Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
METODIChKA-Pr-S3-MO.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
885 Кб
Скачать
☆

5 Глосарій логістичних термінів

А

АВС– аналіз (АВС–метод) – «Правило 80/20» – інструмент класифікації запасів за необхідними для аналізу параметрами (наприклад за оборотом) на три групи:

А – охоплює 15 – 20% номенклатури й при цьому дає до 75 – 80% обороту (відповідно ця група основна й вимагає підвищеної уваги);

В – охоплює 20 – 25% номенклатури й дає 15 – 20% обороту (дана група менш важлива, з інструментів достатні звичайний контроль і облік);

С – охоплює 60% і більше номенклатури, але в обороті частка становить не більше 5% (малоцінна група, достатньо спрощені контроль і облік).

Агент – довірена особа (юридична або фізична), що робить певні дії з доручення іншої особи (принципала) від її імені й у її інтересах. Юридичною підставою для виконання агентських дій служить агентський договір. Форма його може бути різною: письмовий договір, що докладно перераховує права та обов'язки сторін, або доручення на виконання агентських дій або разових доручень.

Договір морського агентування прийнято називати агентською угодою. У торговельному мореплаванні розрізняють наступні категорії агентів:

1) судновий агент – агент судновласника, що діє від його імені в певному порту й таким чином, як це б робив сам судновласник. Такий агент має справу із виконанням операцій з обробки генеральних вантажів і обмежений повноваженнями, якими його наділив принципал. За свої послуги агент одержує агентську винагороду;

2) лінійний агент – крім звичайного обслуговування виконує ряд додаткових функцій: займається букіровкою вантажів на лінії, рекомендує й призначає операторів терміналів, субагентів, а також займається питаннями експедирування вантажів, претензіями з вантажів, ремонтом контейнерів та ін. За свої послуги одержує комісію (найчастіше певний відсоток від фрахту);

3) генеральний агент – займається агентуванням суден у декількох портах регіону на основі договору із судновласником. Він виконує цю роботу через субагентів у портах на основі укладених з ними угод;

4) протектинг агент – договірний агент судновласника в даному порту, основним завданням якого є надання допомоги капітанові судна. Його послуги оплачуються в розмірі 50% від базисної ставки;

5) комісіонер;

6) експедитор – добре інформований про перевезення вантажів морським, повітряним і наземним видами транспорту й зобов'язаний давати ради принципалові з приводу того, який вид транспорту краще використовувати для транспортування його вантажів, найбільш придатний вид упакування, а також ради з процедури митного очищення вантажу, страхових премій, усіх технічних аспектів міжнародного експедирування вантажів та ін. Одержує винагороду у вигляді комісії залежно від виду послуг.

Агентування – 1) виконання агентом певних функцій; 2) відносини, що існують між двома сторонами, коли одна сторона (агент) уповноважена іншою стороною (принципалом) виконувати від його імені певні доручення стосовно третьої сторони.

Адміністрування логістичної системи – комплекс управлінських функцій і процедур, здійснюваних персоналом логістичного менеджменту фірми (переважно із застосуванням інформаційно–комп'ютерних технологій) для реалізації стратегічних, тактичних і оперативних цілей логістичної системи.

Активи – сукупність майна або майнових прав, що мають матеріально–речовинну форму (обігові кошти, основні фонди) або нематеріальну форму (імідж підприємства, торговельна марка та ін.).

Аудит логістики фірми – усебічне вивчення організації логістичного процесу, стану й функціонування системи управління й витрат на виконання логістичної діяльності, виявлення недоліків в організації, плануванні, виконанні й контролі логістики, а також якості логістичного сервісу й шляхів їхньої ліквідації.

Б

Базисна ставка фрахту – базисна ставка фрахту стандартного перевезення вантажу; становить суму фіксованої орендної плати й діючих витрат за рейс. Діючі транспортні витрати розраховуються за реальними цінами на паливо і портові збори й зіставляються з кількістю вантажу.

Базисні умови поставки – умови поставки, що розподіляють між продавцем і покупцем зобов'язання з оформлення документів і оплати видатків, які визначають момент переходу прав власності, страхових ризиків і відповідальності за товар.

Бар'єр – огорожа, перегородка, поставлена як перешкода.

Бар'єри розвитку логістики:

недостатній рівень законодавчої й нормативної бази в області логістики;

нерівномірний розвиток логістики на території країни;

відстала (морально й фізично зношена) транспортна й складська інфраструктура;

недостатній рівень використання сучасних логістичних технологій доставки вантажів і дистрибуції;

недостатність інвестицій у логістичну інфраструктуру;

відсутність сформованого ринку 3 PL-провайдерів;

недостатній рівень кваліфікації персоналу компаній в області логістики;

відсутність діючої системи сертифікації логістичних послуг та ін.

Бездокументний вантаж – вантаж, що виявлений на складі термінала або на транспортних засобах без перевізних документів і приналежність якого встановити не вдалося. Бездокументний багаж підлягає реалізації у встановленому порядку.

Бенчмаркінг у логістиці – процедура стратегічного позиціонування компанії з логістичними параметрами стосовно конкурентів, середньогалузевому рівню або лідерові в галузі. Використовується найчастіше для встановлення стандартів ключових показників функціонування логістики компанії – системи логістичних KPI (див. Ключові / комплексні показники ефективності логістичної системи).

Бондовий склад – склад на якому завезені товари зберігаються під митним контролем без стягнення мит і податків та без застосування до товарів ліцензування й квотування на період зберігання.

Брак – товар, що за своїми якостями не відповідає застереженим умовам, вимогам, має дефекти, виявлені до продажу або в процесі експлуатації; розрізняють переборний і непереборний (остаточний) брак.

Букіровка – бронювання всієї або частини вантажомісткості судна. Букіровка провадиться завчасно й відправник вантажу вправі давати орієнтовні дані про масу та габарити відправлення, однак обмовляються граничні строки, у які він зобов'язаний надати точні дані.

Бюджет логістики – комплексна система фінансових складових, розроблювальна в рамках одного року, що відображає обсяги і строки забезпечення розвитку організації необхідними матеріально–фінансовими ресурсами на всіх ділянках ланцюга поставок.

В

Вага брутто – маса товару разом з упакуванням внутрішньої (невіддільної від товару до його споживання) і зовнішньої тарою (ящики, мішки, бочки та ін.). У міжнародній практиці торговельних відносин зустрічається також термін «напівбрутто», що позначає вагу брутто за винятком маси зовнішнього упакування.

Вага вивантаження – маса товару, установлена при вивантаженні в місці призначення й зазначена в документі перевірки маси. При здачі товару за параметром «вага вивантаження» ризик за недостачу несе продавець, а не покупець.

Вага відвантаження – маса товару, установлена при його відвантаженні в місці відправлення й зазначена в транспортному документі. У випадку оплати за параметром «вага відвантаження» продавець не несе відповідальності за зменшення маси в дорозі.

Вага натуральна – вираження кількості сипучого товару, що поставляється, сільськогосподарського походження, наприклад, зернових, вимірюваного в мірах об'єму – гектолітрах, бушелях, квартах та ін. Вага натуральна характеризує також і такі важливі показники якості сипучого товару, як форма, питома вага, вологість, наявність сторонніх домішок та ін.

Вага нетто – маса товару без тари й упакування. У ряді країн при обчисленні мита за параметром «вага нетто» включається й маса первинного упакування розфасованих товарів, невіддільної від товару до його споживання, наприклад, зубна паста в тюбику, пачка цигарок (вага «напівнетто»).

Ваговий сертифікат – документ, що підтверджує масу поставленого товару і становить собою безперечний доказ маси. За узгодженням зацікавлених сторін ваговий сертифікат складається вагарями в місцях відвантаження, перевалки й вивантаження товару.

Вантажний маніфест – список вантажів, прийнятих на борт судна. Вантажний маніфест формують окремо для кожного порту призначення на підставі даних коносамента. У маніфесті вказується відправник, одержувач, маркування, рід упакування, рід вантажу, його маса й обсяг, номери коносаментів та ін. Документ представляється, насамперед, у митні органи, а також агентам. Кількість його екземплярів визначають особливості портів. Митниця на підставі маніфестів перевіряє вантажі й здійснює розрахунок мит і зборів.

Вантажна митна декларація – уніфікований документ для митних цілей, заповнюваний на кожну партію товарів, переміщуваних через митний кордон держави учасниками зовнішньоторговельних операцій незалежно від їх резиденства, юридичного статусу, місця розташування, користування митними пільгами.

У вантажній митній декларації вказуються: вид зовнішньо-торговельної операції, реквізити, відправник і одержувач товару, валюта платежу, загальна фактична вартість та ін. реквізити.

Вантажна одиниця – деяка кількість товарів, які транспортують, вивантажують і зберігають як єдину масу. Своїми параметрами вона зв'язує технологічні процеси на різних ділянках логістичного ланцюга в єдине ціле.

Вантажі для представницьких цілей – переміщувані через митний кордон держави товари, призначені для офіційного користування (проведення прийомів, міжнародних виставок, переговорів, реклами, вручення як сувеніри й т. д.) дипломатичних, консульських представ-ництв і делегацій іноземних держав, міжнародних міжурядових організацій.

Вантажні операції – операції з транспортування, зважування або іншого визначення кількості товарів, навантаження, вивантаження, перевантаження, виправлення ушкодженого упакування, розкриття упакування, упакування або переупакування товарів і транспортних засобів.

Вантажний термінал – спеціальний комплекс споруджень, персоналу, технічних і технологічних устроїв, організаційно взаємопов'язаних і призначених для виконання логістичних операцій, пов'язаних із прийомом, навантаженням-розвантаженням, зберіганням, сортуванням, вантажопереробкою різних партій вантажів, а також з комерційно-інформаційним обслуговуванням вантажоодержувачів, перевізників та інших логістичних посередників в інтер / мультимодальних та інших перевезеннях.

