- •Будова і санітарно-технічне обладнання хімічних лабораторій
- •Загальні правила безпечної організації роботи в хімлабораторіях
- •Безпека зберігання хімічних речовин
- •Безпека роботи з їдкими, вогневибухонебезпечними і сильнодіючими отруйними речовинами.
- •Хімічно небезпечні об’єкти;
- •Причини аварій на хімічних виробництвах;
- •Головні завдання хімічної розвідки;
- •Класифікація хімічно небезпечних об’єктів за ступенем небезпеки.
- •Нормування шкідливих речовин;
- •Заходи, що забезпечують нормалізацію стану повітряного середовища;
- •Засоби індивідуального захисту органів дихання;
- •Призначення та класифікація систем вентиляції;
- •Природна вентиляція
- •Штучна вентиляція
- •Місцева вентиляція
- •Загальнообмінна вентиляція;
- •Переваги та недоліки природної та штучної вентиляції;
- •Вимоги до вентиляційних систем.
- •Основні причини виробничого травматизму;
- •Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму;
- •Безпека виробничого обладнання;
- •Безпека технологічних процесів;
- •Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини;
- •Види електричних травм
- •Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом;
- •Причини електротравм;
- •Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •Система технічних засобів і заходів;
- •Система електрозахисних засобів;
- •Організаційні та технічні заходи електробезпеки;
- •Захист від статичної електрики;
- •Кваліфікаційні групи з електробезпеки;
- •Основні причини пожеж;
- •Первинні та вторинні фактори пожеж;
- •Сутність та види горіння;
- •Показники пожежовибухонебезпечних властивостей матеріалів і речовин;
- •Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон;
- •Система попередження вибухів і пожеж;
- •Система протипожежного та противибухового захисту;
- •Евакуація. План евакуації.
- •Мета і завдання атестації
- •Склад і повноваження атестаційної комісії;
- •Організації роботи щодо атестації робочих місць за умовами праці;
- •Вивчення факторів виробничого середовища
- •Гігієнічна оцінка умов праці;
- •Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця;
- •Висновки за результатами атестації робочих місць;
Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини;
Електробезпека – система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливої та небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля і статичної електрики (ГОСТ 12.1.009-76. Электробезопасность. Термины и определения).
Електротравма – травма, спричинена дією на організм людини електричного струму і (або) електричної дуги.
Електротравматизм – явище, що характеризується сукупністю електротравм.
Проходячи через тіло людини, електричний струм справляє термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію.
Термічна дія струму проявляється через опіки окремих ділянок тіла, нагрівання до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, котрі знаходяться на шляху струму, що викликає в них суттєві функціональні розлади.
Електролітична дія струму характеризується розкладом органічної рідини, в тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізично-хімічного складу.
Механічна (динамічна) дія – це розшарування, розриви та інші подібні ушкодження тканин організму, в тому числі м`язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари від перегрітої струмом тканинної рідини та крові.
Біологічна дія струму проявляється через подразнення та збудження живих тканин організму, а також через порушення внутрішніх біологічних процесів, що відбуваються в організмі і котрі тісно пов`язані з його життєвими функціями.
Види електричних травм
Різноманітність впливу електричного струму на організм людини призводять до електротравм, котрі умовно поділяються на два види:
загальні електротравми;
місцеві електротравми.
Місцева електротравма – яскраво виявлене порушення щільності тканин тіла, в тому числі кісток, викликане впливом електричного струму або електричної дуги. Найчастіше – це поверхневі ушкодження, тобто ушкодження шкіри, а інколи й інших м`яких тканин, зв`язок або кісток.
Приблизно 75% випадків ушкодження людей струмом супроводжується виникненням місцевих електротравм.
електричні опіки;
електричні знаки;
металізація шкіри;
механічні пошкодження;
електроофтальмія;
змішані травми.
Електричний знак – це чітко окреслена пляма діаметром 1 – 5 мм сірого або блідо-жовтого кольору, що з`являється на поверхні шкіри людини, що зазнала дії струму.
Електрометалізація – проникнення в шкіру частинок металу внаслідок його розбризкування та випаровування під дією струму.
Механічні ушкодження є в більшості випадків наслідком різких скорочень м`язів під впливом струму, котрий проходить через тіло людини. Внаслідок цього можуть відбутися розриви сухожиль, шкіри, кровоносних судин та нервової тканини і навіть переломи кісток.
Електрофтальмія – це запалення зовнішніх оболонок очей.
Електричний удар – збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м`язів. Такий удар може призвести до порушення і навіть повного припинення роботи легенів та серця.
