Лекція 6

Сучасний стан і тенденції розвитку ЕОМ і обчислювальних систем. Організаційні й технологічні аспекти проектування інформаційної системи.

Кінець двадцятого століття характеризується кардинальними змінами у різних сферах життя. Це стосується політичних та економічних перетворень, а також ряду інших, що помітно впливають на рівень життя населення у світі. Насамперед варто звернути увагу на те, що суспільство, в якому на перший план завжди виходили успіхи в промислових технологіях, стало приділяти першочергову увагу інформаційним технологіям. Треба підкреслити, що стрімкий розвиток промислових технологій тривав близько двох третин двадцятого сторіччя, а розвиток інформаційних технологій досягнув майже за одне останнє десятиріччя глобальних розмірів.

Існують показники, що яскраво характеризують такий стан. Так, обсяг ринку інформаційних систем кожні п’ять років подвоюється. Темпи розвитку світового ринку інформаційних технологій і систем перевищує дванадцять відсотків на рік. Є дані, які підтверджують, що тільки інформаційні технології та системи створюють близько десяти мільйонів робочих місць та забезпечують значне збільшення внутрішнього національного продукту. Передбачається десятиразове зростання використання електронної комерції у приватному секторі.

Досвід впровадження та використання інформаційних технологій та систем дає змогу говорити про великі потенційні можливості цієї сфери при розв’язанні соціальних проблем суспільства. Україна є молодою незалежною державою, що не стоїть осторонь цих процесів. Можна стверджувати, що інформаційні системи дедалі більше проникають в усі сфери діяльності суспільства. Але слід підкреслити, що процеси створення та впровадження інформаційних систем у нас здійснювалися майже стихійно. Важливі кроки у напрямі ефективної координації цих робіт було здійснено Національним агентством з інформатизації при Президентові України. Ці зусилля за підтримки державних, наукових, освітніх установ та установ недержавної форми власності завершилися прийняттям Верховною Радою України трьох Законів України: «Про Концепцію Національної програми інформатизації», «Про Національну програму інформатизації», «Про затвердження завдань Національної програми інформатизації».

Розглядаючи реальний стан з впровадження інформаційних систем і технологій в Україні, слід зазначити, що нині відставання з впровадження найсучасніших інформаційних систем та технологій ще існує, однак воно скоротилося й становить один-два роки. При цьому маються на увазі не обсяги впровадження інформаційних систем.

Сучасна тенденція розвитку корпоративних інформаційних систем та їхньої технічної (транспортної) основи – корпоративних мереж – є перехід до інтегрованої передачі даних і мовлення (за оцінками експертів, інтегрований трафік у 2000 р. становив близько 84% від загального проти 48% у 1996 р.). Мотиви такого переходу — істотна економія при використанні найдорожчого ресурсу мережі — каналів зв’язку. Дані та голос (телефонні розмови), а також факси й відеоінформація передаються одним каналом, що гарантує багатократне зниження витрат на оренду каналів або їхнє прокладання.

Технічно це здійснюється шляхом мультиплексування інтегрованої передачі й подальшого демультиплексування окремих інформаційних потоків. Різні класи мультиплексорів дають змогу інтегрувати інформаційні потоки різного об’єму, що надходять як від маленьких віддалених відділень, так і від значних регіональних офісів каналами від 9,6 Кбіт/с до 2,048 Мбіт/с і вище. У конкретних випадках можливе застосування додаткових умонтованих в мультиплексори механізмів, що підвищують ефективність використання смуги пропускання каналу зв’язку. Зокрема, з урахуванням різниці в характері денного і нічного трафіку: більше каналів голосу (телефонних розмов) удень, а каналів даних уночі.

Вигідніше одночасно з інтеграцією ущільнювати інформацію промови. Наприклад, одна з найсучасніших технологій компресії голосу дозволяє майже без втрати якості звучання промови одночасно передавати до 13 телефонних розмов одним стандартним каналом 64 Кбіт/с.