Вантажопереробка – ефективне переміщення вантажів на короткі відстані, що має місце усередині заводу або складу або між приміщенням і транспортним підприємством.

Ввіз безмитний – ввіз на територію країни товарів без сплати мит, податків, зборів. На відміну від умовно–безмитного ввозу, звільнення від сплати митних платежів у випадку безмитного ввезення є безумовним і поширюється на деякі товари, предмети особистого користування громадян, недорогі подарунки, у тому числі пересилаються в міжнародних поштових відправленнях та ін.

Ввіз (вивіз) тимчасовий – митний режим, при якому користування товарами на митній території або за її межами допускається з повним або частковим звільненням від мит, податків і без застосування заходів економічної політики. Дозвіл на тимчасовий ввіз (вивіз) товарів надається митним органом при наявності можливості забезпечення їхньої надійної ідентифікації у встановленому порядку.

Тимчасово ввезені (вивезені) товари підлягають поверненню в незмінному стані, крім змін унаслідок природного зношування або спаду при нормальних умовах транспортування й зберігання.

Строки тимчасового ввозу (вивозу) товарів установлюються митним органом.

Випуск товарів для вільного обігу – митний режим, при якому ввезені на митну територію товари залишаються постійно на цій території без зобов'язання про їхній вивіз із цієї території.

Випуск товарів для вільного обігу передбачає: сплату відносно товарів мит, податків і внесення митних платежів; дотримання заходів економічної політики й обмежень.

Витрати природні – недостача маси вантажів і товарно-матеріальних цінностей, що виникає при їхньому транспортуванні й складуванні внаслідок присутніх їм природних властивостей (усушка, утрушування і т. п.). У цьому випадку перевізник відповідальності за недостачу не несе.

Вільне розміщення (зберігання) – використання будь-якого вільного стелажа секції або місця під штабель для зберігання продукції, яка надійшла на склад.

Вільний склад – 1) митний режим, при якому ввезені товари розміщаються й використовуються у відповідних приміщеннях (місцях) без стягнення мит, податків, а також без застосування до зазначених товарів заходів економічної політики, а вивозяться товари, які розміщаються й використовуються на умовах, застосовуваних до вивозу відповідно до митного режиму експорту; 2) приміщення або інше місце, де діє митний режим. Власник вільного складу зобов'язаний: дотримуватися умов ліцензії, виконувати вимоги митних органів; виключити можливість вилучення (крім митного контролю) товарів, що перебувають на складі; забезпечити посадовим особам митних органів доступ до товарів, що перебувають на вільному складі.

Д

Декларант – особа, що переміщає товари через митний кордон, і митний брокер (посередник), які заявляють (декларуючи), що представляють і пред'являють товари й транспортні засоби для цілей митного оформлення від свого імені.

Декларація тимчасова або неповна – митна декларація, що містить основні відомості, необхідні для митних цілей; дозволяється в тих випадках, коли декларант в силу особливих причин не може подати повну митну декларацію. Подача неповної декларації не знімає з декларанта відповідальності за надання відсутніх відомостей у встановлений термін.

Декларування митної вартості – письмова заява декларанта про митну вартість переміщуваних через митний кордон товарів.

Димайз-чартер (demise charter) – договір наймання судна, при якому судновласник на встановлений строк передає судно фрахтувальникові в повне володіння.

Фрахтувальник бере на себе всі видатки з експлуатації судна, зарплати екіпажу, страхування, оплати необхідного ремонту.

Дії або бездіяльність екіпажу, що заподіяли шкоду, розглядаються як провина фрахтувальника.

Дистрибуція – функціональна область логістики, що полягає в інтегрованому управлінні логістичними функціями й операціями з просування готової продукції й супутнього логістичного сервісу від виробників і (або) оптових (оптово-роздрібних) торговельних компаній до кінцевих (або проміжних) споживачів.

Диференційований тариф – митний тариф, що дає можливість залежно від країни виготовлення створювати пільгові митні умови для товарів або, навпаки, не пропускати їх.

Договір фрахту – договір морського перевезення, відповідно до якого судновласник за певну винагороду бере на себе зобов'язання перевезти приналежному фрахтувальникові вантаж або надати в його розпорядження для цієї мети судно або його частину.

Документ – інформаційне повідомлення в паперовій, звуковій або електронній формі, сформований за певними правилами й завірений у встановленій формі.

Документообіг – рух документів з моменту складання на даному підприємстві або одержання від інших підприємств до здачі в архів після їхньої обробки й систематизації (див. Електронний документообіг).

Е

Експедитор – 1) фізична або юридична особа, що діє на підставі договору доручення або комісії та організує транспортно-експедиторське обслуговування, але не бере особистої участі в процесі транспортування; 2) працівник підприємства або організації, в обов'язки якого входить прийом вантажів, їхній супровід, оформлення перевізних документів і т. д.; співробітник експедиції.

Експедиція – зона складу, у якій виконуються логістичні операції, пов'язані з підготовкою укомплектованої продукції до видачі й відвантаження: упаковування, нанесення маркування, оформлення перевізних документів і т. п. В окремих випадках в експедиції може провадитися комплектація за вантажними напрямками і споживачами.

Експедиція відправлення – приміщення, призначене для комплектації партій відвантаження.

Експедиція приймання – приміщення, де здійснюється приймання товару в неробочий час складу.

Електронний документообіг (EDI) – комп'ютерний інформаційний обмін між користувачами із застосуванням стандартного формату даних, що обслуговує сучасні телекомунікаційні технології.

Елемент логістичної системи – функціонально відособлений, неподільний об'єкт, що виконує цільову функцію.

Ж

Життєвий цикл виробу – період часу від розробки виробу до зняття його з виробництва й продажу. Виділяють наступні стадії:

зародження – розробка, створення партії товару;

зростання – початкова стадія, що характеризується появою виробу на ринку, формуванням попиту;

зрілість – масове виробництво, високий попит;

насичення ринку;

спад.

Кожній стадії відповідає своя маркетингова стратегія.

З

Замовлення – пропозиція покупця продавцеві (виготовлювачеві) поставити (виготовити) певний товар або послугу, із зазначенням строків виконання (доставки), кількості, якості, форми й величини оплати. Якщо замовлення прийняте, воно оформлюється документом, копія якого (акцепт) направляється замовникові. У ряді випадків замовлення вважається прийнятим, якщо у встановлений термін продавець (виготовлювач) не повідомив про відмову або претензії (акцепт у формі мовчання).

Запаси в дорозі – запаси, на момент обліку транспортування, що перебувають у процесі.

Запас матеріальний – продукція виробничого призначення, вироби народного споживання та інші товари, що перебувають на різних стадіях виробництва й обігу та очікують вступу в процес споживання (див. Логістика запасів).

Запаси неліквідні – довгостроково невикористовувані або нереалізовані товарні або виробничі запаси. Можуть утворитися внаслідок морального зношування, погіршення якостей, відсутності попиту.

Запаси страхові – запаси, призначені для безперервного постачання у випадку непередбачених обставин: збоїв поставок, порушення номенклатури або кількості в поставках, зростання попиту та ін.

Зберігання тимчасове – 1) обов'язкова умова здійснення митного оформлення. Товари й транспортні засоби з моменту передачі митному органу й до їхнього випуску або надання особі відповідно до вибраного митного режиму, які перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, здобувають статус перебуваючих на тимчасовому зберіганні. Тимчасове зберігання здійснюється в спеціально виділених і обладнаних приміщеннях, на відкритих площадках та інших місцях – складах тимчасового зберігання; 2) стадія митного оформлення з моменту надання товарів і транспортних засобів митному органу до їхнього випуску або надання особі в розпорядження відповідно до вибраного митного режиму. Строки тимчасового зберігання установлюються митним органом виходячи із часу, необхідного для подання митної декларації, характеру товару й використовуваного транспортного засобу. Строк тимчасового зберігання є строком митного оформлення, причому неприйняття заходів із забезпечення випуску або одержання в розпорядження відповідно до митного режиму товарів, строк знаходження яких на складі перевищив установлений строк, тягне конфіскацію цих товарів.

Збори за митне оформлення – вид митних платежів, що стягуються поряд зі сплатою мит й інших платежів, установлених чинним законодавством країни при оформленні вантажної митної декларації.

Зона вільної торгівлі – відособлена частина території країни, що перебуває поза її митною територією, у межах якої підтримується вільна від митних і кількісних обмежень міжнародна торгівля.

І

Імпорт – ввіз у країну товарів, технологій, послуг, капіталу (у формі надання кредитів і позик) іноземного походження безпосередньо із країни-продуцента або із країни-посередника для реалізації на внутрішньому ринку, а також для транзиту в треті країни.

Розрізняють імпорт видимий (ввіз матеріальних цінностей) та імпорт невидимий (витрати на перевезення імпортованих вантажів, пасажирів, туризм, страхування, послуги, а також грошові перекази юридичних і фізичних осіб за кордон).

Імпортне мито – мито, що стягується з імпортованих у дану країну товарів і транспортних засобів.

Інкотермс (International Commercial Terms, INCOTERMS) – виданий Міжнародною торговельною палатою збірник міжнародних торговельних термінів. У словнику наводяться терміни за базисними умовами поставок, що стосуються перевізного процесу, оформлення поставок та ін.

Інтермодальне перевезення – послідовне перевезення вантажів двома або більше видами транспорту в одній і тій же вантажній одиниці або транспортному засобі без перевантаження самого вантажу при зміні виду транспорту.

