14. Принципи конституційного статусу особи у зарубіжних країнах.

Принципи – це певні теоретичні керівні ідеї, які покладені в основу визначення змісту прав, свобод, та обов’язків людини і громадянина.

Принципи:

1. Принцип свобод. Межею свободи кожного громадянина є свобода інших людей. Так,в ст..2 Конституції Німеччини сказано, що кожен має право на вільний розвиток особи, оскільки він не порушує прав інших людей і не йде супроти конституційного порядку або морального закону.

2. Принцип рівності. Полягає у рівності всіх перед законом, однаковому наділенні правами та обов’язками, відсутності дискримінації з будь-яких ознак.

3. Принцип взаємозв’язку прав та обов ’язків. Спостерігається не у всіх Конституціях, але все ж значна кількість з них містить розділи в яких поєднано права та обов’язки. Через встановлені обов’язки держава визначає вид і міру необхідної поведінки.

15. Еволюція розвитку прав і свобод людини і громадянина у зарубіжних країнах.

В історичному розвитку прав і свобод виокремлюють 3 покоління.

1 підхід. Сходить до джерел конституціоналізму. У конституційних актах епохи зародження цього правового явища фіксувалися, як правило, 2 групи прав і свобод, обумовлені дуалізмом громадянського і політичного суспільства. Це особисті свободи. Сюди належать ті, які індивід набуває з народження:

• Право на життя

• Право на ім’я

• Право на фізичну цілісність особи

• Право на недоторканість особи і житла

• Право на свободу пересування, думки і слова. До особистих також можна віднести ті права, які виражають рівноправність людей, тобто забороняють у державній політиці й у суспільному житті дискримінацію або надання переваги за якою-небудь ознако.

Політичні права забезпечують реалізацію можливості брати участь в управлінні державою, у вирішенні найважливіших питань суспільного життя (виборче право, свобода слова, свобода зборів і свобода друку). Ця група прав формується з кінця 18ст. до Першої СВ.

2 підхід. Соціально-економічні права і свободи, що гарантує інтереси людини в суспільстві і державі (право на власність, право на охорону здоров’я і медичну допомогу, право на освіту), а також права соціально-культурного характеру. Ця група прав була зафіксована в різних національних і міжнародних документах протягом 20 ст.

3 підхід. Права і свободи, що забезпечують якість життя. Маються на увазі право на сприятливе навколишнє середовище і свободу інформації.

16. Класифікація конституційних прав і свобод у зарубіжних країнах.

Конституційні права і свободи класифікуються на 1) особисті, 2) політичні, 3) соціально-економічні.

Особисті права – це ті, які відносяться до сфери особистого життя, які пов’язані з особистістю людини, задоволенням її особистих інтересів. Ці права поширюються на всіх людей, а не лише громадян.

Основне призначення особистих прав:

а) гарантувати людині ні життя та забезпечують від різних форм насилля, жорстокого і принижуючого людську гідність поводження;

б) індивідуалізувати громадянина, створити йому умови особистої недоторканості і невтручання в приватне та сімейне життя;

в) забезпечити свободу, можливість безперешкодного вибору різних варіантів поведінки.

До особистих прав відносять:

1. право на життя

2. право на повагу особистості

3. право на свободу і особисту недоторканість

4. Право на недоторканість приватного життя

5. Право на недоторканість житла

6. право на свободу руху та вибору місця проживання

7. свобода совісті

Правовими гарантіями особистих прав і свобод є право на судовий захист, на справедливий судовий розгляд, право на інформацію про характер і причину обвинувачення, право на очну ставку зі свідками, право на примусовий привід свідка, право на допомогу захисника.

Політичні права і свободи мають певні особливості:

• вони тісно пов’язані з особистими правами;

• на відміну від особистих прав, вони належать лише громадянам певної д-ви;

• вони безпосередньо пов’язані з організацією і здійснюється державною владою, характеризують статус особи в політичних відносинах;

• вони є способом закликання кожного громадянина до народовладдя.

До цієї групи прав відносять:

1. свобода слова, думки, друку

2. право на об’єднання в політичні партії і рухи, професійні організації, соціально-економічні , культурні ін. товариства;

3. право на проведення публічних заходів

4. право на участь в суспільно-політичному житті, управлінні справами держави

5. свобода петицій

Соціально-економічні права і свободи:

1. право приватної власності та її спадкування

2. право на підприємницьку діяльність та свобода господарської ініціативи

3. право на працю і свобода праці

4. право на відпочинок

5. право на страйк

6. право на охорону здоров*я і медичну допомогу

7. право на освіту і свобода освіти

8. право на соціальне забезпечення або на пенсію

До соціально-культурних прав відносять:

1. свобода літер., худ., наук.та ін. видів творчості, право на охорону інтелектуальної власності;

2. право на участь в культурному житті, на користування досягненнями культури та мистецтва.