- •1. Українська мова – державна мова в Україні. Статистична й територіальна характеристика української мови.
- •2. Поняття про літературну мову. Норми літературної мови.
- •3. Поняття про стилі мови. Офіційно-діловий стиль.
- •4. Поняття про документ.
- •6. Оформлення сторінки.
- •5. Види документів.
- •8. Загальні вимоги до мови документа.
- •9. Уживання апострофа.
- •10. Вживання знака м’якшення.
- •11. Вживання великої літери.
- •12. Правопис слів іншомовного походження.
- •13. Тире між підметом і присудком:
- •14. Документи щодо особового складу.
- •16. Стаття, рецензія.
- •17. Лексика. Синонімічне багатство української мови. Терміни.
- •18. Поняття про мовленнэвий етикет.
- •20. Розділові знаки при вставних і вставлених словах, словосполученнях і реченнях.
- •21. Розділові знаки в складних реченнях.
3. Поняття про стилі мови. Офіційно-діловий стиль.
Літературна мова поділяється на стилі. Мовний стиль - це сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання. В українській літературній мові зазвичай виокремлюють п'ять функціональних стилів: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, стиль побутового мовлення і художній
Офіційно-діловий стиль - це мова ділових паперів: розпоряджень, постанов, програм, заяв, автобіографій,резолюцій, протоколів, законів, актів, наказів, анкет, розписок тощо. Сфера вживання офіційно-ділового стилю зумовлює його жанрову розгалуженість. Обслуговуючи потреби державного, громадського, економічного та політичного життя суспільства, тексти офіційно-ділового стилю мають помітні відмінності й у межах того самого жанру. Однак усім їм притаманні дуже виразні спільні мовні ознаки.
НАЙВАЖЛИВІШІ ОЗНАКИ ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОГО СТИЛЮ
1Наявність реквізитів, які мають певну черговість. У різних видах ділових паперів склад реквізитів неоднаковий, він залежить від змісту документа, його призначення і способу опрацювання. Обов'язковим реквізитом будь-якого документа є підпис.
2. Точність, послідовність і лаконічність викладу фактів, гранична чіткість висловлювання. Офіційно-діловий стиль позбавлений образності, емоційності та індивідуальної авторської своєрідності.
3. Наявність усталених мовних зворотів, певна стандартизація початків і закінчень документів. Найхарактерніші вияви стандартизації такі: а) широке вживання готових словесних конструкцій (наприклад, у зв 'язку, відповідно до, з метою, згідно з); б) часта повторюваність тих самих слів, форм, зворотів, конструкцій як результат прагнення до однотипності способів вираження думки у подібних ситуаціях.
4. Лексика здебільшого нейтральна, слова вживаються у прямому значенні..
5. З метою чіткішої організації текст поділяється на параграфи, пункти, підпункти.
6. Часте вживання словосполучень з дієсловами у формі теперішнього часу зі значенням позачасовості, постійності дії: має місце, виробнича рада розглядає. Вживаються також звороти згідно з оригіналом, складено і завірено у двох примірниках, вжити заходів.
7. Найхарактерніші речення - прості поширені. Вживаються також складні речення із сурядним і підрядним зв'язком.
4. Поняття про документ.
Основною одиницею офіційно-ділового стилю є документ. Документи використовують в різних галузях людської діяльності, ділянках знань, сферах життя. Вони є об'єктом дослідження різних наукових дисциплін, тому поняття «документ» багатозначне і залежить від того, у який галузі й для чого він використовується.
Енциклопедичний словник трактує документ як:
- письмовий акт, здатний служити доказом юридичних вiдносин або юридичних фактiв, що спричиняють правовi наслiдки;
- офiцiйне посвiдчення особи (паспорт, студентський квиток тощо);
- достовiрне iсторичне письмове джерело;
- матерiальний об'єкт, в якому мiститься та чи iнша iнформацiя.
Документ -- це передбачена законом матерiальна форма отримання, зберiгання, використання i розповсюдження iнформацiї шляхом фiксацiї її на паперi, магнiтнiй, кiно-, вiдео-, фотоплiвцi, на електронних або iнших носiях. Отже, документ - це результат відображення конкретної інформації на спеціальному матеріалі за визначеним стандартом чи формою.
Документи мають правове значення, оскільки є засобом засвідчення та доведення певних фактів. Вони також використовуються як джерела та носії інформації. А в управлінській діяльності документ виступає як предмет і як результат праці. Так, планування відбувається за допомогою різних планів; облік – у вигляді складання і обробки статистичної бухгалтерської та оперативно-технічної документації, інструктування – шляхом видання інструкцій, методичних вказівок; контроль – збиранням відомостей (письмово) і видання вказівок тощо.
Отже, документація використовується як спосіб і засіб реалізації функцій, покладених на управлінський апарат.
