18. Охарактеризуйте функціональні стратегії підприємства

Функціональні стратегії – це забезпечуючі стратегії, що визначають стратегічну орієнтацію функціональних напрямків – підсистем управління підприємством (маркетингу, виробництва, фінансів, науково-

дослідного сектору, управління персоналом, екологічної і соціальної сфер) і забезпечують досягнення їх цілей, а також керованість процесом виконання корпоративної та конкурентної стратегій, приймаючи при

цьому відчутну участь у розробці і коригуванні останніх.

Існують наступні функціональні стратегії:

Маркетингова стратегія визначає найефективніші маркетингові заходи, які забезпечують реалізацію корпоративної, конкурентних і функціональних стратегій підприємства. Йдеться про способи просування товару на відповідні ринки, товарну і цінову політику, канали розподілу товару, форми стимулювання збуту, організацію рекламних кампаній тощо.

Специфічні завдання маркетингової стратегії: формування цільових ринків, вибір номенклатури та асортименту продукції, ведення цінової політики, організація системи збуту, форм продаж, реклами тощо

Виробнича стратегія – це така функціональна стратегія, яка забезпечує досягнення певних рівнів розвитку виробництва (по обсягах, номенклатурі, якості, ефективності, технології) відповідно до вимог корпоративної, конкурентних і функціональних стратегій, особливо маркетингової.

Основні завдання виробничої стратегії можна звести до

наступних:

􀂾 планування виробництва відповідно до корпоративної,

конкурентних і функціональних стратегій підприєм-

ства;

􀂾 створення системи контролю за реалізацією виробни-

чих планів і завдань по стратегічних строках;

􀂾 раціональне використання виробничих фондів, зростан-

ня фондовіддачі;

􀂾 раціональне використання особистого фактору вироб-

ництва і зростання продуктивності праці;

􀂾 систематичне оновлення техніки і обладнання;

􀂾 оновлення технологій, постійне освоєння ресурсозбері-

гаючих технологій;

􀂾 вдосконалення організації виробництва;

􀂾 вдосконалення організації праці її і її оплати;

􀂾 покращення умов праці;

􀂾 економія ресурсів, зниження собівартості продукції;

􀂾 інтенсифікація виробництва;

􀂾 розвиток мотиваційних механізмів і інші завдання.

Залежно від стану середовища, конкурентної і маркетинго-

вої стратегій, можливі наступні альтернативні виробничі

стратегії:

1. Повне задоволення попиту – стратегія, що передбачає

виробляти стільки, скільки потребує ринок. А оскільки ринок

коливається, то і виробництво при такій стратегії піддається

суттєвому коливанню, що тягне за собою відомі труднощі:

затрати високі, значні запаси готової продукції на складах т.д

2. Орієнтація на середній попит. При такій стратегії в

періоди скорочення попиту запаси на складах суттєво зроста-

ють, зате в періоди зростання попиту він відразу задовольня-

ється за рахунок цих запасів.

3. Орієнтація на мінімальний попит – запаси нереалізо-

ваної продукції відсутні, зате можливе недовантаження поту-

жностей, коливання виробництва і таке інше.

4. Орієнтація на повне використання виробничого по-

тенціалу з врахуванням його постійного вдосконалення (мо-

дернізації, технічного переоснащення, реконструкції, т.д.).

Поряд з високою віддачею ресурсів, можливі значні запаси на

складах в періоди спаду попиту.

5. Створення нового або частково нового виробництва

– на вимогу корпоративної чи конкурентної стратегії.

6. Орієнтація на суттєві зміни технології – якщо існу-

юча явно застаріла, а конкурентні стратегії вимагають її онов-

лення.

7. Суттєві зміни в організації виробництва – знову ж

таки на вимогу корпоративної чи конкурентних стратегій

(зміна спеціалізації, конверсія, диверсифікація, оптимізація

розміщення виробництва по підрозділах і в географічному

плані тощо), що тягнуть за собою радикальні зміни в номен-

клатурі, обсягах виробництва і т.д.

Стратегія персоналу – це функціональна стратегія, що являє собою систему підготовки, перепідготовки,

добору, розстановки і виховання кадрів, адекватних вимогам корпоративної, конкурентних і функціональ-

них стратегій підприємства, здатних до стратегічного мислення і дій.

Стратегія персоналу включає:

профорієнтацію, профвідбір, профпідготовку, профпе-

репідготовку;

􀂾 розстановку і закріплення кадрів;

􀂾 вдосконалення мотиваційного механізму їх діяльності;

􀂾 покращення умов і привабливості праці;

􀂾 профатестацію, стимулювання професійного росту;

􀂾 роботу з резервом кадрів;

􀂾 контроль за діяльністю персоналу;

􀂾 систему інформування кадрів про завдання колективів;

􀂾 виховання кадрів.

Завдання стратегії персоналу

Завдання стратегії персоналу можна сформулювати так:

• головним завданням є кадрове забезпечення корпора-

тивної, конкурентних та функціональних стратегій підприєм-

ства;

• розробити заходи по адаптації наявного трудового по-

тенціалу до нових вимог, передбачених новою стратегією

підприємства; одночасно розробити нову, адекватну новій

стратегії, концепцію трудозабезпечення і систему заходів по її

реалізації;

• працювати на випередження тих змін, які передбачаю-

ться стратегіями підприємства, інакше нікому буде ці зміни

впроваджувати і організовувати роботу по новому;

• ввести систему кадрової роботи, яка б передбачала на-

явність, взаємозв’язок і взаємообумовленість всіх аспектів

управління персоналом, її безперервність;

Фінансова функціональна стратегія означає прогнозування і коригування фінансових потоків відповідно до нових стратегій підприємства: корпоративної, конкурентних і функціональних; розподіл і постійний контроль за використанням фінансових ресурсів СОБ і функціональними службами; оцінювання інвестиційних проектів.

