Лекція 8

Інформаційні технології керування. Електронна документація і її захист. Комп’ютерні інформаційні системи. Поняття інформаційного забезпечення інформаційних систем (ІС)

Апаратні засоби комп’ютерних технологій складаються з безпосередньо комп’ютерів і периферійного встаткування.

Всі комп’ютери можна розділити на кілька категорій:

1. Кишенькові персональні комп’ютери.

2. Блокнотні персональні комп’ютери.

3. Персональні комп’ютери в сфері домашнього господарства.

4. Базові настільні персональні комп’ютери.

5. Мережні персональні комп’ютери.

6. Високопродуктивні настільні комп’ютери, робочі станції й сервери початкового рівня.

7. Багатопроцесорні робочі станції й сервери високого рівня.

8. Суперкомп’ютери.

Периферійне встаткування підрозділяється на наступні категорії:

1. Пристрої друкування (принтери, плотери).

2. Пристрої виводу (екрани, проектори).

3. Пристрої сканування.

4. Пристрої зберігання даних.

5. Пристрої зв’язку (модеми, маршрутизатори).

6. Контролери для підключення спеціальних апаратур (відеоспостереження й доступ, контроль за параметрами встаткування й т.д.)

Програмні засоби комп’ютерних технологій підрозділяються на системне (сервісне) і прикладне програмне забезпечення.

Системне (сервісне) програмне забезпечення це:

1. Операційні системи забезпечують функціонування комп’ютера й периферійних пристроїв, служать оболонкою для інших програм.

2. Тестові й діагностичні програми допомагають попереджати й виявляти несправності програмних й апаратних засобів.

3. Антивірусні програми призначені для захисту локальних комп’ютерів і комп’ютерних мереж від шкідливих програм.

4. Командно-файлові процесори призначені для організації полегшеної взаємодії користувача з обчислювальною системою у віконному діалоговому режимі.

Прикладне програмне забезпечення, з погляду інформаційного обслуговування управлінської діяльності, містить у собі:

1. Системи підготовки текстових документів призначені для виготовлення різних інформаційних матеріалів текстового характеру.

2. Системи обробки фінансово-економічної інформації призначені для обробки числових даних, що характеризують різні виробничо-економічні й фінансові явища й об’єкти, і для складання інформаційно-аналітичних матеріалів. 3. Системи керування базами даних призначені для створення, зберігання й обробки структурованих даних

4. Системи підготовки презентацій призначені для підготовки графічних і текстових матеріалів, використовуваних для демонстрації на презентаціях, ділових переговорах, конференціях.

5. Системи керування проектами призначені для планування й керування використанням ресурсів різних видів (матеріальними, технічними, фінансовими, кадровими, інформаційними) при реалізації складних проектів.

Експертні системи й системи підтримки прийняття рішень призначені для інформаційного забезпечення керування на основі економіко-математичного моделювання й принципів штучного інтелекту.

Розподіл обробленої інформації відбувається одним із трьох основних методів:

– відправлення інформації із центра обробки даних зацікавленим користувачам, відповідно до регламенту підприємства. Відправлення відбувається за допомогою пошти, факсом або по електронній пошті.

– розміщення інформації в місці, доступному її потенційним споживачам. Таким місцем може бути архів, файл-сервер, розподілене сховище даних, мережа Інтранет, мережа Інтернет.

– формування й відправлення інформації з індивідуального запиту конкретного користувача. Цей метод вимагає найбільших ресурсів і застосуємо якщо буде потреба одержання унікальної інформації. При впровадженні автоматизованої системи обробки інформації (ERP-системи), такий метод розподілу стає основним.

Розглянемо два основних способи розподілу даних на підприємстві: Інтранет і сховище даних.

Intranet — це внутрішня корпоративна мережа, побудована на інтернет технологіях.

З технічної точки зору Intranet — це внутрішній корпоративний web-портал, покликаний вирішувати завдання саме вашої компанії; завдання, у першу чергу, по систематизації, зберіганню й обробці внутрікорпоративної інформації. Intranet — сайт доступний тільки в рамках локальної мережі Компанії включаючи вилучені філії (intranet) або як портал у мережі Інтернет, невидимий у пошукових системах і потребуючій авторизації при вході (extranet). Доступ до сторінок порталу здійснюється через web-браузер, що дозволяє користуватися послугами Intranet-систем людям з мінімальною комп’ютерною підготовкою.

Сховище даних — це предметно-орієнтований, прив’язаний до часу й незмінний збір даних для підтримки процесу прийняття керуючих рішень. Для імпорту даних їхнього сховища необхідно всього лише викликати майстер і вибрати якого роду інформацію хотілося б одержати. Всі необхідні для отримання даних операції будуть зроблені автоматично.

Електронна документація і її захист Електронні документи можна розділити на два основних типи: неформалізовані (довільні) і службові (офіційні). Неформалізований електронний документ — це будь-яке повідомлення, записка, текст, записаний на машинному носії. Під службовим електронним документом розуміється записане на машинному носії електронне повідомлення, реквізити якого оформлені відповідно до нормативних вимог.

Під електронним документом (ЕД) варто розуміти структурований інформаційний об’єкт, у відповідність якому може бути поставлена сукупність файлів, що зберігаються на накопичувачі комп’ютера. Необхідною ознакою ЕД є «реєстраційна картка», що складається з реквізитів документа, що містять перелік необхідних даних про нього. Відповідно до законодавства, електронним є документ, у якому інформація представлена в електронно-цифровій формі.

