- •Тема 1.1 Методологія системного аналізу: мета та особливості розвитку
- •Тема 1.2 Предмет та процедури системного аналізу
- •Тема 1.3 Системний аналіз управління системами
- •Тема 2.1 Рівні, аспекти та етапи проектування
- •Тема 2.2 Проектні процедури аналізу і синтезу
- •Тема 3.1 Математичні моделі і вимоги до них
- •Тема 3.2. Класифікація математичних моделей та їх реалізація на пеом.
Тема 1.2 Предмет та процедури системного аналізу
Системний аналіз – це спосіб вивчення складних об’єктів, при якому розглядаються їх частини, що називаються підсистемами та елементами з метою визначення впливу зв’язків елементів та підсистем на властивості об’єкту вцілому. АСУ є об’єктом такого рівня складності, який потребує системного дослідження. Крім того, АСУ являє собою реалізацію системної моделі керованого об’єкту, в якості якого передбачаються організаційно-технічні системи.
Організаційно-технічні системи (ОТС) – це системи, які утворюються сукупностями технічних систем, що функціонують у взаємозв’язку одна з одною і з персоналом.
За відношенням до виконуваних функцій персонал поділяється на:
виробничий (взаємодіє безпосередньо з технологічним обладнанням);
інженерно-технічний (здійснює підготовку основної технологічної діяльності);
керуючий (приймає рішення щодо найбільш раціональних шляхів здійснення основної технологічної діяльності).
На даний момент існує три системних поняття:
системний аналіз;
теорія систем;
системний підхід.
Системний підхід – це особливий спосіб дослідження явищ та їх взаємозв’язку з іншими явищами. Інструментом системного підходу є системний аналіз, який базується на теорії систем. Теорія систем є математичною основою системного аналізу.
Системотехніка – це частина системного аналізу, напрямлена на створення автоматизованих систем, тобто систем, у складі яких функціонують люди та ЕОМ.
Предметом системного аналізу для системотехніки є, з одного боку, об’єкт, керування яким передбачається автоматизувати, а з іншого боку, комплекс технічних засобів, процедур і програм, що реалізують комп’ютеризоване управління.
Методологія системного аналізу включає сукупність процедур, що дозволяють побудувати модель системи, необхідну при аналізі та синтезі.
Існує шість основних процедур системного аналізу (див. таблицю 1).
Мета аналізу – визначення якомога повнішої множини ситуацій, перебування у яких суттєво впливає на якість функціонування керованої системи.
Ситуація – це деяка область станів, у яких може перебувати система.
Таблиця 1 – Процедури системного аналізу
№ п/п |
Назва процедури аналізу
|
Мнемонічне позначення
|
Основні питання процедури |
1. |
Цільовий аналіз |
ЦА |
Які цілі необхідно поставити перед підрозділами системи, щоб досягти головної мети системи в цілому? |
2. |
Інформаційний аналіз |
ІА |
Якою інформацією про систему та середовище функціонування необхідно володіти, щоб контролювати ситуації*, оцінювати досягнення цілей? |
3. |
Ситуаційний аналіз |
СА |
Які ситуації в процесі функціонування та керування системою доцільно контролювати через їх вплив на втрати у досягненні цільових установок? |
4. |
Організаційно-функціональний аналіз |
ОФА
|
Як розподілити множину процедур управління, збору та обробки інформації для забезпечення нормального функціонування системи? |
5. |
Операційно-процедурний аналіз |
ОПА |
Які типові процедури управління та обробки даних повинен мати аналіз у складі системи для забезпечення її функціонування? |
6. |
Інформаційно-вартісний аналіз |
ІВА |
Які витрати доведеться робити для підтримання у складі системи кожного її елементу? |