Застосування інтегрованої передачі інформаційних потоків забезпечує кожне робоче місце повним комплексом інформаційних послуг при виправданих витратах на їхню підтримку. Зокрема, телефонні розмови між регіональними відділеннями перетворюються на розмови в межах установи, що забезпечує кращий контроль і безпеку, не кажучи вже про суттєве зниження витрат на міжміський зв’язок.

Повертаючись до питання про стан телекомунікаційного простору України, необхідно відзначити досить складні стартові умови побудови територіально розподілених мереж. Найперша і найбільша фундаментальна перешкода — це якість стандартних каналів зв’язку, що вже існують (каналів тональної частоти). Їхня низька якість зумовила той факт, що ряд компаній, світових лідерів канального устаткування, змушені були адаптувати свої продукти для українського ринку. Це дало змогу частково вирішити дану проблему. Це стало також поштовхом до впровадження альтернативних технологій, наприклад, бездротового зв’язку. Напрями еволюції технологій побудови корпоративних мереж в Україні можна вважати визначеними. Накопичений досвід помилок і вдалих рішень в інших країнах українські фахівці грамотно аналізують, виробляють власні концепції, що не поступаються світовим аналогам. На даний момент можна стверджувати, що Україна має власний потенціал знань для побудови територіально розподілених мереж, спроможних задовольнити потреби будь-якого корпоративного замовника. Як базові технології використовуються Frame Relay, X.25, ISDN, ATM.

Область інформаційних технологій (ІТ) є основою індустрії обробки інформації — найважливішого сектора суспільного виробництва, що робить глибокий вплив на темпи і характер розвитку сучасного суспільства. Рівень розвитку інформаційної індустрії і відповідних технологій визначається рівнем розвитку науково-методичних основ і, зокрема, нормативної бази в області ІТ. Тому створення таких науково-методичних основ є актуальною і стратегічно важливою задачею суспільства.

Велику роль у рішенні даної задачі грає система міжнародних організацій, відповідальних за процес стандартизації ІТ. Масштабність, систематичність, інтенсивність, наукова обґрунтованість розробок в області стандартизації ІТ дозволили до нашого часу розвинути систему стандартів до такого рівня, при якому вона стає головним носієм науково-методичних основ області ІТ. Створення таких основ з’явилося вирішальним фактором для становлення області ІТ як самостійної науково-прикладної дисципліни, що має характерні для неї предмет, методи дослідження, фундаментальний методологічний базис.

Інформаційні технології розглядаються в двох формах представлення:

у виді специфікацій ІТ (ІТ-специфікацій), наприклад, у виді описів функціональних можливостей і поводження систем ІТ, задокументованих у строго регламентованій формі;

у виді систем ІТ (ІТ-систем), тобто реалізацій специфікацій ІТ.

Сучасний стан і тенденції розвитку ЕОМ і обчислювальних систем

Головною тенденцією розвитку обчислювальної техніки в даний час є подальше розширення сфер застосування ЕОМ і, як наслідок, перехід від окремих машин до їхніх систем — обчислювальних систем і комплексам різноманітних конфігурацій із широким діапазоном функціональних можливостей і характеристик.

Найбільш перспективні, створювані на основі персональних ЕОМ, територіально розподілені багатомашинні обчислювальні системи — обчислювальні мережі — орієнтуються не стільки на обчислювальну обробку інформації, скільки на комунікаційні інформаційні послуги: електронну пошту, системи телеконференцій і інформаційно-довідкові системи.

Представлення про удосконалювання технології використання комп’ютерів дає таблиця. Удосконалювання технології використання комп’ютерів Параметри						Етапи розвитку комп’ютерів
50-і рр.		60-і рр.		70-і рр.		80-і рр.		90-і рр.		з 2000 р.
Ціль використання ЕОМ (переваги)	Науково-технічні розрахунки		Технічні й економічні розрахунки		Керування і економічні розрахунки		Керування; представ-лення інфор-мації		Телеко-мунікації, інформаційне обслуговуван-ня і керування		Ера Web 2.0
Режим роботи ЕОМ	Однопро-рамні		Пакетна обробка		Поділ часу		Персональна робота		Мережева обробка		Розподі-лені обчислен-ня в Інтернеті