Баланс робочого часу одного працівника в плановому періоді

№ з/п	Показники	Од. виміру	Плановий період
1.	Календарний фонд робочого часу	дні	заг. ∑
2.	Кількість неробочих днів, в т.ч.:	дні
	- вихідні	дні
	- святкові	дні
	- щорічні відпустки	дні
3.	Номінальний фонд робочого часу	дні	 – 
4.	Невідпрацьовано всього, в т.ч.:	дні
	- тимчасова непрацездатність	дні
	- навчальні відпустки	дні
	- неявки з дозволу адміністрації	дні
	- прогули	дні
5.	Ефективний фонд робочого часу	дні	 – 
6.	Тривалість робочого дня	год.	(за мінусом простоїв)
7.	Ефективний фонд робочого часу	год.	 х 

Планування трудомісткості виробничої програми

Планування трудомісткості одного виробу та всієї виробничої програми здійснюється у такій послідовності:

(1) Розраховується повна трудомісткість одиниці продукції через фактичну технологічну трудомісткість (затрати праці основних працівників на виготовлення продукції):

(9.5)

де, – ефективний фонд робочого часу в звітному році (фактично відпрацьований основними працівниками);

– фактичний обсяг випуску продукції.

(2) Визначаються потенційні резерви зниження трудомісткості виготовлення продукції, насамперед, за рахунок заходів, що не потребують значних фінансових вкладень. До таких заходів належать: покращення організації виробничо-господарських процесів; ліквідація необґрунтованих втрат робочого часу.

Загальне зниження технологічної трудомісткості виробу внаслідок перегляду норм часу визначається наступним чином:

(9.6)

де, – норма часу виконання і-ї операції по виготов­ленню п-го виробу відповідно до і після перегляду норм часу;

(3) Розраховується планова технологічна трудомісткість виготовлення одного виробу:

(9.7)

де, – технологічна трудомісткість одного виробу в звітному році.

(4) Визначається планова трудомісткість виробничої програми:

(9.8)

де, – планова трудомісткість одного виробу;

(5) Розраховуються підсумкові показники трудомісткості продукції підприємства:

• індекс зміни трудомісткості на одиницю продукції:

(9.9)

де, – планова і фактична трудомісткість виготовлення і-го виду продукції;

– плановий і фактичний обсяг випуску і-го виду продукції .

• абсолютна зміна трудомісткості в плановому періоді:

(9.10)

Розраховані на плановий період ефективний фонд робочо­го часу та трудомісткість використову­ються для планування продуктивності праці та чисельності пер­соналу підприємства.

При плануванні продуктивності праці (виробітку) можуть бу­ти використані наступні методи:

1. Метод планування продуктивності праці за техніко-економічними чинниками;

2. Метод прямого рахунку.

(1) Метод планування продуктивності праці за техніко-економічними чинниками передбачає:

а) розрахунок зміни чисельності персоналу в плановому періоді під впливом техніко-економічних чинників, на основі якого визначається плановий приріст і величина продуктивності праці.

Розрахунок зміни чисельності персоналу в плановому періоді під впливом техніко-економічних чинників проходить наступним чином:

(1) Визначається умовна чисельність робітників у планово­му періоді, що необхідна для забезпечення пла­нового обсягу виробництва продукції при збереженні виробітку на одного працівника на рівні звітного року:

(9.11)

де, – плановий обсяг виробництва і-го виду продукції, прийнятий для розрахунку продуктивності праці, грн.;

– виробіток продукції на одного середньоспискового працівника в базовому періоді, грн./чол.

(2) За кожним фактором, виходячи з призначених до впровадження заходів технічного розвитку та організації виробництва, визначається економія чисельності працівників.

Розрахунок економії чисельності працюючих здійснюється за такими основними техніко-економічними факторами:

А. Структурні зрушення у виробництві.

Б. Підвищення технічного рівня виробництва.

В. Зміна трудомісткості виробництва продукції.

Г. Зміна ефективного фонду робочого часу в плановому періоді.

Д. Зміна обсягів виробництва.

А. Структурні зрушення у виробництві (зміна частки виробництва структурних підрозділів у загальному обсязі виробництва підприємства в цілому).

Вплив структурних зрушень у виробництві на продуктивність праці визначається за формулою:

(9.12)

де, – відносна економія чисельності працюючих за рахунок впливу структурних зрушень у виробництві, чол.;

– чисельність працюючих в і-му структурному підрозділі в базовому періоді, чол., розраховується згідно чисельності працюючих у базовому періоді та частки працюючих в і-му структурному підрозділі;

– темпи зростання обсягів виробництва продукції в і-му структурному підрозділі підприємства в плановому періоді, %;

– вихідна чисельність працюючих в цілому по підприємству, чол.;

– номер підрозділу;

– кількість структурних підрозділів.

