової відстані зубчастої або черв'ячної передачі;точність взаємного розташування деталей, складальних одиниць, забезпечують збирання виробу, наприклад: точність відносного положення валів, що з'єднуються муфтою.

За кресленнями загальних видів і складальних одиниць виявляються і фіксуються всі вимоги до точності, які повинні бути виконані при виготовленні і складанні виробу, тобто виявляються всі вихідні (прикінцеві) ланки. Так, для забезпечення нормальної роботи конічно-циліндричного редуктора (рис. 3.4) необхідно при виготовленні і збірці виконати наступні вимоги до точності відносного положення деталей .

а) вершини ділильних конусів конічних коліс повинні збігатися за трьома взаємно перпендикулярним напрямками; зміщення вершин ділильних шестерні і колеса (fAмr)щодо осей обертання відповідно колеса і шестерні, а також непересеченіе осей обертання (f_ar) повинні знаходиться в заданих межах (три вихідних ланки);

б) кут між осями обертання конічних коліс повинен бути витриманий в певних межах одно вихідна ланка);

в) дійсна відстань між осями обертових циліндричних зубчастих коліс не має значно відрізнятися від номінального (допустимі відхилення міжосьової відстані ±f_а, одне вихідне ланка);

г) осі обертання циліндричних зубчастих коліс повинні бути паралельні в площині креслення (рис. 3.4, допуск на непаралельність осей f_x) і в площині, перпендикулярній до площини креслення (допуск на перекіс осей f_y) всього - два вихідних ланки;

д) для нормальної роботи підшипників між кришками і торцями зовнішніх коліс підшипників при збірці необхідно забезпечити зазори ( ), достатні для компенсаціі теплового розширення вала і не перевищуючи допустимої величини осьової гри валів [8, 10] (три вихідних ланки).

3.При виявленні вихідних ланок їх номінальні розміри і допустимі відхилення встановлюються за стандартами, технічними умовами, на ос ¬ нування досвіду експлуатації аналогічних виробів, шляхом теоретичних розрахунків і спеціально поставлених експериментів.