- •Дисципліна «Історія України» як об’єкт вивчення, її основні методологічні засади та джерельна база.
- •Дайте визначення поняття «історико-етнографічний регіон» та характеристику основних етапів формування українських історико-етнографічних регіонів.
- •5)Висвітліть основні підходи вчених щодо проблеми етнічного походження кр.
- •6) Визначте суспільно-політичні, економічні і геополітичні фактори, які зумовили становлення давньоруської держави Київська Русь.
- •8)Охарактеризуйте етапи розвитку кр, її державну організацію.
- •9) Висвітліть особливості розвитку освіти в кр.
- •10) Охарактеризуйте процес упровадження християнства як державної релігії та його вплив на подальший розвиток кр.
- •11)Розкрийте зміст та проаналізуйте ефективність реформ князя Володимира Святославовича, спрямованих на централізацію кр.
- •12) Висвітліть головні причини та наслідки феодальної роздрібненості кр. (ст. 51)
- •7) Характеристика соціальної структури та соціальних відносин Київської Русі
- •13) Дайте порівняльну характеристику соціальної структури та соціальних відносин Київської Русі та Київсько – Галицького князівства.
- •16) Проаналізуйте суть змін у стані освіти на українських землях з середини хіv до середини хvіі.
- •17. Охаректеризуйте роль братських шкіл та Києво-Могилянської колегії у збереженні та розвитку української освіти наприкінці хvі-хvіі ст.
- •Полонізація української культури, примусове насадження католицизму, що викликали масові протести:
- •19. Проаналізуйте головні етапи становлення української козацької держави (Війська Запорозського) в ході національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницькогою
- •20. Процес еволюції соц. Структури козацько-гетьманської держави від 1647 до середини хvііі ст. (стр. 39-46 документ)
- •21) Сучасні наукові погляди щодо причини, часу виникнення, соціальної бази і організаційної структури українського козацтва.
- •22)Умови прийняття Переяславського договору, визначте суть «Березневих статей» та їх значення в контексті українського державотворення. (стр 148-150 кульчицький)
- •23. Висвітліть суть і наслідки поступового обмежиння автономії Лівобережної України у складі Російської держави (у другій половиніХvіі - кінець хvііі ст.)
- •24. Етно-політичні процеси в козацко-гетьманській державі
- •25) Історико-етнополітичний контекст особливостей процесу обмеження та ліквідації царським урядом автономії України (друга половина хvіі –хvііі)
- •26. Дайте характеристику процесу остаточної ліквідації автономного устрою Гетьманщини у другій половині хvііі ст.
- •27. З’ясуйте якими були особливості процесу українського національного відродження на західноукраїнських землях наприкінці хііі – у першій половині хіХст.
- •28. Назвіть головні причини масового переселення українців за кордон у кожну з чотирьох «еміграційних хвиль».
- •29)Порівняйте особливості етнополітики Російської та Австрійської імперії щодо «українського питання»
- •30) Порівняльний аналіз соціальної модернізації України в Російській та Австрійськії імперіях на прикінці хvііі на початку хх ст.
- •31. Якими були передумови створення укр. Політ партій в Наддніпрянській Україні на поч. ХХст., охарактеризуйте програмові засади найбільш впливових із них.
- •63) Визначити напрями зовнішньо-політичної діяльності України у 90-х роках. Якими були її основні досягнення і недоліки.
- •64) Охарактеризуйте особливості конституційного процесу в Україні в середині 1990-их років.(зошит для семінару)
- •65) Освіта (презентація)
- •66. Розкажіть про стан релігійних та міжконфесійних відносин в Україні у перші роки після проголошення її державної незалежності
- •68) Визначте досягнення та прорахунки в науково-технічному розвитку України в перше десятиліття після проголошення державної незалежності України.
- •70. Законодавча база, яка регулює умови культурного і духовного розвитку нац.. Меншин у сучасній Україні
17. Охаректеризуйте роль братських шкіл та Києво-Могилянської колегії у збереженні та розвитку української освіти наприкінці хvі-хvіі ст.