Електронні документи в порівнянні з паперовими мають наступні переваги:

– більш низька вартість і час передачі електронного документа з одного місця в інше;

– більш низька вартість і час тиражування ЕД;

– більш низька вартість архівного зберігання ЕД;

– можливість контекстного пошуку;

– нові можливості захисту документів;

– спрощення підготовки ЕД у сполученні із широкими можливостями;

– принципово нові можливості подання ЕД. Документ може мати динамічний зміст (наприклад, аудио-, відеовставки).

Основні принципи побудови системи електронного документообігу:

– відповідність вимогам стандартів на форми й системи документації;

– розподіленість;

– масштабованість;

– модульність;

– відкритість;

– переносимість на інші апаратні платформи.

Основними функціями системи електронного документообігу є:

– реєстрація документів;

– контроль виконання документів;

– створення довідників і робота з ними;

– контроль руху паперового й електронного документа, ведення історії роботи з документами;

– створення й редагування реквізитів документів;

– формування звітів по документообігу підприємства;

– імпорт документів з файлової системи й Інтернету;

– створення документа прямо із системи на основі шаблона;

– робота з версіями документа, складними багатокомпонентними й багатоформатними документами, вкладеннями;

– електронне поширення документів;

– робота з документами в папках;

– одержання документів за допомогою сканування й розпізнавання;

– зменшенням витрат на доступ до інформації й обробку документів.

По характеру, погрози електронним документам можна розділити на наступні типи:

– погроза розкриття інформації;

– погроза порушення цілісності документа;

– погроза втрати доступу до документа;

– погроза підробки документа.

По типу впливу, погрози підрозділяються на наступні типи: природні, ненавмисні техногенні, навмисні.

Відповідно, у комплекс захисту електронної документації входять наступні міри:

– забезпечення надійності функціонування технічних засобів;

– забезпечення резервування каналів зв’язку;

– резервне дублювання інформації;

– обмеження прав фізичного доступу до об’єктів системи документообігу;

– розмежування прав доступу до файлів і папок;

– впровадження системи шифрування підпису (ЕЦП) і документів;

– захист від вірусів;

– захист від ―злому‖ мереж.

Комп’ютерні інформаційні системи. Поняття інформаційного забезпечення інформаційних систем (ІС)

Комп’ютерні інформаційні системи належать до класу складаних систем, які містять у собі велику кількість різноманітних елементів, що взаємодіють. Тому при створенні комп’ютерних АС потрібно визначати їхню структуру: функціональна структура, технічна структура, організаційна, документальна, алгоритмічна, програмна, інформаційна.

Класифікацію задач обробки даних проводять за шістьма основними ознаками:

за функціями управління розрізняють планові, облікові, контрольні задачі, задачі нормування показників, складання звітності і т. ін.

за характером перетворення інформації задачі в АС поділяються на обчислювальні, імітаційні, прийняття рішень.

за роллю в процесі управління розрізнюють інженерно-технічні, економічні та інформаційно-довідковій задачі.

за математичною суттю задачі комп’ютерної АС поділяються на оптимізаційні, прямого розрахунку та інформаційно-пошукові.

За регулярністю розв’язування задачі АС поділяються на систематичні, епізодичні та випадкові.

Якiсть створення iнформацiйних систем визначається її ефективнiстю та надiйнiстю.

Надiйнiсть iнформацiйної системи — це її властивiсть зберiгати в часi в встановлених межах значення всiх параметрiв, якi характеризують здатнiсть системи виконувати потрiбнi функцiї в заданих режимах i умовах експлуатацiї.

Методичнi та iнструктивнi матерiали — це сукупнiсть державних стандартiв, галузевих керiвних методичних матерiалiв i розроблених проектних рiшень щодо створення i супроводження iнформацiйного забезпечення.

Основнi принципи створення iнформацiйного забезпечення: цiлiснiсть, вiрогiднiсть, контроль, захист вiд несанкціонованого доступу , єднiсть i гнучкiсть, стандартизацiя та унiфiкацiя, адаптивнiсть, мiнiмiзацiя введення i виведення iнформацiї.

Вимоги до iнформацiйного забезпечення такi:

1. Iнформацiйне забезпечення має бути достатнiм для виконання всiх функцiй IC, якi автоматизуються.

2. Для кодування iнформацiї, яка використовується тiльки в цiй IC, має бути застосованi класифiкатори , якi є у замовника IC.

3. Для кодування в IC вихiдної iнформацiї, яка використовується на вищому рiвнi, мають бути використанi класифiкатори цього рiвня, крiм спецiально обумовлених випадкiв.

4. Iнформацiйне забезпечення IC має бути суміщене з iнформаційним забезпеченням систем, якi взаємодiють з нею, за змiстом, системою кодування, методами адресацiї, форматами даних i формами подання iнформацiї, яка отримується і видається інформаційною системою.

5. Форми документiв, якi створюються iнформацiйною системою, мають вiдповiдати вимогам стандартiв УСД чи нормативно-технiчним документам замовника IC.

6. Форми документiв i вiдеокадрiв, якi вводяться чи коригуються через термінали IC, мають бути погодженнi з вiдповiдними технiчними характеристиками термiналiв.

7. Сукупнiсть інформаційних масивiв IC має бути органiзована у виглядi бази даних на машинних носiях.

8. Форми подання вихiдної iнформацiї IC мають бути узгодженi iз замовником (користувачем) системи.

9. Термiни i скорочення, якi застосовуються у вихiдних повiдомленнях, мають бути загальноприйнятими в цiй предметнiй областi й погодженi iз замовником системи.

10. У IC мають бути передбаченi необхiднi заходи щодо контролю i оновлення даних в iнформацiйних масивах IC, оновлення масивiв пiсля вiдмови будь-яких технiчних засобiв IC, а також контролю iдентичностi однойменної iнформацiї в базах даних.