1. Торговий капітал як відокремлена частина промислового капіталу. Купецький та торговийкапітал.

- Історичним попередником торгового капіталу був купецький капітал, який був самостійною формою капіталу.

- Джерелом торгового прибутку був нееквівалентний обмін.

- Торговий капітал є відокремлена, уособлена частка промилсового капіталу.

- Відокремлення стає можливим завдяки тому, що товарна форма промилового капіталу Т’ виконує функцію перетворення товарної форми капіталу на грошову Г’.

- Функціонування торгового капіталу створює ряд переваг для капіталіста-промисловця і суспільства в цілому: торговий капітал не прямо, а опосередковано впливає на масу додаткової вартості, яка створюється на промисловому підприємстві; скорочує витрати обігу, зменшує потребу в грошах.

2. Торговий прибуток та механізм його утворення. Відшкодування витрат обігу. Власне торговий капітал і торговий прибуток.

- Торговий капітал складається з трьох частин: капітал обігу (капітал, авансований на придбання товарів), капітал, авансований на відшкодування чистих та додаткових витрат обігу.

- Додаткові витрати обігу пов’язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу. Праця, пов’язана з цими витратами є продуктивною, вона створює вартість і ця вартість приєднується до варстості товару, збульшуючи її; відповідно зростає і ціна товару.

- Торговий прибуток є перетворена форма додаткової вартості. Він утворюється за рахунок різниці між дійсною ціною виробництва (вартістю) товару та ціною виробництва промисловця.

- Торговий капітал бере участь у формуванні середньої норми прибутку.

3. Форми торгівлі.

- Внутрішня торгівля функціонує у двох формах: оптова і роздрібна.

- Першою формою оптової торгівлі були ярмарки, на які продавці привозили різноманітні товари, а торговці купували іх великими партіями, пізніше торгівля велася за зразками товарів.

- З розвитком капіталістичного товарного господарства все більшу роль відігравали товарні біржі, які стали концентрувати оптовий оборот масових товарів; товари продаються за зразками або за стандартами.

- Аукціони – форма торгівлі, де ціну товару визначає покупець.

- Роздрібна торгівля доводить товари до кінцевого споживача, представлена різноманітними торговими закладами – від лотка до гіпермаркету.

- Міжнародна і зовнішня торгівля сформувалися внаслідок розвитку міжнародного суспільного поділу праці.

- Зовнішню торгівлю регулює держава, встановлюючи квоти на експорт та імпорт товарів, мита та валютний контроль.

- Протекціоністська політика спрямована на захист національного товаровиробника шляхом зменшення квот на імпорт, підвищення мита на імпортовані товари, або навіть заборони імпорту певних товарів.

- Політика фритридерства – це політика вільної торгівлі, спрямована на залучення необхідних країні товарів та іноземних капіталів.

Позичковий капітал як відокремлена частина промислового капіталу, його джерела й особливості.

Історичним попередником позичкового капіталу був лихварський капітал. Він був самостійною формою капіталу і монопольною, тому що на грошовому ринку інших власників грошей представлено не було. Лихварський відсоток був надзвичайно високим і включав в себе не лише весь додатковий продукт, а й частку необхідного продукту, створеного працею рабів і кріпаків. Завдяки промисловому перевороту пануючою формою капіталу став промисловий капітал, який і підірвав положення лихварського капіталу.

Джерелами утворення позичкового капіталу є тимчасово вільні кошти, які не мов випадають з процесу кругообігу. Якщо вони будуть залишатись в грошовій формі, то перерветься рух капіталу. Тому ці вільні кошти віддаються у позику.

Джерела:

• Частка оборотного капіталу, яка йде на закупівлю сировини та матеріалів.

• Кошти, які утворюють фонд заробітної плати і також є часткою оборотного капіталу.

• Амортизаційний фонд.

• Частка додаткової вартості, яка йде на нагромадження.

• Пенсійні, страхові та інші фонди.

Також джерелом позичкового капіталу можуть бути капітали Рантьє.

Ці джерела утворюють позичковий капітал. Це дає змогу зрозуміти, що позичковий капітал не є самостійно формою капіталу, це уособлена, відокремлена частка промислового капіталу.

Особливості позичкового капіталу:

• Позичковий капітал виступає одночасно як капітал-власність (для володаря капіталу) і як капітал-функція (для капіталіста, в руках якого він функціонує).

• Позичковий капітал є особливим товаром: при продажі товар відокремлюється від свого власника і в процесі споживання втрачає свої споживні якості, а товар «позичковий капітал» не відчужується від власника і повертається до нього після споживання в більшому обсязі.

• Якщо позичковий капітал - товар, то він повинен мати споживну вартість і вартість. Споживна вартість заключається в здатності приносити позичковий відсоток. Вартості позичкового капіталу не має, тому що він представлений в грошовій формі, але в нього є ціна. В даному випадку ціна має ірраціональну форму, тому що відображає споживну вартість. А саме позичковий відсоток є ціною позичкового капіталу.

Г’ – формула руху позичкового капіталу.

Зрозуміти цю формулу допомагає з’ясування сутності позичкового відсотку.

Позичковий процент. Розпадання прибутку та позичковий відсоток і підприємницькій дохід. Норма проценту.

Додаткова вартість представлена середнім прибутком (перетворена форма додаткової вартості).

Відсоток – це двічі перетворена форма додаткової вартості.

Функціонуючий капіталіст перетворює позичковий капітал на елементи продуктивного капіталу, що надає йому змогу отримати додаткову вартість.

Частка останньої додаткової вартості буде виплачена власнику капіталу у вигляді позичкового відсотка. Інша частка залишиться у функціонуючого капіталіста у вигляді підприємницького доходу. Таким чином можна сказати, що позичковий відсоток – це двічі перетворена форма додаткової вартості. Тому що функціонуючий капіталіст отримує середній прибуток.

Р(ср) = ПД + в%

Норма позичкового проценту – це відсоткове співвідношення частин прибутку, яка виплачується на позичковий капітал на рік, до величини позичкового капіталу.

Норма процента (n%) більше 0, та менша Р(ср).

Так як позичковий відсоток є часткою середнього прибутку, тому зміна норми відсотку підпадає під дію закону тенденції норми прибутку до зниження також може змінюватись під впливом попиту та пропозиції.