35.Індекси середнього рівня інтенсивного показника

Індекс змінного складу – являє з себе співвідношення середніх рівнів досліджуваного явища, що відносяться до різних періодів часу. Індекс показує у скільки разів зріс середній рівень інтенсивного показника у звітному періоді порівняно з базисним. Відображає зміну як індексованої величини, так і структури сукупності (ваги). Індекс постійного складу – розраховується за вагами, зафіксованими на рівні певного періоду і відображає зміну тільки індексованої величини. Індекс структурних зрушень – характеризує вплив змін структури досліджуваного явища на динаміку середнього рівня цього явища.

36. Факторний аналіз

Метою проведення факторного аналізу є встановлення впливу окремих факторів на зміну досліджуваного показника. Способи:

1. Передбачає визначення впливу 2-х факторів з яких формується явище

2. Передбачає використання середніх показників.

37. Середньозважені індекси

Середньозважена форма індексів – є похідною від агрегатної форми та застосовується у випадку коли наявна вихідна інформація представлена у вигляді значень індивідуальних індексів. Можуть набувати форми: 1. середньої гармонійної що застосовується в розрахунках загального індексу якісного показника. 2. Середньої арифметичної – застосовується у розрахунках кількісного показника.

38. Сутність варіації та її види.

Зміна значень ознаки при переході від одних одиниць стат. Сукупності до інших назив. варіацією. Її дослідження має досить важливе значення та визначає необхідність статистики. 1. Вимір варіації дає можливість оцінити ступінь впливу на дану ознаку інших ознак що змінюються. 2. Визнач. Варіації є необхідною умовою при організації вибіркового спостереження, побудові стат. Моделей, розробці матеріалів експертних опитувань… Розрізняють поняття варіації: в просторі – зміна значень ознаки за окремими територіями. В часі - … в різні періоди чи моменти часу. Наявність варіації ставить перед статист. Задачу визначення її міри, розрах. показників, що характериз. її розміри, виявлення їх сутності та методів обчислення визначальних факторів що спричиняють її варіацію. За ступенем варіації можна здійснювати оцінку різних сторін досліджуваного явища, зокрема однорідності стат сукупн., типовості середньої величини, стійкості індивідуальних значень ознаки, наявності взаємозв’язку між ознаками одного і того ж явища та ознаками різних явищ.

39. Х-ка абсолютних та відносних показників варіації.

Абсолютні показники: розмах – х-зує на ск. Великим є розходження між одиницями сукупності що мають найбільше та найменше значення.

Середнє лінійне відхилення – дає узагальнену х-ку ступеня коливань ознаки у стат. сукупності.

Дисперсія – являє з себе середній квадрат відхилень індивідуальних значень ознаки від їх середньої величини.

С ереднє квадратичне відхилення – корінь 2 ступеня з дисперсії. Між серед. Лінійним та серед. Квадрат. Відхиленням існує приблизне співвідношення

Відносні показники варіації дають можливість порівняти коливання різних ознак у одній і тій же сукупності, або ж коливання однієї і тієї ознаки у декількох сукупностях. Сукупність вважається однорідною за умови якщо значення відносного показника варіації знаходиться в межах 33%. Коеф. осциляції

Лінійний коеф. варіації

Коеф. варіації