Інформаційна логістика – розділ логістики, присвячений управлінню інформаційними потоками в логістичних системах.

Завдання інформаційної логістики:

аналіз ефективності інформаційних потоків;

розробка документообігу;

проектування, створення й використання логістичних інформаційних систем;

упровадження сучасних інформаційних технологій.

Інформаційний потік – 1) це потік повідомлень у мовній, документній та іншій формі, генерований вихідним матеріальним потоком, що використовується й обробляється логістичною системою для виконання логістичних операцій; 2) це сукупність повідомлень, що циркулюють як усередині логістичної системи, так і між нею й зовнішнім середовищем, які необхідні для управління логістичними операціями.

К

Канал розподілу – інструмент забезпечення наявності продукту в місцях продажу кінцевим споживачам, без урахування можливих логістичних витрат;

це ланцюг поставок, який забезпечує рух товару від виробника до кінцевого споживача, можливість придбання товару чи послуги.

Канали розподілу можуть бути трьох видів:

1. Прямі – посередники не беруть участі в процесі розподілу товарів чи послуг.

2. Непрямі – розподіл товарів чи послуг відбувається через посередників.

3. Змішані – розподіл товарів чи послуг проводиться і на пряму, і з запрошенням посередників.

Вибір каналу розподілу передбачає послідовність наступних етапів:

Етап 1. Виявлення альтернативних систем розподілу. Приймаючи рішення щодо налагодження збуту своїх товарів, фірма може скористатися ланцюжком незалежних посередників або обрати таку систему розподілу, за якої всі суб'єкти каналу – фірма–виробник, оптова й роздрібна торгівля – діють як єдина система, об'єднати зусилля з іншими компаніями одного рівня або використати декілька каналів розподілу, щоб охопити різні сегменти ринку.

Етап 2. Визначення цілей і завдань розподілу. Цілі розподілу є критеріями вибору каналів розподілу й підпорядковані загальнофірмовим і маркетинговим цілям. Після постановки цілей визначаються конкретні завдання розподілу, тобто функції, які мають бути реалізовані в конкретній ринковій ситуації.

Етап 3. Вибір структури каналу. Головне рішення щодо структури каналу – стратегія охоплення ринку, тобто обмеження послугами одного або декількох посередників чи здійснення продажу через максимально можливу кількість посередників, наприклад, роздрібних точок.

Етап 4. Розробка стратегії комунікацій у каналі розподілу. Організація ефективної співпраці з посередниками вимагає від фірми–виробника визначитися, яку комунікаційну стратегію впливу на посередника варто обрати: проштовхування; притягання; комбіновану комунікаційну стратегію.

Етап 5. Рішення про управління каналами розподілу. Вибір конкретних посередників, по суті, є першим складником процесу управління каналами розподілу, який потребує: вибору посередників; мотивації учасників каналу розподілу; оцінювання та контролю діяльності учасників каналу; урегулювання конфліктів.

Квота тарифна – квота, у межах якої імпортовані товари обкладаються митами у звичайному розмірі, а при перевищенні – підвищеними.

Ключові індикатори логістичної діяльності – необхідний і достатній ряд порівняно легко застосовних індикаторів результативності (продуктивності), що дозволяють зв'язати виконання логістичного плану з основними функціями й результатами управління товарним потоком (маркетингом / продажами, виробництвом і логістикою) і в такий спосіб визначити потреби в здійсненні (у разі необхідності) корегуючих дій.

Ключові / комплексні показники ефективності логістичної системи – основні вимірники ефективності логістичної діяльності в компанії.

У комплексі оцінюють результативність логістичного менеджменту і становлять основу логістичного планування й контролінгу.

Комбіноване перевезення – перевезення вантажів в одній і тій же вантажній одиниці, транспортному устаткуванні, до якого відносяться багатотоннажні контейнери, знімні кузови, напівпричепи й автодорожній склад (автофургони) з використанням декількох видів транспорту.

Комісіонування (комплектація) – операції поділу однорідних одиниць вантажу (що зберігаються на складах) на менші й складання з них збірних неоднорідних одиниць вантажу відповідно до замовлень клієнта.

Комерція – організаційно-технічна й соціально-економічна взаємодія учасників ринку з використанням менеджменту, маркетингу й логістики.

Поняття комерції ширше, ніж торгівля, і містить у собі торгівлю як підсистему більш широкої соціально–економічної системи. Торгівля – тільки сукупність операцій купівлі–продажу, у той час як комерція – свого роду мистецтво створювати умови для задоволення потреб.

Логістична концепція комерції має на увазі представлення об'єктів ринку у вигляді потоків сировини, матеріалів, товарів, фінансів, інформації й передбачає ефективне управління цими потоками.

Комерційна логістика – розділ логістики, пов'язаний з ефективною організацією й управлінням всією сукупністю потокових процесів, пов'язаних з отриманням прибутку у сфері обігу.

Комерційний склад (склад загального користування) – організація, що здійснює підприємницьку діяльність зберігання товарів будь-якого товаровласника й пропонує пов'язані зі зберіганням послуги.

Коносамент застрахований – різновид коносамента, становить сполучення перевізного документа зі страховим полісом; є доказом приймання вантажу до перевезення й одночасно засвідчує його страхування.

Коносамент наскрізний – коносамент, за яким вантаж приймається до перевезення до порту призначення з перевалкою в проміжному порту на інше судно.

При перевезеннях за коносаментом відповідальність за вантаж несе перевізник, що видав коносамент, однак він може домовитися з іншими перевізниками. У даному випадку кожний з них відповідає за свою ділянку шляху.

Коносамент чистий – коносамент щодо врахування застережень перевізника до якості прийнятого до перевезення вантажу і його тари.

Конфіскація – один з видів стягнень за порушення митних правил; примусове й безоплатне вилучення товарів і транспортних засобів, що є безпосередніми об'єктами порушення митних правил.

Концепція (від лат. сonceptio – сприйняття) – 1) це система поглядів на конкретну подію; 2) спосіб розуміння яких-небудь подій, основна ідея якої-небудь теорії.

Концепція логістики – 1) система наукових знань, що утворюють теоретичну базу практики управління матеріальними потоками й супутніми їм фінансовими та інформаційними потоковими процесами; 2) система розробки й забезпечення практики управління матеріальними потоками й супутніми їм фінансовими й інформаційними потоковими процесами, а також науковими рекомендаціями й інструментом їхньої реалізації; 3) система поглядів на раціоналізацію господарської діяльності шляхом оптимізації потокових процесів; 4) основна точка зору на логістику як на платформу підтримки бізнесу, інструментарій оптимізації ресурсів фірми при управлінні товарно-матеріальними потоками, зв'язаною інформацією й сервісом. Концепція логістики містить у собі теоретичне обґрунтування необхідності управління матеріальними потоками та є передумовою розробки рекомендацій з удосконалювання управління всіма потоковими процесами.

Концепція 4С:

  1. Consumer (споживач);

  2. Cost (вартість);

  3. Convenience (зручність);

  4. Communication (комунікації).

Концепція 4Р:

  1. Product (продукт);

  2. Place (місце);

  3. Price (ціна);

  4. Promotion (просування)

Країна походження товару – країна, у якій товари були повністю зроблені або підверглись достатній переробці. Під країною походження товару може розумітися й група країн, митні союзи країн, регіон або частина країни, якщо є необхідність їхнього виділення для визначення походження товарів. Країна походження товару визначається з метою здійснення мір регулювання ввозу товарів на митну територію даної держави й вивозу товарів із цієї території.

Л

Ланка логістичної системи – функціонально (структурно) відособлений підрозділ центральної компанії, що реалізує одну або кілька логістичних функцій / операцій і розглянутий як ціле в рамках логістичної ієрархії: система – підсистема – мережа – канал – ланцюг.

Ланцюг поставок – 1) об'єктний підхід – зв'язана структура бізнес-одиниць, об'єднана відносинами «постачальники – фокусна компанія – споживачі» у процесі створення й реалізації товарів, що мають цінність для кінцевого споживача, відповідно до вимог ринку; 2) процесний підхід – послідовність потоків і процесів, які мають місце між різними контрагентами (ланками) ланцюга й комбінуються для задоволення вимог споживачів у товарах і послугах.

Логіка – наука про закони правильного мислення; наука про вимоги, що пред’являються до послідовного й доказового міркування.

Логіст (логістик, логиня) – це виконавець, керуючий потоковими процесами (найчастіше матеріальними потоками) на рівні виконання окремих логістичних операцій або їхнього певного комплексу, які забезпечують ефективне й раціональне переміщення наскрізного матеріального потоку в конкретному тимчасовому інтервалі – від вихідної позиції до кінцевого місця споживання або до проміжного місця дислокації.

Основне завдання логіста – своєчасний і точний розрахунок з економічним обґрунтуванням доцільності й ефективності прийнятих рішень з управління потоковими процесами для досягнення інтегрованої взаємодії всіх елементів логістичної системи (включаючи логістичних партнерів, тобто обслуговуючу систему в особі постачальників і систему, що обслуговується, в особі посередників і споживачів) у конкретному тимчасовому інтервалі для забезпечення мінімуму сукупних витрат власної системи при одночасній високій якості сервісу.

