4. Берестейський мирний договірУнр з країнами Четверного союзу

27 січня (9 лютого) 1918 р. — підписання Берестейського мир­ного договору між Україною та державами Четверного союзу.

Основні умови Берестейського договору:

— завершення стану війни між сторонами;

— відмова від взаємних територіальних та матеріальних претен­зій; — налагодження економічних взаємовідносин;

— поновлення довоєнних кордонів між Україною та Австро-Угор­щиною (за окремою секретною домовленістю —обіцянка ство­рити зі Східної Галичини й Буковини один «коронний край» із широкою автономією);

—«зобов'язання з боку України надати країнам Четверного союзу1 млн т збіжжя тощо.

Значення укладення Берестейського договору:

— визнання України на міжнародній арені;

— можливість продовжити процес українського державотворення; відновлення влади УЦР;

— залежність від німецької сторони, яка використала скрутне ста­новище України для вирішення власних продовольчих та полі­тичних проблем в обмін на непевні обіцянки щодо створення умов для возз'єднання українських етнічних територій у складі України;

— створення передумов для звільнення України від більшовиків шляхом збройного втручання країн Четверного союзу.

18 лютого 193 8 р. — початок наступу 450-тисячної армії Четвер­ного союзу та військ УЦР по всьому фронту від Балтійського моря до Карпат.

1 березня 1918 р; — радянські війська залишають Київ.

7 березня 1918 р. — повернення УЦР до Києва.

47. Проголошення незалежності Карпатської України і її історичне значення

30 вересня 1938 р. — Мюнхенська змова, яка поклала початок розчленуванню Чехословаччини.

11 жовтня 1938 р. — надання автономії Підкарпатській Русі (офіційна назва Закарпаття). Голова автономного уряду — А. Волошин

2 листопада 1938 р. — Віденський арбітраж, за рішенням якого частина території Закарпаття передавалася Угорщині. Український уряд переїхав до Хусту.

30 грудня 1938 р. — зміна назви «Підкарпатська Русь» на «Кар­патська Україна». Проведення, низки реформ (українізація ад-мініетративної влади та освіти, початок створення збройних сил — «Карпатської Січі», вибори до Сейму ).

14 березня 1939 р. — початок окупації Закарпаття румунськи­ми військами.

15 березня 1939 р. — проголошення незалежності Карпатської України, обрання президентом А. Волошина.

Кінець березня 1939р. – остаточна окупація території Закарпаття угорськими військами.

40. Політика Петра і щодо укр..Земель після Полтавської битви 1709р.

Полтавська битва між шведськими та російськими війська­ми відбулася 27 червня 1709р. їй передувала облога Полтави швед­ською армією.

Мета шведів:

— захопити в Полтаві порох, фураж, провіант та одяг;

— встановити контроль над басейном річки Ворскла та переправою через Дніпро у Переволочній.

Але Полтаву шведи так і не змогли взяти. Під час облоги Полта­ви до міста підійшла російська армія, до якої входили й українські військові частини під командуванням С. Палія. Битва тривала кіль­ка годин, і ще до полудня шведи були розгромлені.

Причини поразки шведська-козацької армії: 1) кількісна перевага російського війська (майже вдвічі);

2) Карл XII не зміг особисто очолити армію через поранення ноги, а між генералами панувала незгода;

3) відсутність єдиного тактичного плану битви.

Мазепі й Карлові XII вдалося втекти в турецькі володіння. Ко­заки, які воювали на боці шведів і потрапили в московський полон, були показово закатовані, і їхні тіла були виставлені на привселюд­ний огляд.

Наслідки. Полтавської битви:

— Україна зазнала значних людських та матеріальних утрат;

— царський уряд почав ліквідацію Гетьманщини;

— І. Мазепа не пережив поразки і помер у жовтні 1709 р.