- •Матеріальне виробництва як основа існування та розвитку суспільства. Процес праці та його прості моменти.
- •Спосіб виробництва
- •Економічна система.
- •4. Економічні закони розвитку суспільства.
- •Визначення предмету політичної економії.
- •Метод політичної економії.
- •Двоїстий характер праці, втіленої в товарі. Внутрішні протиріччя товару.
- •Товарне виробництво. Причини виникнення та основні риси.
- •2. Просте та капіталістичне товаровиробництво: загальні риси й відмінності.
- •3. Товар і його валстивості: споживна вартість та вартість. Мінова вартість.
- •Величина вартості. Продуктивність та інтенсивність праці, їх вплив на величину вартості.
- •Фрма вартості та її історичний розвиок.
- •7. Сутність і функції грошей.
- •8. Закон ваартості – основний економічний закон товарного виробництва.
- •9. Товарний фетишизм.
- •Перетворення грошей у капітал.
- •Робоча сила як товар.
- •Процес створення і зростання вартості в процесі виробництва.
- •Сукупність капіталу. Постійний і змінний капітал.
- •Норма і маса додаткової вартості.
- •Способи виробництва додаткової вартості.
- •Стадії підвищення продуктивності праці капіталізмом. Формальне і реальне підпорядкування праці капіталу.
- •Сутність заробітної плати.
- •Форми і системи заробітної плати.
- •3. Рівень з/п та закономірності її змін. Номінальна та реальна з/п.
- •Зміст і типи відтворення.
- •Нагромадження капіталу.
- •Технічна, вартісна та органічна будова капіталу.
- •Концентрація та централізація капіталу.
- •Кругооборот капіталу та його три стадії.
- •Виробництво та обіг.
- •Оборот капіталу. Основний та оборотний капітал.
- •Фізичний та моральний знос основного капіталу. Амортизація.
- •Загальний та реальний оборот капіталу. Час обороту та його складові частини.
- •Оборот змінного капіталу та річна норма і маса додаткової вартості.
- •Індивідуальний та суспільний капітал, проблема їх відтворення.
- •Сукупний та суспільний продукт та його натуральна та вартісна структура. Два підрозділи суспільного виробництва
- •Умови реалізації сукупного суспільного продукту при простому відтворенні.
- •Умови реалізації сукупного суспільного продукту при розширеному відтворенні.
- •Вартість товару та капіталістичні витрати виробництва. Визначення витрат виробництва.
- •2. Сутність прибутку. Норма і маса прибутку.
- •3. Витрати виробництва і конкуренція.
- •4. Перетворення вартості товару в ціну виробництва.
- •5. Закон тенденції норми прибутку до зниження та протидіючі фактори.
- •1. Торговий капітал як відокремлена частина промислового капіталу. Купецький та торговийкапітал.
- •2. Торговий прибуток та механізм його утворення. Відшкодування витрат обігу. Власне торговий капітал і торговий прибуток.
- •3. Форми торгівлі.
- •3. Кредит та його форми.
- •4. Акціонерний капітал.
- •1. Аграрні відносини в докапіталістичних формаціях.
- •3.Абсолютна земельна рента. Монопольна рента.
- •Абсолютна та монопольна земельна рента.
- •3. Фінансовий капітал. Фінансова олігарцхія і методи її економічного планування.
- •3. Міграція капіталу: сутність, можливість і необхідність. Наслідки і сучасні явища тнк.
- •5.Державно-монополістчна стадія капіталістичної економічної системи.
4. Економічні закони розвитку суспільства.
Економічні закони – це стійкі причинно-наслідкові зв’язки між певними сторонами суспільного виробництва. Економічні закони регулюють відносини між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ. Вони мають об’єктивний характер, тобто не залежать від волі і бажання людей.
Об’єктивний характер економічних законів робить іх схожими із законами природи. У той же час ЕЗ суттєво відрізняються від законів природи
Закони природи
Вічні і незмінні.
Будуть діяти, навіть якщо людство зникне.
Відкриття законів природи як правило не зустрічає протидії з боку суспільства.
Економічні закони:
Мають історичний характер.
Діють тільки в людському суспільстві.
Може зустріти жорстоку протидію з боку певних сил суспільства.
Класифікація економічних законів:
Загальні (притаманні всім способам виробництва. Нприклад: закон економії часу, закон зросатння потреб).
Особливі (притаманні декількам способам виробництва. Наприклад: закон попиту та пропозиції).
Специфічні (притаманні лише одному способу виробництва. Наприклад: закон додаткової вартості).
Визначення предмету політичної економії.
Політична економія – наука про розвиток супільних, виробничих відносин між людьми.
Політична економія вивчає виробничі відносини в тісному зв’язку з продуктивними силами суспільства. Політекономія вивчає економічні закони, які управляють виробництвом, розподілом, обміном та споживанням матеріальних та духовних благ на різних ступенях розвитку людського суспільства.
Політекономія має історичний характер, вона вивчає системи виробничих відносин, які виникають, розвиваються, показує, як і чому на зміну одній сисетмі приходить інша з властивими тільки їй законми функціонування і розвитку.
Політекономія виконує такі функції:
Пізнвальна функція – вивчає відносини, які формуються в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання, вивчає економічні закони, які управляють цими процесами.
Практична функція – вивчає економічну дійсність для того, щобо використовувати знання про неї в інтересах як окремої людини, так і суспільства в цілому.
Методологічна функція – є теоретичною основою всіх економічних наук.
Виховна функція – формує економічний спосіб мислення.
Метод політичної економії.
Метод – це система засобів, прийомів, підходів, обмежень, за допомогою яких ми пізнаємо предмет данної науки.
При вивченні полутекономії користуються такими методами:
Аналіз – метод пізнання, за яким ціле подумки розділяють на складові частини та вивчають їх як частини цілого, виявляючи роль і значення кожної частини.
Синтез – віділені і проаналізовані частини цілого подумки з’єднують у єдине, внутрішньо зв’язане ціле.
Аналіз і синтез – два нерозривних боки процесу пізнання.
Індукція – вивчення від окремого до загального, від практики до теоріі.
Дедукція – перехід від загального до окремого, від теорії до практики.
Специфічним методом політекономії є сходження від абстрактного до конкретного.
Використовуючи метод наукової абстракції, відволікаємось від другорядних, не суттєвих властивостей економічного явища процесу, щоб виявити його сутність.
Виявивши, пізнавши сутність першого порядку, переходимо до вивчення наступних рис, властивостей, характеристик явища, процесу, таким чином, наближаємось до конктретного.
ТОВАРНЕ ВИРОБНИЦТВО. ТОВАР І ГРОШІ