Логістика (від греч. logistike – мистецтво обчислювати, міркувати) –

  1. математична логіка; найменування етапу в розвитку математичної логіки, представленого роботами Б. Рассела і його школи. В античній математиці логістикою називали «мистецтво» обчислень і геометричних вимірів, що протиставлялося «теоретичній» математиці. Г. В. Лейбниц вживав терміни logistica і logica mathematica як синоніми для розроблюваних ним обчислень умовиводів, ідеї якого одержали згодом більш повне втілення в сучасній математичній логіці. Термін «логістика» має ряд похідних: логістичний метод (спосіб викладу формальної логіки за допомогою побудови формалізованих мов), логістична система (те ж, що і формальна система, обчислення) та ін.;

  2. техніка штабної служби, розрахунки тилів; техніка перевезень і постачання;

  3. тил і постачання, матеріально–технічне забезпечення;

  4. військова наука, пов’язана з постачанням, підтримкою й рухом матеріалів і людей;

  5. управління переміщенням і матеріально-технічним забезпеченням збройних сил. Поряд з тактикою, стратегією й розвідкою логістика є одним із чотирьох найважливіших елементів військової науки. Терміном «логістика» може також позначатися постачальницько-збутова діяльність цивільних підприємств;

  6. матеріально-технічне забезпечення магазину;

  7. наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням й іншими матеріальними та нематеріальними операціями, здійсненими в процесі доведення сировини й матеріалів до промислових підприємств; внутрішньо-заводської переробки сировини, матеріалів, напівфабрикатів; доведення готової продукції до споживача відповідно до його вимог, а також передачі, обробки й зберігання відповідної інформації;

  8. сукупність різних видів діяльності з метою одержання з найменшими витратами необхідної кількості продукції у встановлений час і у встановленому місці, в якому існує конкретна потреба в даній продукції;

  9. організація, планування, контроль і виконання товарного потоку від проектування й закупівель, через виробництво й розподіл до кінцевого споживача з метою задоволення вимог ринку з мінімальними операційними й капітальними витратами;

  10. будь-яка система, створена для кожного підприємства з метою оптимального, з погляду одержання прибутку, прискорення руху матеріальних ресурсів і товарів усередині й поза підприємством, починаючи від закупівель сировини й матеріалів, проходження їх через виробництво й закінчуючи поставками готових виробів споживачам, включаючи єдину інформаційну систему;

  11. процеси планування й контролю руху матеріальних цінностей з одночасним скороченням витрат на їхнє переміщення й інформаційне забезпечення;

  12. способи й методи координації відносин фірми з партнерами, засоби координації пропонованого ринком попиту й представленої компанією пропозиції; спосіб організації діяльності підприємства, що дозволяє об'єднати зусилля різних одиниць, через які проходять товари й послуги, з метою оптимізації фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, використовуваних фірмою для реалізації своїх економічних цілей;

  13. дослідження та прогнозування ринку, планування виробництва, закупівля сировини й матеріалів, устаткування, включаючи контроль за запасами і ряд послідовних товарорухових операцій, вивчення обслуговування покупців;

  14. концепція управління для розробки, організації, планування й реалізації ефективного й економічно вигідного руху об'єктів (вантажів, інформації, грошей і персоналу) у системах створення вартості в рамках одного або декількох підприємств;

  15. наука про оптимальне управління матеріальними, інформаційними й фінансовими потоками в економічних адаптивних системах із синергічними зв'язками;

  16. мистецтво й наука визначення потреб, а також придбання, розподіл й утримування в робочому стані протягом усього життєвого циклу всього того, що забезпечує ці потреби;

  17. наука про управління потоковими процесами в економіці;

  18. інструментарій інтегрованого управління потоками матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції, а також пов'язаної із цим інформації, фінансів і послуг, що сприяє досягненню корпоративних цілей організації бізнесу з оптимальними витратами ресурсів.

Логістика запасів – розділ логістики, що вивчає закономірності утворення й витрати запасів і присвячений ефективному управлінню даними запасами.

Завдання логістики запасів:

аналіз стану запасів;

вибір моделі управління запасами;

визначення кількості закуповуваних ресурсів;

визначення часу оформлення замовлення на ресурси та ін.

Логістична система управління запасами проектується з метою безперервного забезпечення потреб у матеріальних ресурсах.

Логістика закупівель (закупівельна логістика) – розділ логістики, що вивчає процес забезпечення підприємств матеріальними ресурсами, розміщення ресурсів на складах, зберігання й видачі у виробництво. Закупівельна логістика визначає що, скільки, у кого й на яких умовах закупити і як синхронізувати закупівлі з виробництвом і збутом, а також діяльність підприємства з постачальниками.

Мета закупівельної логістики – забезпечити виробництво потрібними матеріалами з максимально можливою економічною ефективністю.

Завдання закупівельної логістики:

  1. завдання інформаційні – визначення продуктів і послуг, які краще придбати на стороні, а не виготовляти самостійно; пошук і оцінка кращих постачальників, цін, способів доставки продуктів і послуг;

  2. завдання реалізації – дотримання строків закупівлі сировини й комплектуючих; забезпечення точної відповідності між кількістю поставок і потребою в них; дотримання вимог виробництва з якості сировини й комплектуючих.

Логістична координація – 1) міжорганізаційна логістична координація – узгодження дій фірми («хазяїна» логістичного процесу), постачальників, споживачів і логістичних посередників (у тому числі з дозволу конфліктних ситуацій) для досягнення запланованих цілей логістичної системи; 2) міжфункціональна логістична координація – узгодження діяльності підрозділів фірми за параметрами конфліктів, що відносяться до логістики, або перехресними функціями при виконанні логістичного плану.

Логістична операція – 1) відособлена сукупність дій, спрямованих на перетворення матеріального й супутніх йому потоків; 2) сукупність дій, спрямованих на переміщення, транспортування, переробку матеріального потоку; 3) будь-яка дія (або сукупність дій), пов'язана з виникненням або перетворенням основних (супутніх) потоків, не підлягає подальшому розподілу (декомпозиції) у рамках завдань управління й контролінгу існуючої або проектованої логістичної системи.

У вузькому розумінні логістична операція – це будь-яка дія, яка не підлягає подальшому поділу на більш дрібні дії.

У широкому змісті логістична операція – це всі операції, які відбуваються в процесі виробництва з ресурсами й предметами виробництва, а також операції з обробки, передачі й зберігання супутньому виробництву інформації.

Логістичні операції можуть бути задані безліччю початкових умов, параметрів зовнішнього середовища, альтернативних стратегій, характеристик цільової функції.

Логістичні операції поділяються на зовнішні (реалізація функцій постачання й збуту, тобто обслуговуюча система й система, що обслуговується) і внутрішні (у рамках функцій виробництва, тобто власна система).

Логістичні операції поєднуються в групи, які утворюють логістичні функції (див. Логістичні функції).

Логістична система – 1) адаптивна система зі зворотним зв'язком, що виконує ті або інші логістичні функції; яка складається з декількох підсистем і має розвинені зв'язки із зовнішнім середовищем; 2) складна організаційно завершена (структурована) мікро-, мезо- або макроекономічна система, що складається із взаємозалежних у єдиному процесі управління матеріальними й супутніми їм потоками ланок, сукупність яких, межі й завдання функціонування об'єднані загальними цілями; 3) відносно стійка сукупність структурних (функціональних) підрозділів компанії, а також постачальників, споживачів і логістичних посередників, взаємозалежних за основними і (або) супутніми потоками і об'єднаних єдиним управлінням для реалізації стратегічного (тактичного) логістичного плану; 4) сукупність логістичної мережі й системи адміністрування, сформована компанією для реалізації своєї логістичної стратегії (тактики).

Логістична система може бути декомпозована на підсистеми (див. Підсистеми логістики), ланки (див. Логістичні ланки) і елементи.

Логістична стратегія (див. Стратегія логістики).

Логістична технологія – стандартна (стандартизована) послідовність (алгоритм) організації й виконання окремої логістичної функції й (або) логістичного процесу у функціональній області логістики й (або) у логістичній системі в цілому, яка підтримується відповідною інформаційною системою й реалізує певну логістичну концепцію.

Логістична функція – укрупнена група логістичних операцій, спрямованих на реалізацію цілей логістичної системи.

Виділяють два види логістичних функцій:

  1. оперативні – пов'язані з безпосереднім управлінням рухом матеріальних цінностей у сфері постачання, виробництва й розподілу;

  2. координаційні – до них відносяться виявлення й аналіз потреб у матеріальних ресурсах різних етапів виробництва; аналіз ринків, на яких діє підприємство; обробка даних, пов'язаних із замовленнями й потребами споживачів та ін.

Логістичний бізнес-процес – взаємозалежна сукупність операцій і функцій, що переводять ресурси компанії (при управлінні матеріальними й супутніми потоками) у результат, який задається логістичною стратегією фірми.

Логістичний канал – 1) структура, яка становить частково впорядковану безліч елементів логістичної системи, що здійснює доставку потоку від виробника до споживача; 2) відособлена сукупність ланок логістичної системи, орієнтована на матеріальний потік, з метою виконання маркетингових вимог і (або) економії на масштабах операційної логістичної діяльності за рахунок гармонізації трансакційних одиниць упакування, зберігання, вантажопереробки й транспортування продукції.

Логістичний ланцюг – 1) лінійно впорядкована безліч підприємств, які зв'язують споживача з виробником і здійснюють операції з доставки зовнішнього матеріального потоку від виробника до споживача; 2) безліч ланок логістичної системи, упорядкована за основним і (або) супутнім потоком відповідно до параметрів замовлення кінцевого споживача в межах окремої функціональної області логістики або логістичного каналу.

Ланки логістичного ланцюга: постачальники сировини й матеріалів; склади; транспортні підприємства; виробники; споживачі; розподільні центри; фінансові установи; підприємства інформаційно-комп'ютерного сервісу й зв'язку.

Логістичний менеджмент – 1) у фірмі (коли вона є «хазяїном» логістичного процесу) становить адміністрування логістичної системи, тобто виконання основних управлінських функцій (організації, планування, регулювання, координації, контролю, обліку й аналізу) для досягнення цілей сформованої логістичної системи; 2) це персонал, керуючий логістичним процесом.