Завдання фінансової стратегії

Найважливіші завдання фінансової стратегії такі:

а) балансування, встановлення розумних співвідношень

між коротко- та довгостроковими ефектами використання

фінансових ресурсів;

б) зростання вартості власного внутрішнього капіталу;

в) забезпечення високих темпів зростання доходів;

г) оптимізація співвідношень власного і позичкового капі-

талу;

д) вдосконалення структури капіталу підприємства;

е) бюджетування;

є) проведення оптимальної дивідендної політики і інші.

Стратегія НДНКР передбачає розробку і сприяння впровадженню ідей або про новий продукт (послугу),

або про модернізацію існуючого продукту

Види стратегій НДНКР:

􀂾 Наступальна - означає розробку цілком нових техніч-

них і технологічних рішень для забезпечення реалізації

корпоративної стратегії зростання;

􀂾 Захисна – розробка таких дизайнерських, техніко-тех-

нологічних рішень, які б забезпечили збереження під-

приємством досягнутих позицій на ринку;

􀂾 Проникнення – стратегія для конструювання такого то-

вару, чи надання йому таких властивостей, що забезпе-

чить проникнення на нові ринки;

􀂾 Конгломератна – її ще називають наступально-захис-

ною і застосовують, як правило, великі підприємства,

Інші стратегії

1. Організаційна стратегія. Це стратегія розвитку загаль-

ного управління, яка систематизує пріоритети розвитку під-

приємства і відповідно організовує та координує реалізацію

його стратегій.

Напрямки, завдання стратегії: а) перебудова організацій-

них структур управління (ОСУ) відповідно до обраних стра-

тегій; б) декомпонування, доведення стратегій до без посеред-

ніх виконавців; в) розстановка кадрів для забезпечення стра-

тегій; г) розробка системи прийняття рішень; д) організація

системи контролю за реалізацією стратегій; е) розробка сис-

теми комунікацій

2. Екологічна стратегія. Передбачає заходи по збережен-

ню довкілля від можливих негативних наслідків для екології

запровадження нових стратегій розвитку підприємства.

Напрямки, завдання: а) збереження від забруднення та еро-

зії земель, підтримання її високої родючості; б) збереження

від забруднення повітряного басейну; в) збереження водного

басейну: г) створення екологічно сприятливих умов діяльності

людей на підприємстві тощо.

3. Соціальна стратегія. Передбачає створення належної

соціальної інфраструктури для нормального відтворення і від-

новлення затраченого трудового потенціалу (дитсадки, школи,

медпрофілакторії, бази відпочинку і лікування, житло, кому-

нальні послуги, високі доходи тощо).

4. Інформаційна стратегія. Це стратегія розвитку системи

інформаційного забезпечення стратегій підприємства, розвит-

ку інформаційних комунікацій. Окремі автори подають її як

складову організаційної стратегії. Однак, на наш погляд, зва-

жаючи на її важливість в стратегічному плануванні і управ-

лінні її слід виділяти як самостійну функціональну стратегію.

18. Розкрийте значення ресурсних стратегій підприємства

Ансоф пропонує для розробки ресурсних стратегій викор-вати підхід, аналогічний з визначенням СЗГ при розробці прод-тово-товарних стратегій: ресурсні потреби фірми визначати через «зони страт-их ресурсів» (ЗСР), які характеризують ситуацію із забезп-ням окремими видами ресурсів потреб п-ства.

ЗСР — сегмент ринку, де діє певна сукупність п-ств-постачальників, що можуть забезпечити виведення на ринок товар¬ного асортименту фірми й сприяти ритмічному фнкц-ню її виробничо-упр-ської с-ми.

Кожне п-ство працює з різними ЗСР), перелік яких зумовлюється особл-тями зов-нього та внутр-нього серед-ща. Для кожної ЗСР розробляються стратегії, які, як зазначалося, є пе¬вною с-мою обмежень і страт-их заходів, що розробляються п-ством з метою їх подолання. Однак на кожному конкретно¬му відрізку часу узгодження інших видів стратегій з ресурсними — безумовна необхідність, що, зокрема, визначає й темпи виконання за¬гальних страт-их планів і програм. Через контроль і аналіз вико¬нання планів та програм ресурсного забезп-ня інших страт-их планів і програм відбувається контроль та координація с-ми роз¬поділу ресурсів між окремими підрозділами, тобто реалізація найдав¬нішої, первісної функції, яку з самого початку здійснювало страт-е упр-ня ще на ранніх етапах свого розвитку.

Отже, ресурсна стратегія — це узагальнена модель дій п-ства у ЗСР, необхідних для досягнення визначених цілей за допомогою коорди¬нації та розподілу ресурсів компанії між окремими сферами її д-ності.

У залежності від видів викор-ваних ресурсів існують такі види ресурсних стратегій: стратегія викор-я матер-но-сировинних ресурсів, техніки та технології, трудових ресурсів, фін-их ресурсів, інф-ійних, енергетичних ресурсів; відповідно до ресурсного забезп-ня стратегії – агресії, пріоритетного забезп-ня, підтримки та вибуркового забезп-ня.