- •51.Розкрийте суть Варшавського договору 1920р.
- •60. Українсько-польсько-радянська війна
- •52.Розкрийте суть операції «Вісла»
- •53. Серпневий путч1991р. Проголошення нез. України
- •55. Спроби консолідації Київської держави: правл. В.Мономаха та м.Володимировича
- •11.Гайдамацький рух на Україні у 18 ст.
- •56. Теорії походження Київської Русі
- •14. Громадівський рух в Україні ст..188
- •46. Причини занепаду давньоруської держави
- •36. Період роздробленості Київської Русі: друга пол..12-перша пол..13 ст.
- •48. Релігійна та культурна діяльність братств
- •54. Соціальний устрій Київської Русі
- •61. Утворення срср й остаточна ліквідація суверенітету України
- •62. Феодальні війни та княжі з’їзди Руських князів 11-12ст.
- •4. Берестейський мирний договірУнр з країнами Четверного союзу
- •47. Проголошення незалежності Карпатської України і її історичне значення
- •40. Політика Петра і щодо укр..Земель після Полтавської битви 1709р.
- •26. Колонізаторська політика Польщі в Західній україні у міжвоєнний період ст..293
- •31. Монголо-татарська навала та її наслідки для укр..Земель
- •38. Пожвавлення національного руху в Україні наприкінці 80-х років 20 ст.Формування багатопартійної системи
- •29. Лібералізація суспільного життя в Україні 50-60 років 20 ст. Шістдесятники.
- •19. Дисидентський рух в Україні, його програмні цілі
- •7. Визвольна війна під проводом б.Хмельницького:військова компанія 1648-1657рр.
- •1.Антигетьманське повстання, його причини, хід. Історичне значення гетьманату Скоропадського
- •5.Боротьба зунр проти польської агресії
- •22.Зовнішньополітична діяльність незалежної України
- •30.Ліквідація Російським царизмом укр.. Державності у другій половині 18ст.
- •59.Українські дисиденти, їхні програмні цілі та діяльність
- •50.Розкрийте здобутки і прорахунки у політиці уряду п. Скоропадського
- •34.Охаракеризуйте внутрішньополітичне та міжнародне становище унр у 1919р.
- •35. Охарактеризуйте здобутки і прорахунки Центральної Ради у її державотворчій діяльності.
- •33.Найвпливовіші політичні партії Західної України у міжвоєнний період: їх програмні цілі та діяльність.
- •28. Листопадове 1918р. Повстання у Львові. Утворення зунр.
- •16. Дайте короткі історичні довідки про таких діячів: Петрушевич, Петлюра, Скоропадський, Коновалець.
- •6.Вибух першої світової війни і ставлення до неї укр..Громадськості
- •15.Д.Вишневецький.Виникнення Запорізької Січі та її устрій.
- •2. Антимосковський виступ гетьмана і.Мазепи: причини і наслідки.
48. Релігійна та культурна діяльність братств
Братства — громадські релігійні об'єднання православних українців (міщан, духовенства, козаків, шляхти).Братства були засновані у Львові (1586р.), Рогатині, Галичі, Вінниці, Лубнах, Києві (1615р.), Луцьку та в інших містах.
Мета діяльності братств: захист національно-релігійних прав українців, протистояння окатоличенню та спольщенню українського народу.
Заходи братств:
1) виступали за право міських общин брати участь в управлінні церковними справами, контролювати діяльність вищого духовенства;
2) захищали інтереси православних ремісників при вступі до цеху;
3) займалися просвітницькою діяльністю: створенням шкіл і типографій.
Кожне братство мало свій статут, який виводив організацію з-під влади єпископів.
46. Причини занепаду давньоруської держави
1) перетворення великого землеволодіння на спадкове, а господарства — на натуральне, що зменшувало потребу в торгових контактах і об'єднанні земель;
2) воєнно-політичне посилення бояр та удільних князів, які ставили власні інтереси вище за державні; влада великого князя стала зайвою;
3) поява нових міст як економічних і воєнно-політичних центрів, наростання суперництва між ними і Києвом;
4) зміна торгових шляхів у зв'язку з пануванням у степу кочових племен, які перекрили шляхи до Чорного і Каспійського морів; Київ залишився поза основними торговими шляхами;
5) різний етнічний склад руських територій, виокремлення українців, білорусів і росіян.
36. Період роздробленості Київської Русі: друга пол..12-перша пол..13 ст.
Із середини XII ст. Київська Русь вступає в період феодальної роздрібненості, яка є неминучим періодом розвитку феодальної Європи.
Перші її ознаки з'явилися ще по смерті Ярослава Мудрого. Надалі роздрібненість була закріплена Любецьким з'їздом князів (1097р.), на якому було вирішено: «Хай кожен тримає вотчину свою». Верховенство належало великому київському князю, а удільні князі правили в інших містах і землях, спираючись на підтримку бояр. З початку 12 ст. починається політична роздрібненість.
Найбільшими князівствами стали:
Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське, Волинське, Галицьке, які стали основою формування Української держави;
Володимиро-Суздальське, Новгородське, Псковське, Смоленське, Рязанське — основа Московської держави;
Полоцьке, Мінське, Турівське — основа Білоруської держави.
Сучасні історики витлумачують роздрібненість як федеративну монархію, тобто державу, що складається з досить самостійних державних утворень. Зберігалися єдині закони, церква; Київ залишався стольним містом, за право володіти яким змагалися князі; продовжували збиратися князівські з'їзди для організації оборони проти половців.