Б. Підвищення технічного рівня виробництва (механізація, модернізація виробництва, зміна конструкцій та технічних характеристик виробів, впровадження нових видів матеріалів, впровадження передової технології).

Економія чисельності за рахунок заміни старого обладнання новим розраховується за формулою:

(9.13)

де, – відносна економія чисельності за рахунок заміни старого обладнання новим, чол.;

– загальна кількість обладнання, шт.;

– кількість обладнання, що не підлягає технічному вдосконаленню, шт.;

– кількість нового обладнання, шт.;

– кількість модернізованого обладнання, шт.;

, – темпи зростання продуктивності праці відповідно нового і модернізованого обладнання, %;

, – коефіцієнти, які враховують термін дії нового і модернізованого обладнання;

– питома вага працівників, які обслуговують нове і модернізоване обладнання, в загальній чисельності працюючих, %.

Коефіцієнти , визначаються діленням кількості місяців дії нового і модернізованого обладнання на кількість місяців планового періоду.

В. Економія робочої сили відповідно до зміни трудомісткості виробництва продукції визначається за формулою:

(9.14)

де, – трудомісткість одиниці продукції до і після впровадження заходів, нормо-годин (див. формула 9.15):

(9.15)

– тривалість робочої зміни, год.

– виробіток продукції на одного середньоспискового працівника в базовому періоді, грн. на чоловіка в рік.

– обсяг випуску продукції в плановому періоді, шт.;

– коефіцієнт терміну дії заходу розраховується як відношення часу тривалості заходу до ефективного фонду робочого часу підприємства;

– ефективний фонд робочого часу робітника у плановому році, годин;

– коефіцієнт виконання норми виробітку працюючого.

Г. Економія чисельності працівників за рахунок зміни кількості робочих днів у плановому періоді (тривалість відпусток, зменшення невиходів на роботу по хворобі, ліквідація прогулів), обчислюється за формулою:

(9.16)

де, – економія чисельності працівників за рахунок зміни кількості робочих днів у плановому періоді, чол.

– ефективний фонд робочого часу робітника відповідно у плановому і базовому періодах, днів;

– питома вага робітників у загальній чисельності працюючих, %.

Д. Економія чисельності працівників за рахунок зміни обсягів виробництва обчислюється за формулою:

(9.17)

де – економія чисельності за рахунок зміни обсягів виробництва, чол.;

– темпи зростання відповідно обсягів виробництва та чисельності робітників, %;

Темпи зростання обсягів виробництва розраховуються за формулою:

(9.18)

де – обсяг виробництва у плановому році, шт.;

– обсяг виробництва у базисному році;

– темпи зростання чисельності робітників.

(3) Визначається плановий приріст продуктивності праці за рахунок впровадження організаційно-технічних заходів ( , %) за формулою:

(9.19)

де – економія чисельності працюючих за всіма факторами, чол.

– економія чисельності працівників за окремим і-м фактором, чол.;

Економія за всіма факторами сумується і визначається загальна економія працівників.

(9.20)

Загальний приріст продуктивності праці дорівнює сумі приростів за окремими факторами:

(9.21)

– кількість факторів, які впливають на зростання продуктивності праці, шт.

Зведений розрахунок зростання продуктивності праці за рахунок техніко-економічних факторів ведуть в табличній формі (див. табл. 9.1).

Таблиця 9.1

Зведений розрахунок зростання продуктивності праці на _____ рік

№ п/п	Фактори зростання продуктивності праці	Зміна чисельності працюючих, чол.	Приріст продуктивності праці, %
1	Структурні зрушення у виробництві
2	Підвищення технічного рівня виробництва
3	Зміна трудомісткості виробництва
4	Зміна реального фонду робочого часу
5	Зміна обсягів виробництва
	ВСЬОГО

Виробіток на одного працівника у плановому році визначається за формулою:

(9.22)

(2) Метод прямого рахунку передбачає планування продуктивності праці на основі трудомісткості виробничої програми. Виробіток продукції одним працівником розраховується за формулою:

(9.23)

де – обсяг виробництва;

– трудомісткість виробничої програми;;

- ефективний фонд робочого часу одного працівника.

Крім того, планова величина продуктивності праці на одного працівника може бути розрахована на основі планового обсягу випуску продукції та чисельності працівників у плановому році:

(9.24)

де, – середньоспискова чисельність робітників у пла­новому році.

Після розрахунку продуктивності праці на плановий пері­од визначається частка приросту продукції за рахунок підви­щення продуктивності праці.