Призначення логістичного менеджменту – підтримка корпоративної стратегії фірми з оптимальними витратами ресурсів, а також забезпечення системної стабільності фірми на ринку за рахунок згладжування внутрішньофірмових протиріч між підрозділами закупівель, виробництва, маркетингу, фінансів і продажів та оптимізації міжорганізаційних взаємин з постачальниками, споживачами й логістичними посередниками.

Логістичний мікс (правило «7R») – забезпечення наявності потрібного продукту в необхідній кількості й заданій якості в потрібнім місці у встановлений час для конкретного споживача з найкращими витратами.

Логістичний потік – це сукупність об'єднаних за певною ознакою об'єктів, переміщувана в просторі й часі й утворена відповідно до впливу на неї суб'єкта управління.

Параметри, що характеризують потік: початковий пункт; кінцевий пункт; траєкторія шляху; довжина.

Параметри руху потоку: швидкість; час; інтенсивність.

Логістичний процес – певним чином організована в часі послідовність виконання логістичних операцій / функцій, що реалізує задані на плановому періоді цілі логістичної системи або її мережних (функціональних) підрозділів.

Логістичний процес на складі – управління логістичними операціями (операційне управління), пов'язаними з вантажопереробкою, і координація суміжних служб, що забезпечують ефективне функціонування складу.

Логістичний сервіс – процес надання логістичних послуг (у результаті виконання відповідних операцій або функцій) внутрішнім або зовнішнім споживачам. Відображає ефективність відносно корисності часу й місця знаходження кожного продукту.

Логістичний центр – інфраструктурний комплекс на певній території, усередині якого здійснюються операції, пов'язані із транспортуванням, логістикою й розподілом товарів як для національного, так і для міжнародного транзиту; подібні дії здійснюються декількома операторами на комерційній основі.

М

Макрологістика – область логістики, що вирішує загальні (глобальні) питання, пов'язані з доставкою матеріального потоку (сировини, продукції та ін.) на міждержавному, державному й міжрегіональному рівнях.

Маніфест – документ, що містить перелік коносаментів і представляється митниці, а також агентам у портах призначення.

Маніфест включає наступні дані: найменування судна, порт навантаження, номера коносаментів, найменування, маса, обсяг і кількість вантажу за кожним коносаментом, найменування відправників вантажу й вантажоодержувачів вантажу, маркування вантажу, ставка й сума фрахту й ін.

Матеріальний потік (лат. materialis – речовинний, реальний) – 1) сукупність вантажів, деталей, товарно-матеріальних цінностей, розглянутих у процесі додання до неї ряду логістичних (транспортування, складування) і технологічних (механообробка) операцій; 2) продукція, розглянута в процесі додання до неї різних логістичних операцій і віднесена до певного тимчасового інтервалу; 3) рух матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва й готової продукції, до яких застосовуються логістичні операції й (або) функції, пов'язані з фізичним переміщенням у просторі: навантаження, розвантаження, перевезення, сортування, консолідація, розукрупнення й т. п.

Матеріальний потік може проявлятися в різних фізичних формах (залежно від стадії знаходження в логістичному ланцюзі):

а) сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, устаткування й т. п. (іншими словами матеріально-технічні ресурси);

б) готових виробів (товарів);

в) відходів виробничої сфери й відходів споживання.

Мезологістика – область логістики, що здійснює інтеграцію (об'єднання) в одну систему декількох фірм або підприємств однієї галузі для досягнення логістичної мети.

Мікрологістика – область логістики, що вирішує локальні питання переміщення матеріального потоку (сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції) у рамках підприємства, фірми або окремого їхнього підрозділу.

Митна вартість товару – вартість товару, обумовлена відповідно до митного законодавства країни, використовувана при обкладанні товару митом, веденні митної статистики зовнішньої торгівлі й спеціальної митної статистики, а також застосуванні інших заходів державного регулювання торгово-економічних відносин, пов'язаних з вартістю товару, включаючи здійснення валютного контролю зовнішньоторговельних операцій і розрахунків банків за ними відповідно до законодавчих актів держави.

Є основою для обчислення мита, акцизів, митних зборів і податку на додану вартість.

Митна декларація – заява декларантом за встановленою формою точних відомостей про товари й транспортні засоби, переміщуваних через митний кордон, про їхній митний режим й інших відомостей, необхідних для митних цілей.

Подача митної декларації повинна супроводжуватися поданням документів, необхідних для митних цілей.

Митна заборгованість – несплачена сума митних платежів, що підлягає сплаті за товар на момент його видачі зі складу відповідно до діючого порядку митного оформлення.

Митна заявка – прохання в усній або письмовій формі фізичних або юридичних осіб про проведення митного оформлення, при якому варто повідомити дані й представити необхідні митним органам документи.

Митна зона, вільна – митний режим, при якому іноземні товари розміщюються й використовуються у відповідних територіальних межах або приміщеннях (місцях) без стягнення мит, податків, а також без застосування до зазначених товарів заходів економічної політики, а українські товари розміщюються й використовуються на умовах, застосовуваних до вивозу відповідно до митного режиму експорту в порядку, обумовленому Митним кодексом України. У вільній митній зоні допускається будь-яка виробнича й комерційна діяльність, крім роздрібної торгівлі й іншої діяльності, забороненої законодавством. Товари можуть перебувати тут без обмеження строків. При ввозі товарів із вільної митної зони на митну територію України і при вивозі їх за межі країни мита, податки стягуються, а заходи економічної політики застосовуються залежно від походження товарів (іноземні товари звільняються при цьому від вивізних мит і податків).

Митний кордон – частина території, на якій діє єдине митне законодавство.

Митний склад – 1) митний режим, при якому завезені товари зберігаються під митним контролем без стягнення мит, податків і без застосування до них заходів економічної політики в період зберігання, а вивозяться товари, що зберігаються під митним контролем з наданням установлених пільг; 2) спеціально виділене й обладнане приміщення або інше місце, де діє митний режим.

Можуть бути відкритого типу (доступними для використання будь-якими особами) і закритого типу (для зберігання товарів певних осіб). Відповідальність за сплату мит, податків і внесення інших митних платежів несе власник товару, за винятком подій, коли склад належить митним органам (відповідальність несе особа, що помістила товари на зберігання).

Митний тариф – сукупність ставок мит, застосовуваних до товарів, переміщуваних через митний кордон даної країни.

Митна територія – сухопутна територія держави, територіальні та внутрішні води й повітряний простір над ними.

Митниця – державна установа, що забезпечує порядок переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів, речей та інших предметів; застосовує митний режим; проводить стягнення митних платежів; проводить митний контроль і митне оформлення, збір і обробку відомостей про переміщувані товари й транспортні засоби, що є поштовхом до відкриття карних справ за фактами здійснення митних злочинів; проводить дізнання й здійснює оперативно-розшукову діяльність; контролює виконання санітарних і карантинних правил і т. п.

Митниця місця відправлення – внутрішня або прикордонна митниця (митний пост, пункт), де для вантажу починається міжнародне перевезення в дорожньому транспортному засобі.

Митниця місця призначення – внутрішня або прикордонна митниця (митний пост, пункт), де для вантажу закінчується міжнародне перевезення в дорожньому транспортному засобі.

Мито ввізне – грошовий збір, що стягується державою при ввозі (імпорті) товарів.

Мито вивізне – грошовий збір, що стягується при вивозі (експорті) товарів.

Мито, повернення мита – сума імпортних мит, що підлягає поверненню платникові при вивозі готової продукції, отриманої в результаті обробки або переробки раніше завезених товарів; вид тарифних пільг, преференцій, що надається відносно товарів, увезених на митну територію країни й (або) товарів, які вивозяться із цієї території тимчасово під митним контролем у рамках відповідних митних режимів.

Мито специфічне – вид ставок мит, що нараховується у встановленому розмірі за одиницю товару.

Модель – 1) умовне подання реальності; 2) символьно-інформаційне відображення (образ) реального об'єкта, що відтворює останній з певним ступенем точності й у формі, відмінної від форми самого об'єкта.

Моделювання – переклад проблеми або виниклого завдання з реального світу в світ математичний.

Мультимодальне перевезення – перевезення вантажу двома або більше видами транспорту.

Н

Накладна – документ, яким оформляється відпустка й прийом різних товарів, а також перевезення вантажів. Регулює відносини між відправником, перевізником і одержувачем вантажу.

Накладна товарно-транспортна – договір перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Нерезиденти – іноземні громадяни, особи без громадянства, юридичні (створені відповідно до законодавства іноземних держав, з місцезнаходженням за межами даної країни, а також їхні філії та представництва, що перебувають у країні) і фізичні особи даної країни, що мають постійне місце проживання (місцеперебування) за кордоном.

О

Об'єкт дослідження логістики – основні й супутні потоки в певному економічному об'єкті, що функціонують як система, тобто реалізують поставлені перед ними цілі й розглянуті в цьому змісті як єдине ціле.

Оператор / провайдер – 1) 3 PL-провайдер – компанія, яка представляє комплекс переважно операційних логістичних послуг (транспортування, складування, вантажопереробка, митне оформлення, інформаційне обслуговування, страхування вантажів і т. п.), та використовує для цього власні активи або активи на умовах оренди; 2) 4 PL-провайдер – системний логістичний інтегратор, що надає послуги із проектування, інтегрованого планування ланцюгів постачань промислової або торговельної компанії й управління логістичними бізнес-процесами в них; 3) провідний логістичний оператор – компанія 3 PL-рівня, але яка має додаткові інструменти, що забезпечують відкритість їхньої діяльності й доступ до оптимізаційних рішень і моделювання (наприклад, управління запасами, інтегрованого планування, міжорганізаційної координації), дозволяючи надавати підтримку прийнятим рішенням у ланцюгах постачань клієнтів.

