1.6 Аналіз розподілу споживчих сукупних витрат
Для проведення аналізу розподілу сукупних витрат в цілому по Україні, а також в розрізі місцевості наведено дані у таблиця 1.2:
Таблиця 1.4 - Розподіл сукупних витрат в цілому по Україні, а також в розрізі місцевості у 2009-2010 рр,%
|
усі домогосп-ва |
міське населення |
сільське населення |
|||
2009 |
2010 |
2009 |
2010 |
2009 |
2010 |
|
Продовольчі товари |
53,2 |
54,9 |
51,1 |
53,5 |
53,5 |
59 |
Непродовольчі товари |
20,0 |
20,6 |
20 |
20,5 |
20,2 |
20,6 |
Послуги |
14,6 |
14,5 |
16,9 |
17 |
8 |
7,8 |
Рисунок 1.11 – Розподіл сукупних витрат в цілому по Україні, а також в розрізі місцевості у 2009-2010 рр, %
Як бачимо з рисунку 1.11, витрати на продовольчі товари у міського населення менші за ці ж втрати у сільського населення: у 2009 році ця різниця становить трохи більше 2%, а у 2010 році зросла майже до 7%.
Витрати на непродовольчі товари у місцевих та сільських домогосподарства приблизно рівні, відбулось незначне збільшення у 2010 році порівняно з 2009- на 0,5%.
Більше витрат здійснює міське населення порівняно з сільським на послуги. Це пояснюється , в прешу чергу, більшою пропозицією різноманітних послуг у місті.
1.7 Аналіз структури сукупних витрат домогосподарств залежно від рівня середньодушових загальних доходів.
Для аналізу структури сукупних витрат домогосподарств залежно від рівня середньодушових загальних доходів, скористаємося даними таблиці 1.3
Таблиця 1.5 – Структура сукупних витрат домогосподарств залежно від рівня середньодушових загальних доходів,%
|
Усі домогосп-ва |
У т.ч. із середньодушовими загальними доходами у місяці, грн |
||||
480-660 |
1000-1200 |
1400-1560 |
1600-1750 |
понад 1900 |
||
Споживчі сукупні витрати |
90,0 |
96,6 |
92,3 |
90,6 |
89,8 |
82,6 |
продукти харчування |
51,6 |
63,4 |
55,7 |
52,7 |
50,4 |
40,3 |
одяг і взуття |
6,1 |
6,4 |
6,0 |
6,1 |
6,4 |
5,9 |
комунальні виплати |
9,3 |
9,4 |
9,7 |
9,4 |
9,8 |
8,4 |
охорона здоровья |
3,1 |
2,2 |
3,0 |
3,2 |
3,1 |
3,8 |
транспорт |
3,7 |
2,0 |
3,4 |
3,3 |
3,5 |
5,3 |
зв'язок |
2,7 |
2,3 |
2,6 |
2,9 |
2,8 |
2,7 |
відпочинок |
1,8 |
1,0 |
1,5 |
1,6 |
1,7 |
2,5 |
освіта |
1,3 |
1,5 |
1,2 |
1,0 |
1,5 |
1,3 |
Непродовольчі сукупні витрати |
10,0 |
3,4 |
7,7 |
9,4 |
10,2 |
17,4 |
Рисунок 1.12 - Структура сукупних витрат домогосподарств залежно від рівня середньодушових загальних доходів,%
Домогосподарства із середньодушовими загальними доходами на місяць нижче середньорічного розміру прожиткового мінімуму витрачали майже всі свої кошти на споживання (майже 97%), витрати на непродовольчі товари зводяться до мінімуму. Більше всіх неспоживчі витрати здійснюють ті, у кого загально місячні середньодушові доходи перевищують 1900 грн, вони займають 17,4% від загальних витрат; на споживання ця категорія домогосподарств витрачає трохи більше 80%. Така очевидна різниця у витратах говорить про більш доступні послуги для тих категорій населення, які мають найбільші середньодушові місячні доходи.
Рисунок 1.13 - Структура споживчих сукупних витрат домогосподарств залежно від рівня середньодушових загальних доходів,%
Як бачимо з рисунку 1.13, всі категорії представлених домогосподарств більшість витрат здійснюють на продукти харчування. Але тут значне відхилення: домогосподарства із середньодушовими загальними доходами на місяць нижче середньорічного розміру прожиткового мінімуму( до 660 грн) на продукти харчування витрачають більше 51%, а понад 1900 грн – трохи більше 40%.
Інші витрати (одяг і взуття, комунальні виплати, охорона здоров’я, зв'язок, відпочинок та освіта) у віх категорії домогосподарств майже однакові. Трохи відрізняються витрати на транспорт (домогосподарства з середньодушовими заг. місячними доходами понад 1900 грн витрачають на нього більше 5%, тоді як інші категорії домогосподарств майже 3% витрат). Це пояснюється тим, що домогосподарствам з більшими доходами доступніший особистий транспорт.
Висновок
Рівень витрат у суспільстві зумовлюється рівнем соціально-економічного розвитку суспільства, рівнем розвитку потреб у суспільстві та рівнем доходів населення. На протязі 2002-2010 рр. витрати населення невплинно зростають, що обумовлено зростанням доходу за рахунок збільшення рівня мінімальної заробітної плати, зростання розмірів пенсій та окремих видів соціальних допомог.
В аналізі диференціації споживання населенням значний інтерес становлять дані про частку витрат на продукти харчування. Її збільшення в споживчих витратах призводить до зниження частки витрат на інші товари і послуги. І навпаки, зі зростанням доходів домогосподарства абсолютні витрати на харчування також зростають, проте їх частка в загальних витратах зменшується, що характеризує вищий рівень життя. Отже, показник питомої ваги витрат на харчування в загальних споживчих витратах є суттєвою характеристикою матеріального становища населення.
Протягом усього досліджуваного періоду спостерігалась тенденція до зниження сукупних споживчих витрат та зростання неспоживчих витрат.
Але вплив кризи 2008-2009 років виявився негативним для цієї тенденції – знову почали рости витрати на споживання та погіршився загальний стан добробуту домогосподарств, і відповідно, зменшились витрати.
Але на протязі 2010 року картина покращилась, витрати знов ростуть пропорційно доходам та у домогосподарств стає більше можливостей для задоволення не тільки споживчих потреб, а й неспоживчих витрат.
Список використаних джерел
1) http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/gdvdg_rik/dvdg_u/strukt2006_u.htm
2) http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/gdn/dvn_ric/dvn%20_u/dvn_u.htm
3) http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/gdvdg_rik/dop_sesd_2006/arh_sesd.htm
|