20.Гетьманування Івана Мазепи

Метою Мазепи як гетьмана Війська Запорозького було об'єднання козацьких земель і в складі єдиної Української держави та встановлення міцної автократичної гетьманської влади у становій державі європейського типу зі збереженням традиційної системи козацького устрою. У народі існувала і сьогодні відома приказка: «від Богдана до Івана не було гетьмана». Свою владу він ототожнював з могутністю держави. Мазепа самим рішучим захищався від будь-яких посягань з боку запорожців, що боролися за свою автономність, і від деяких старшин, які посилали донос за доносом цареві. У своїй зовнішній політиці гетьман відмовився від орієнтації на Польщу, Крим і Туреччину. Боротьба з Росією здавалася в той час безнадійною, тому тривалий час Мазепа просто продовжував лінію дій спрямовану на забезпечення максимально можливої ​​автономії. Зовнішня політика Завдяки дипломатичному таланту Мазепа зумів налагодити стосунки як з царівною Софією та фактичним керівником московського уряду. Незважаючи на заборону міжнародних дипломатичних відносин, зафіксовану в угоді між Україною та Московською державою, підписаною під час обрання Мазепи гетьманом, він мав численні зв'язки з монархічними дворами Європи. З метою оборони південних кордонів побудував фортеці на півдні України, зокрема, Новобогородицьку і Ново-Сергіївського. Прагнучи знайти опору серед козацької старшини Лівобережної України, Мазепа дбав про забезпечення її представників землями, про що свідчать гетьманські універсали.

Господарство Українське господарство в добу Мазепи переживає часи свого піднесення. Поширюються торгові зносини також з Кримом і Чорноморсько-Дунайського країнами. Росте і внутрішня торгівля, зокрема торговельний обмін між північчю і півднем Гетьманщини, між Гетьманщиною і Запоріжжям та Слобожанщині, між Лівобережжя і Правобережжя. В кінці XVII в. дуже розвиваються галузі промисловості, які вимагали спеціального технічного досвіду та устаткування, і більших грошових вкладів.

Суспільство Внутрішня політика гетьмана Мазепи цілком виразно сприяла зростанню козацької старшини, зміцненню її економічної бази й соціального становища й перетворенню її в зверхній стан Гетьманщини, а тим самим і на провідну верству в козацько-гетьманської держави. Політика українського уряду щодо козацтва за часів гетьманування Мазепи була цілком ясна і послідовна. Козацтво на Гетьманщині являло собою в той час дуже важливу силу і як багата сільська верхівка, і як головний військовий резерв держави. В руках козацтва були і велика площа землеволодіння, і важливі господарські вгіддя, млини, гуральні, інші промислові й торговельні заклади, а головне - права і вольності, здобуті «шаблею козацькою» за Богдана Хмельницького. Розвиток торгівлі і промисловості за часів Мазепи сприяв зростанню міста, зокрема його купецької верстви. У зв'язку з тим відбувалися чималі зміни в соціально-економічному житті міст Гетьманщини.

Розвиток культури Мазепинська добу створила свій власний стиль, який виявився не тільки в образотворчому мистецтві і в літературі, але в цілому культурному житті гетьманської України. Це було бароко, українське бароко, близький родич західноєвропейського.

Відносини з Росією

Завдяки близьким стосункам з Петром I Мазепа зміг скористатися великим козацьким повстанням, що вибухнуло на підлеглому полякам Правобережжі у 1702 р. Після того як цей район знову було заселено, польська шляхта спробувала вигнати звідти козаків. Правобережне козацтво на чолі з популярним в народі полковником Семеном Палієм підняло повстання. Сили повстанців налічували 12 тис., коли до них приєдналися інші козацькі ватажки. Незабаром перед повстанцями впали такі польські фортеці, як Немирів, Бердичів та Біла Церква. Однак в 1702 р. полякам удалося відвоювати значну частину втрачених земель і взяти Палія в облогу в його «столиці» Фастові. Саме в цей час у Польщу вторгається найбільший ворог Петра I - король Швеції Карл XII. Скориставшись замішанням, Мазепа переконує царя дозволити йому окупувати Правобережжя. Знову обидві частини Наддніпрянської України були об'єднані, і заслугу здійснення цього міг приписати собі Мазепа.