Організаційна структура управління логістикою – сукупність елементів служби (відділу) логістики (посад і структурних підрозділів) і сталих зв'язків між ними.

П

Парадигма (від греч. приклад, зразок) – вихідна концептуальна схема, модель постановки проблем і їхнього рішення, методів дослідження, що панують протягом певного історичного періоду в науковому співтоваристві.

Парадигми логістики – в історичному ракурсі розвитку логістики виділяють три парадигми:

  1. функціональну;

  1. ресурсну;

  1. інноваційну.

Функціональна парадигма була пов'язана з тим, що протягом певного часу (період приблизно з 1960 р. по 1985 р.) за логістикою поступово закріплювалися операційні види діяльності, зокрема транспортування, складування, вантажопереробка, митне оформлення й страхування вантажів і т. п. Окремі види логістичної діяльності, природно, приводили до необхідності створення компаніями власної інфраструктури або залучення до виконання цієї діяльності сторонніх організацій – логістичних посередників, у якості яких виступали перевізники, експедитори, митні брокери, склади загального користування, вантажні термінали, страхові компанії й т. д. Для служб логістики основним завданням було зниження витрат на операційну діяльність при виконанні заданого набору послуг і підтримці стандартів якості обслуговування як своїх власних підрозділів так і зовнішніх клієнтів. Служби логістики компаній у своїй діяльності зосереджувалися на пошуці оптимізаційних рішень.

Розуміння компромісів з витрат і необхідності координації логістичної діяльності в ланцюзі поставок привело в середині 90-х рр. ХХ ст. до появи в бізнесі принципу «загальних витрат» і ресурсної парадигми логістики. Період поширення ресурсної парадигми логістики у світі охоплює 1980 – 2000 рр., триваючи в багатьох країнах і організаціях бізнесу й до теперішніго часу. Основою нового світогляду стала концепція «загальних витрат», відповідно до якої витрати на логістику й пов'язані з нею види діяльності необхідно підсумувати в логістичній системі (ланцюга поставок) компанії, і саме ця загальна сума буде виступати вимірником ефективності використання ресурсів. Таким чином, ресурсна парадигма логістики була пов'язана з якісно новим рівнем її розвитку: переходом на більш високий рівень впливу в ієрархії управління компанією – від операцій до координації.

Інноваційна парадигма логістики стала подальшим логічним продовженням її еволюції в розрізі передової ідеології / концепції SCM (управління ланцюгами поставок). Основна ідея – оптимізація доданої цінності в ланцюзі поставок. У міру еволюції логістики безупинно підвищується рівень інтеграції логістичної діяльності: від інфраструктурної через організаційну до інформаційної.

Пеня – вид неустойки, застосовуваний у випадку прострочення договірних зобов'язань. Як правило стягується у вигляді відсотка до суми прострочених зобов'язань за кожний день прострочення.

Перевізник – юридична або фізична особа, що використовує власні або взяті в оренду транспортні засоби для транспортування вантажів, пасажирів та ін. на підставі ув'язненого з відправником (пасажиром) договору.

Підсистема логістичної системи – виділена відповідно до організаційної структури сукупність елементів і ланок логістичної системи, що реалізує завдання логістичного адміністрування системи в цілому й (або) управління комплексом логістичних функцій в окремій сфері бізнесу компанії.

Платформа – вагон, призначений для перевезення довгомірних вантажів, контейнерів, машин, устаткування й сипучих вантажів, які не потребують захисту від атмосферних опадів.

Платформи для перевезення контейнерів не мають бортів і настилу, обладнані спеціальними упорами для кріплення контейнерів. Крайні упори нерухливі, а середні можуть убиратися, що дозволяє розміщати на платформі багатовантажні контейнери будь-яких типів. Платформи для перевезення контейнерів і колісної техніки додатково мають настил й торцеві борти. Платформи для перевезення лісу мають додаткові спеціальні стійки й торцеві стіни, що запобігають зсуву вантажу. Кузов платформи для перевезення легкових автомобілів складається з верхньої й нижньої рам, чотирьох похилих крайніх і двох вертикальних середніх стійок, металевого настилу. На торцях передбачені відкидні площадки для переїзду автомобілів. Кріплення автомобілів здійснюється спеціальними упорами.

Повний логістичний цикл (цикл виконання замовлення) – інтервал часу між подачею замовлення й доставкою замовленого продукту або послуги кінцевому споживачеві.

Посередник – учасник ринкових відносин, роль якого полягає у розподілі та додаванні продукту додаткової споживчої цінності за рахунок наявності товару в місцях, де придбання продукту є бажаним для кінцевого споживача.

Посередник виконує такі чотири функції:

1. Сортування – створення однорідних асортиментних груп товарів.

2. Об'єднання – об’єднання однорідних товарних груп.

3. Розподіл – подрібнення великих партій товару на менші партії.

4. Формування асортименту – представлення різних товарів для їх одночасного продажу.

Постачальник – давати комусь-щось, забезпечувати когось-чимось.

Постачання – забезпечення організації необхідними продуктами або послугами, що охоплює всі взаємозалежні види діяльності щодо управління закупівлями й постачальниками, необхідні організації для реалізації корпоративної стратегії з оптимальними витратами ресурсів.

Потік – потік виробництва, закупівель, збуту, зберігання й доставки, що представляється як єдине ціле й складається з постачальників, складів, виробництва, розподілу й споживачів. Вихідним елементом при плануванні цього потоку є попит на продукцію.

Потреба в матеріалах – кількість матеріалів, сировини й комплектуючих, яка необхідна для виконання замовлень.

Потреба в матеріалах буває:

  1. первинною – потреба в готових виробах, вузлах і деталях на продаж і в запасних частинах, що купуються. Ця потреба визначається попитом і є основною для торговельних підприємств;

  2. вторинною – потреба в комплектуючих, деталях і сировині для виробництва готової продукції підприємства;

  3. третинною – потреба в допоміжних матеріальних ресурсах виробничого призначення (наприклад, інструменти, що зношуються).

Предмет – 1) будь-яке конкретне матеріальне явище, що сприймається органами чуття; 2) логічне поняття, що становить зміст думки, пізнання та ін.; 3) те, на що спрямована пізнавальна, творча, практична діяльність кого-небудь чого-небудь.

Предмет дослідження в логістиці – оптимізація потокових процесів у певній економічній системі.

Принцип – 1) основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії, ідеологічного напряму та ін.; 2) основний закон якої-небудь точної науки; 3) особливість, покладена в основу створення або здійснення чого-небудь, спосіб створення або здійснення чогось; 4) правило, покладене в основу діяльності якої-небудь організації, товариства та ін.

Принципи логістики – основні постулати, положення логістики:

принцип системності – усі етапи руху потокових процесів повинні організовуватися й здійснюватися як єдиний процес;

принцип комплексності – дії учасників логістичного ланцюга повинні бути чітко скоординовані; чіткий контроль над виконанням поставленого завдання; формування відповідної інфраструктури;

принцип науковості – посилення розрахункового початку на всіх стадіях управління потоком від планування до аналізу; виконання докладних розрахунків усіх параметрів траєкторії руху потокових процесів; визнання за кваліфікованими кадрами статусу найважливішого ресурсу логістичних структур фірми;

принцип конкретності – чітке визначення конкретного результату як мети переміщення потокових процесів відповідно до технічних, економічних та інших вимог; здійснення руху з найменшими витратами всіх видів ресурсів; керівництво логістикою з боку обліково-калькуляційних підрозділів або структурних органів, результати роботи яких виміряються отриманим прибутком;

принцип конструктивності – диспетчеризація потоку, тобто безперервне відстеження переміщення й зміни кожного об'єкта потоку й оперативне коректування його руху; ретельне виявлення деталей усіх операцій матеріально-технічного забезпечення й транспортування товарів;

принцип надійності – забезпечення безвідмовності й безпеки руху, резервування комунікацій і технічних коштів для зміни (якщо буде потреба) траєкторії руху потоку; широке використання сучасних технічних коштів для переміщення й управління рухом матеріального потоку; високі швидкості та якість надходження інформації й технології її обробки;

принцип варіативності – можливість гнучкого реагування фірми на коливання попиту й інші впливи зовнішнього середовища; цілеспрямоване створення резервних потужностей, завантаження яких здійснюється відповідно до попередньо розроблених резервних планів фірми.

Продуктивність логістичної системи – питомі видатки ресурсів у логістичній системі або обсяги логістичної роботи (послуг), виконані технічними засобами, технологічним устаткуванням або персоналом, задіяними в логістичній системі за одиницю часу.

Процес (від лат. processus – просування) – 1) послідовна зміна станів стадій розвитку; 2) сукупність послідовних дій для досягнення якого-небудь результату (наприклад, виробничий процес – послідовна зміна трудових операцій);

Р

Рахунок відкритий – форма розрахунку, при якій експортер направляє на адресу імпортера товар і товарні документи, оплату яких останній повинен провести протягом зазначеного в контракті строку, а не відразу після реалізації товару.

Рахунок попередній – рахунок, що виписується при часткових поставках товару або в тих випадках, коли приймання товару провадиться після прибуття до покупця. Після поставки всієї партії або приймання продавцем виписується рахунок-фактура, за яким провадиться остаточний розрахунок.

Рахунок-специфікація – фінансовий документ, що поєднує функції рахунку й специфікації, в якому вказується ціна за одиницю товару за видами і сортами і загальна вартість всієї товарної партії.

