Впізнавання і називання предметів

... У нормальної дитини в процесі її розвитку друга сигнальна система формується слідом за першою і на її основі... У дітей-олігофренів мовлення з'являється значно пізніше... Проте ... формування мовлення у них надзвичайно сприятливо впливає на весь розвиток, зокрема, на сприймання... Засвоєння назви предмета призводить до удосконалення і сприймання... Припиняється надмірне і неправомірне розповсюдження назви на зовні схожі... об'єкті навпаки, певна назва починає використовуватись до тих предметів, які по суті є однорідними, але відмінними зовні... Труднощі в засвоєнні певних термінів позначаються на досконалості сприймання і впізнавання об'єктів... Відомо, що олігофренам важко оволодіти прикметниками, які позначають властивості предметів… [В зв'язку з цим у них] особливо страждає специфічне впізнавання предметів... Для здійснення високих рів­нів неспецифічного впізнавання... дуже важливо володі­ти узагальнюючими іменниками... Проте відомо, що їх засвоєння дається олігофренам вкрай важко.

Було відмічено, що в учнів першого класу допомі­жної школи особливо сильно страждає специфічне впі­знавання, а із зменшенням специфічності воно здійсню­ється все краще і легше... Проте це відбувається тільки до певної межі, після якої подальше зменшення специ­фічності і збільшення узагальненості призводить до ускладнення і погіршення процесу впізнавання...

Для учнів перших класів допоміжних шкіл ха­рактерною виступає недостатність удосконалення сприймання предметів під впливом слів...: 1. ... Видо­ва назва помилково використовується щодо предме­тів іншого виду, але зовні подібних до предметів да­ного виду. І в той же час ця назва не використовує­ться до дійсних представників цього виду, якщо во­ни чимось різко відрізняються. 2. ... Помилкове ви­користання... слів дітьми виникає тим частіше, чим менше відрізняються об'єкти. Чашку називають кружкою і навпаки...

[Характерною є] надзвичайна малослівність ви­словлювань першокласників-олігофренів при розг­ляданні предметів. Щоб певні частини або властиво­сті об'єкта були вербалізовані, необхідні додаткові спонукання... ["Ще", "Далі" і т.п.]. [Ці спонукання] виявляються ефективними тільки на початку і швидко стають безрезультатними. І тоді бажаного можна досягти, організовуючи сприймання дитини шляхом словесного спрямування її погляду з допо­могою запитань... Важливо підкреслити, що збу­дження, яке виникає в зоровому аналізаторі олігоф­рена при сприйманні об'єкта потребує додаткових словесних впливів, які удосконалюють і перебудо­вують систему ..тимчасових зв'язків, що лежать в ос­нові сприймання предмета.

Про розвиток впізнавання предметів

В процесі розвитку школярів відбуваються зна­чні зміни... у впізнаванні ними нових об'єктів, коло яких значно розширюється..., змінюється також впі­знавання добре знайомих предметів [зокрема підви­щується специфічність, точність впізнавання]. У олі­гофренів процес зростання специфічності відбуває­ться значно повільніше, ніж в учнів масової школи, і удосконалюється дуже незначною мірою. Впізнаван­ня спрямоване головним чином на ті ознаки об'єкта, які кидаються в очі, тоді як тонкі його особливості залишаються непоміченими... Дітям показали золо­тий наручний годинник. Всі учні, звичайно, годин­ник впізнали. Але розпізнали його як наручний го­динник відповідно 80% та 20% першокласників ма­сової та допоміжної школи; у 4-му класі допоміжної школи кількість таких відповідей зросла до 50% і лише в 7-му класі досягла 100%. Крім того розумово відсталі семикласники згадали про величину, форму годинника, матеріал з якого він зроблений, чого не спо­стерігалось у 4-му класі. Учні масової школи вже в мо­лодших класах відмічали ряд особливих та індивіду­альних особливостей годинника: напис на ньому, при­краси, тонкі вушка, тощо. Розумово відсталі і в 7-му класі не помічали цих специфічних деталей...

...В процесі розвитку дітей ... на зміну помилко­вому впізнаванню незнайомих предметів приходить впізнавання правильне, але дуже загальне... Надалі це узагальнене впізнавання стає більш змістовним...

Впізнавання малознайомих і незнайомих об'єк­тів розумово відсталими школярами розвивається в основному в тому ж самому напрямку, що і в учнів масової школи. У розумово відсталих школярів по­милки впізнавання більш грубі..., а об'єкти, в якості яких впізнається незнайомий предмет, мають більш віддалену подібність... Помилкове впізнавання збері­гається довше... Замінююче його узагальнене впізна­вання опирається на меншу кількість ознак, ніж в учнів масової школи...

Впізнавання предметів і пізнання їхніх просторових властивостей та відношень

Сприймання предмета в залежності від зміни його розташування у просторі

...Питання про те, як змінюється впізнавання зображень предметів при зміні їхнього розташування у просторі в учнів 1, 2, 5, 6 класів допоміжної шко­ли, було експериментально досліджено таким чином. Дітям на обмежений час пред'являли зображення простих, знайомих їм предметів... в прямому поло­женні і під кутом 90 та 180 градусів... Результати дослідження показали, що впізнавання учнями до­поміжної школи зображеного предмета, більше за­лежить від його розташування в просторі, ніж в уч­нів масової школи. З віддаленням предмета від зви­чайного положення впізнавання ускладнювалось. Найбільші труднощі виникають, коли предмет пока­зано під кутом 180 градусів...

Для того, щоб правильно впізнати об'єкти, що знаходяться в зміненому просторовому розташуван­ні, розумово відсталим дітям необхідно в 8-10 разів більше часу, ніж для того, щоб впізнати цей же об'єкт в звичному положенні...

... Предмет, пред'явлений в незвичному розта­шуванні..., сприймається розумово відсталими дітьми як інший подібний предмет. Наприклад, переверну­тий графин сприймається як келих, блюдце з чаш­кою — як гриб, капелюх — як тарілка... Впізнавання перевернутих предметів як інакших... являє собою безумовне спрощення процесу сприймання...

Труднощі при впізнаванні, властиві розумово відсталим школярам, пов'язані з особливостями їхніх уявлень, які характеризуються спрощеністю, схема­тичністю. Образи раніше сприйнятих предметів з ча­сом втрачають у розумово відсталих дітей свої своєрід­ні ознаки, стають менш диференційованими, уподібню­ються один одному. В результаті цього огрубілі схеми ... часто підходять до іншого об'єкта, який показано в незвичному положенні.

Відірватись від звичного способу сприймання і побачити предмет перевернутим, звільнитись від зв'язаності звичної точки зору "вгорі — внизу" дити­на може тільки завдяки процесу поступового усклад­нення своєї практичної діяльності, накопичення життє­вого досвіду... Чим більше в процесі навчання розумово відсталих дітей будуть урізноманітнюватись умови сприймання об'єкта, тим легше надалі цей об'єкт буде сприйматись у незвичному розташуванні...