Важливу роль у загальнокультурному процесі на Україні відіграли братства – громадські організації православних міщан у кінці XVI та XVII ст., коли розгорнулась уперта боротьба з католицькою реакцією. Відомі Львівське братство, засноване близько 1585 p., Київське братство (близько 1615), Луцьке братство (1617) та інші. За статутом братств, їх членом міг бути кожний православний, що записався, незважаючи на місце проживання і соціальне походження. Під час вступу вносився одноразовий внесок, так званий укуп, потім сплачувалися членські внески. Серед членів братства були міські ремісники різного фаху: кушніри, кравці, купці, броварники. Провідну роль відігравали багаті міщани. Братство виконувало різноманітні функції: із спільних коштів допомагало своїм членам при хворобі, старості, в похоронах; на утриманні братств були церкви, шпиталі для неімущих. Боронячи православну віру, братства рішуче виступали проти національного і релігійного обмеження українців, організовували й утримували братські школи, викладання в яких проводилося рідною мовою.
Особливе місце у національно-культурному русі, в розвитку освіти й науки того часу належить Києву. У 1631 р. відомий церковний і освітній діяч Петро Могила заснував при Києво-Печерській лаврі школу вищого типу, яку через рік було об’єднано з Київською братською школою і названо Києво-Могилянською Колегією (з 1701 р. – Київська академія). Ця вища школа, зберігаючи національні традиції шкіл України, прийняла програму і методи західноєвропейських університетів. Викладання велося латинською мовою. Вивчалися сім вільних наук: граматика, риторика, поетика, філософія, математика, астрономія і музика; курс навчання в академії тривав 12 років.
Продовжуючи традиції братських шкіл, в академії вивчали також старослов’янську мову, що посідала поважне місце серед мов ученого світу. Значна увага приділялася грецькій мові, знання якої відкривало доступ до скарбниць світової культури. Але й українська мова як в академії, так і в загальнокультурному користуванні все більш упевнено торувала собі шлях. У стінах академії народилося чимало псалмів, дум, кантів українською мовою, які згодом співалися народом.
Філософію викладали професори, які прослухали філософські курси в закордонних колегіях чи університетах. Вивчалися не тільки ідеї томізму – вивчення Томи Аквінського, що обгрунтовувало богослов’я, але й філософські погляди Арістотеля, гуманістів Еразма Роттердамського та Яна Амоса Коменського, а також представників Нового часу – Р. Декарта, Т. Гоббса, Б. Спінози.
Завдяки добре поставленому вивченню малювання і музики, в академії розвинулась своєрідна школа живопису, плекалось хорове мистецтво. У науково-навчальній діяльності велику роль відіграла академічна бібліотека, яка вже з перших днів свого існування встановила широкі міжнародні зв’язки.
«Могилянська академія, – писав історик М. Чубатий, – стала правдивим першим українським університетом, що виховав сотні української освіченої інтелігенції за зразками західної культури». Майже за 200 років існування з її стін вийшло багато державних, політичних, військових та культурних діячів, чию роль у національно-визвольній боротьбі та розвитку науки і культури на Україні важко переоцінити.
18. Окресліть комплекс факторів, які спричинили національно-визвольну війну українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
Після придушення козацьких повстань першої половини 17 ст. посилилася колоніальна політика Польші щодо України, що й потягло за собою Національно-визвольну війну.
Погіршення становища селянства в умовах засилля магнатів та панщинно-фільваркової системи господарювання:
Швидке покріпачення селян;
Збільшення панщіни та різноманітних форм відбитків і податків на користь феодалів і держави;
Посилення визиску селян орендарями панської землі.
Зростання невдоволення українського міщанства, яке потерпало як від приватних власників міст, так і від сваволі королівських урядовців:
Православні городяни мали селитися лише в спеціально відведених кварталах;
Їх обмежували в заняттях ремеслом і торгівлею;
Усували від участі в місцевому самоврядуванні, обтяжували різними податками й повинностями.
Обмеження прав козацтва, запровадження заходів, спрямованих на ліквідацію його як стану:
З особливою жорстокістю придушувалися БУДЬ-ЯКІ вияви покозачення;
За «Ординацією..» 1638 р. всі колишні реєстрові козаки, за винятком 6-тисячного реєстру – відтоді складової частини польського війська – перетворювалися на кріпаків;
Реєстровців позбавляли права обирати гетьмана і старшину – їх мав призначати польський уряд зі шляхти;
На Запорожжі розміщувалися польські залоги, було відбудовано фортецю Кодак
Козакам заборонялося без згоди уряду ходити в морські й суходільні походи проти Османської імперії та Кримського ханства. Їх зобов’язували виконувати всілякі роботи, сплачувати обтяжливі податки.