Рахунок-фактура – 1) документ, який виписується продавцем на ім'я покупця, що засвідчує фактичну поставку товару або надання послуг та їхню вартість після приймання. Містить докладний опис і ціну поставленої продукції, номер відвантажувального документа, суму рахунку й інші реквізити. У встановлених випадках може служити як накладна, що направляється з товаром і сертифікатом про походження товару; 2) документ, необхідний для здійснення процедури внутрішнього митного транзиту; містить відомості, необхідні для митного контролю: дату складання, найменування й поштову адресу експортера та імпортера, номер і дату контракту, умови поставки, найменування й код товару, вид і якість вантажних місць і дані про їхнє маркування, вагу брутто, вартість товару у валюті, штамп експортера.

Регіональна логістична транспортно-розподільна система – сукупність функціональних та забезпечуючих підсистем регіональної товаропровідної мережі, яка складається із численних взаємозалежних і взаємодіючих елементів і ланок логістичних каналів та ланцюгів, інтегрованих товаро-матеріальними й супутніми їм сервісними, інформаційними й фінансовими потоками, і яка забезпечує одержання максимального синергічного ефекту на основі встановлення партнерських взаємовигідних відносин між учасниками транспортно-логістичного процесу.

Резиденти – іноземні громадяни, особи без громадянства, юридичні або фізичні особи, що мають постійне місце проживання (місцеперебування) у даній країні. На резидентів поширюються режими оподатковування й законодавчого регулювання, прийняті в даній країні.

Реімпорт – 1) зворотний ввіз через кордон непроданих і не підлеглих подальшій обробці вітчизняних товарів. Не включає повернення через кордон товарів, поставлених туди на умовах тимчасового вивозу або оренди; 2) митний режим, при якому товари, вивезені з митної території країни відповідно до митного режиму експорту, ввозяться назад у встановлений термін без стягнення мит, податків, а також без застосування до товарів заходів економічної політики.

Реекспорт – 1) вивіз із країни раніше імпортованих до неї товарів, найчастіше сировинних, для перепродажу іншим країнам. Товари можуть реекспортуватися як у незмінному вигляді, так і після незначної обробки, наприклад переупаковки, сортування, що виключає їхню переробку. Розрізняють реекспорт із завезенням у країну (прямий реекспорт) і без завезення в країну (непрямий реекспорт), коли закуплені за кордоном товари відправляються безпосередньо в треті країни; 2) митний режим, при якому іноземні товари, завезені на митну територію країни, не повинні бути на ній випущені у вільний обіг. При недотриманні цієї умови режим реекспорту не застосовується. Якщо товари заявляються митному органу в якості призначених тільки для реекспорту, то при їхньому ввозі на митну територію ввізні мита, податки не стягуються й заходи економічної політики не застосовуються. При вивозі цих товарів з митної території країни ввізні мита, податки не стягуються або повертаються й заходи економічної політики не застосовуються.

Рекламація – претензія, яка пред’являється споживачем (вантажоодержувачем) постачальнику (відправникові вантажу, перевізникові) у зв'язку з невідповідністю якості або кількості товару, що поставляється, умовам договору. Рекламація повинна містити найменування товару, підстави до претензії й конкретні вимоги щодо її врегулювання. До рекламації додаються всі необхідні документи (у тому числі перевізні документи). Рекламація повинна бути оформлена й представлена у встановлений термін.

Реконсігнація – передача права на одержання прийнятого до перевезення вантажу іншому вантажоодержувачеві, відмінному від спочатку зазначеного в договорі перевезення або перевізних документів.

С

Сервісна логістика – розділ логістики, присвячений управлінню сервісними потоками в логістичних системах, проектуванню, формуванню й оптимізації сервісних систем і їхньому ефективному використанню.

Завдання сервісної логістики:

визначення переліку послуг, надаваних споживачам;

забезпечення якості сервісних робіт;

проектування, формування, використання й оптимізація структури сервісної служби;

організація руху ресурсів для надання послуг споживачам.

Сервісне обслуговування – сукупність функцій і видів діяльності усередині матеріального й інформаційного потоків на шляху «підприємство – споживач» за показниками якості, ціни, місця й часу поставки продукції відповідно до вимог ринку.

Сертифікат походження – свідоцтво, яке засвідчує, що даний імпортований товар виготовлений у даному місці. Він повинен містити письмову заяву відправника про те, що товар задовольняє відповідному критерію походження, а також письмове посвідчення компетентного органу країни вивозу, який видав сертифікат, про те, що представлені в ньому відомості відповідають дійсності. Представляється разом з митною декларацією й іншою документацією, необхідною при митному оформленні.

Сертифікат якості – документ, що підтверджує відповідність товару показникам якості, технічним характеристикам, вимогам безпеки для життя й здоров'я людей, природного навколишнього середовища, передбаченими умовами договору.

Видається підприємством-виготовлювачем або експортером.

Складається в декількох екземплярах, один із яких видається разом з вантажем, а інший представляється разом з рахунком й іншими документами, необхідними для оплати.

Синергія – підвищена результативність спільної дії чинників порівняно з тими ж, які діють окремо.

Синергічний ефект – система з синергічними зв’язками забезпечує приріст загального ефекту кооперованих дій елементів системи до величини більшої, ніж сума ефектів тих самих елементів, що діють незалежно.

Система – об'єктивна єдність закономірно пов'язаних один з одним предметів, явищ, а також знань про природу й суспільство; сукупність спільно діючих елементів, призначена для самостійного виконання заданих функцій.

Системний аналіз – вивчення об'єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему.

У наукових дослідженнях він передбачає оцінку поведінки об'єкта як системи з усіма факторами, які впливають на його функціонування. Цей метод широко застосовується у наукових дослідженнях при комплексному вивченні діяльності виробничих об'єднань і галузі в цілому, визначенні пропорцій розвитку галузей економіки тощо.

Єдиної методики системного аналізу в наукових дослідженнях поки що немає. У практиці досліджень він застосовується з використанням таких методик: процедур теорії дослідження операцій, яка дає змогу дати кількісну оцінку об'єктам дослідження; аналізу систем дослідження об'єктів в умовах невизначеності; системотехніки, яка включає проектування і синтез складних систем у процесі дослідження їх функціонування.

Системний підхід – один зі спеціальних способів наукового дослідження, за яким досліджуваний об'єкт розчленовують на елементи, що їх розглядають в єдності, тобто як систему.

Сукупність елементів є субстратом системи, системоутворювальні відношення між елементами становлять структуру системи.

Об'єкти, як системи, досліджують за допомогою особливих властивостей – системних параметрів, таких, як простота, складність, надійність, гомогенність тощо. Ефективність системного підходу залежить від характеру застосовуваних загальносистемних закономірностей, що встановлюють зв'язок між системними параметрами. На сучасному етапі на основі узагальнення різних варіантів системного підходу створюються умови для побудови загальної теорії про системи – системології. Виникнення й поширення системного підходу зумовлено кризою елементаризму та механіцизму у зв'язку з ускладненням завдань науки і практики. Системний підхід розвиває і конкретизує такі категорії діалектики, як зв'язок (філософія), відношення, зміст і форма, частина і ціле та ін.

Склад – це будинок, спорудження та різноманітні устрої, призначені для приймання, розміщення й зберігання товарів, що надійшли, підготовки їх до споживання і відпустки споживачеві.

Склад тимчасового зберігання – спеціально виділене й обладнане приміщення або інше місце, призначене для тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів з моменту їхнього подання митному органу і до їхнього випуску, або надання особі в розпорядження відповідно до вибраного митного режиму.

Складська логістика (логістика складування) – розділ логістики, присвячений управлінню розміщенням на зберігання, безпосередньо зберіганням, поповненням і видачею матеріальних ресурсів споживачам відповідно до їх інтересів.

Завдання складської логістики:

аналіз ефективності функціонування існуючих складів;

вибір місця розташування складів;

розробка логістичного процесу на складі;

вибір способу зберігання ресурсів та ін.

Складське свідоцтво – неемісійний цінний папір, який засвідчує право власника на виконання операцій з товаром, що перебуває на складі у відповідального зберігача. Свідоцтво видається складом одночасно із прийняттям товару. Власник свідоцтва в праві розпоряджатися зазначеним у ньому товаром за допомогою розпорядження цінним папером: продавати, дарувати, передавати в заставу й т. д. Оскільки складські свідоцтва мають неемісійний статус, їхній обіг не підпадає під чинність закону «Про ринок цінних паперів».

Складський орендодавець – організація, що здає в оренду складські потужності й устаткування одному або декільком вантажовласникам.

Сорсинг – процес ідентифікації компанії, що поставляє необхідні товари або послуги.

Сорсинг стратегічний – сукупність процесів, на основі яких приймаються рішення про стратегічні джерела поставок / закупівель, у результаті чого організація одержує необхідні їй цінності.

Ставка фрахту – ціна перевезення однієї фрахтової одиниці вантажу. Звичайно розмір ставки фрахту залежить від виду й транспортування характеристик вантажу, умов рейсу й пов'язаних з ним видатків, а також від кон'юнктури фрахтового ринку.

Якщо розмір фрахту не передбачений тарифом, то ставка фрахту встановлюється за згодою сторін.

Стратегія логістики – довгостроковий, якісно визначений напрямок розвитку логістики, що стосується форм і засобів її реалізації у фірмі, міжфункціональної та міжорганізаційної координації й інтеграції, сформульований вищим менеджментом компанії відповідно до корпоративних цілей.

Субститут – право судновласника замінити пойменоване судно іншим. Воно не обов'язково повинне бути однотипним, але повинне мати подібні експлуатаційні характеристики, для того щоб забезпечити перевезення обумовленої кількості вантажу.

Т

Тенденції розвитку логістики:

остаточне становлення ринку логістичних послуг і розширення компетенції логістичних посередників;

більш частіше використання логістичних операторів для виконання операційних видів діяльності (найчастіше обробка замовлень споживачів);

збільшення спектра послуг і технологічних можливостей 3 PL-провайдерів;

подальший рух убік 4 PL-провайдерів;

виникнення регіональних компаній (представництв);

збільшення частки логістичних посередників за рахунок підприємств оптової торгівлі (дистриб'юторів) і підвищення стандартів їхньої якості;

інтенсивне будівництво складських і термінальних логістичних потужностей світового рівня, створення логістичних технопарків, що припускає широкі можливості для надання комплексного сервісу;

вихід на ринок великих західних логістичних операторів.

Традиційна система розподілу – сукупність незалежних компаній, в яких кожен рівень збутового каналу діє незалежно від інших з метою максимізації власного прибутку, залишаючи поза увагою ефективність каналу в цілому.

Традиційна система розподілу передбачає наступні структури:

1. Виробник – споживач ¾ це канал нульового рівня. Виробник здійснює прямий маркетинг ¾ сам реалізує товар. При цьому варіанті розподілу фірма–виробник уникає витрат на дистриб'юторів, зберігає контроль над продажем товарів.

Існують декілька варіантів методів прямого маркетингу: продаж товарів удома; продаж товарів через магазини, які належать виробникові; продаж за телефоном (телемаркетинг); продаж за каталогом; реклама, що передбачає прямий відгук.

2. Виробник – роздрібний торговець – споживач (однорівневий канал). Цей канал розподілу передбачає продаж виробниками товарів роздрібним торговцям, які, у свою чергу, продають їх кінцевим покупцям (споживачам). Прямі поставки роздрібної торгівлі, обминаючи оптовиків, стають з її укрупненням економічно вигідними.

3. Виробник – оптовий торговець – роздрібний торговець – споживач – типовий канал другого рівня, під час використання якого виробник продає свій товар оптовикам, які перепродують його роздрібним торговцям. Цей тип каналу розподілу особливо економічно вигідний невеликим роздрібним магазинам, які закуповують товар невеликими партіями.

Виробник – агент – роздрібний торговець – споживач ¾ цей варіант прийнятний у ситуації, коли невелике підприємство замість того, щоб утримувати власний торговий персонал, використовує промислових агентів, які відвідують роздрібні магазини й представляють товар на професійному рівні.

4. Виробник – агент – оптовий торговець – роздрібний торговець – споживач (трирівневий канал) ¾ компанії надають право збуту товару агентові, який вступає в контакт з оптовиком, той, у свою чергу, з роздрібним торговцем, отримуючи при цьому комісійні від продажу. Компанії можуть також скористатися послугами брокерів для реалізації своєї продукції. Вихід на закордонні ринки може здійснюватися через агентів і брокерів.

Транспорт – сукупність галузей господарського комплексу країни, пов'язана з перевезенням людей і вантажів; той або інший вид транспорту.

Стосовно логістичної системи транспорт розділяють на два види:

зовнішній транспорт (загального користування) – задовольняє потреби галузей народного господарства й населення в перевезеннях вантажів і пасажирів;

внутрішній транспорт (незагального користування) – займається внутрішньовиробничими перевезеннями.

Транспортна логістика (логістика транспорту) – це розділ логістики, що вивчає ефективне управління транспортуванням вантажів.

Завдання транспортної логістики:

технічна зв’язаність – погодженість параметрів транспортних засобів;

технологічна зв’язаність – застосування єдиної технології транспортування, прямі перевантаження, безперевантажувальне повідомлення;

економічна зв’язаність – загальні методи дослідження ситуації на ринку й побудова тарифної системи.

Транспортна система – комплекс різних видів транспорту, які перебувають у взаємодії й взаємозалежності при виконанні перевезень.

Елементами транспортної системи є: вантаж, пункти зосередження вантажу, транспортна мережа, рухомий склад, вантажно-розвантажувальні кошти.

Транспортно-експедиторське обслуговування – сукупність додаткових (стосовно операції транспортування) робіт і послуг, що є невід'ємною частиною перевізного процесу: спеціалізована діяльність із доручення й за рахунок вантажовласника з організації доставки вантажів.

Транспортний коридор – це частина національної або міжнародної транспортної системи, що забезпечує значні вантажні перевезення між окремими географічними районами.

Транспортний ланцюг – етапи перевезень вантажу на певні відстані, протягом певного періоду часу, з використанням одного або декількох видів транспорту.

Транспортний процес – поняття транспортної логістики, під яким розуміється сукупність взаємозалежних дій і операцій, виконуваних транспортними підприємствами самостійно або погоджено з іншими організаціями при підготовці, здійсненні й завершенні перевезення вантажів.

Транспортний тариф – база розрахунків за транспортні послуги, що формується на основі плати за перевезення вантажу й зборів за додаткові операції, пов'язані з перевезенням вантажів; це форма ціни на продукцію транспорту.

Транспортування – ключова логістична функція, пов'язана з переміщенням продукції певним транспортним засобом (засобами), за певною технологією в ланцюзі поставок, яка складається, у свою чергу, з логістичних операцій і функцій, включаючи експедирування, вантажопереробку, упакування, передачу прав власності на вантаж, страхування ризиків, митні процедури й т. п.

У

Умови поставки – передбачені договором вимоги до кількості та якості продукції, асортименту, строків поставки, форми оплати, упакування й т. д.

Упакування – тара, матеріали, які забезпечують захист товару, продукції від ушкодження (втрат) при транспортуванні, складуванні й т. п.

Упаковування – комплекс засобів, що забезпечують гармонізацію типорозмірних рядів споживчого упакування, промислових пакувальних модулів, вантажних одиниць, тари й вантажомісткості транспортних засобів при фізичному розподілі, а також захист продукції від ушкодження й втрат у транспортуванні, складуванні, вантажопереробці й інших логістичних функціях / операціях.

Управління закупівлями – забезпечення організації продукцією заданої якості й кількості із правильного джерела, доставленої вчасно у потрібне місце за правильною ціною.

Управління запасами постачальником у споживача – вертикальна кооперація з постачальниками в області управління запасами, концепція поліпшення функціонування ланцюга поставок, коли постачальник має доступ до інформації про стан запасів і потреби (попит) свого клієнта.

Управління постачальниками – аспект закупівельної діяльності (або постачання), який передбачає раціоналізацію бази постачальників, їхній відбір, координування роботи, оцінювання показників їхнього функціонування й нарощування потенціалу діяльності.

Ф

Фактор – момент, істотна обставина в якому-небудь явищі, процесі;рушійна сила історичного процесу, або загальні умови, серед яких цей процес відбувається.

Фізичний розподіл – сфера логістичної діяльності, що є складовою частиною процесу збуту (розподілу) і яка включає всі логістичні операції й функції, пов'язані з фізичним переміщенням, зберіганням і управлінням запасами готової продукції в товаропровідних структурах виробників і (або) логістичних посередників.

Фінансова логістика – розділ логістики, присвячений управлінню фінансовими потоками в логістичних системах.

Завдання фінансової логістики:

визначення раціональності фінансових потоків;

організація ефективного руху фінансових потоків у логістичному ланцюзі;

забезпечення фінансової стабільності логістичної системи та її ланок;

визначення вузьких місць і їхня ліквідація протягом усього логістичного ланцюга.

Фінансовий потік – спрямований рух грошових коштів, які циркулюють у логістичній системі (або логістичному ланцюзі), а також між логістичною системою й зовнішнім середовищем, необхідних для забезпечення ефективного руху певного товарного потоку.

Фрахт – 1) плата за перевезення вантажу; 2) перевезений на зафрахтованому транспортному засобі (спочатку на судні) вантаж, а також саме таке перевезення.

Фрахт зворотний – фрахт, відповідно до якого вантажовласник оплачує перевізникові вартість зворотної доставки вантажу в порт відправлення, якщо вантаж не може бути доставлений у порт призначення за незалежних від перевізника причин.

Фрахтувальник – сторона в договорі фрахту. Звичайно фрахтувальником виступає відправник вантажу або його повноважний агент. Фрахтувальник має право вимагати від перевізника (фрахтівника) перевезення вантажу в порт призначення. Фрахтувальник зобов'язаний сплатити встановлену за перевезення плату (фрахт).

Функція – сукупність дій, однорідних з погляду їхньої мети, що помітно відрізняється від іншої сукупності дій, які також мають певну мету.

Функції логістики:

інтегруюча – формування процесу руху товарів як єдиної системи;

організуюча – забезпечення взаємодії й узгодження дій учасників руху товарів;

керуюча – підтримка всіх параметрів системи в заданих величинах.

Ч

Чартер – договір між власником транспортного засобу й наймачем (фрахтувальником) про оренду транспортного засобу на певний строк або рейс.

Чартерні перевезення – нерегулярні перевезення, що здійснюються задоговорами чартеру.

Ш

Штрих код – код у вигляді смуг різної ширини з нанесеними під ними цифрами.

Перебуває на упаковці товару, безпосередньо на виробі або вноситься в супровідну документацію. Призначений для використання в автоматизованих системах ідентифікації товарів шляхом автоматичного зчитування оптичними скануючими устроями й перетворення в цифрові коди; використовуються в магазинах, на складах і т. д.

Я

Ярлик – виготовлена з паперу або іншого матеріалу етикетка або бланк, або клеймо на товарі, з позначенням найменування продукції, штрих коду, кількості, ціни, гарантійного строку зберігання й т. д.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]