1. Конкуренція- економічне суперництво, боротьба між суб’єктами господарської діяльності за кращі умови виробництва і реалізації товарів та послуг з метою отримання якомога більшого прибутку.

ФАКТОРИ РОЗВИТУ: загальноекономічні(загальний рівень і динаміка виробництва; розвиненість кредитно-фінансової системи); технологічні(галузева структура економіки, рівень поширення сучасних технологій); інституційно-соціальні(створення ринкових інститутів, цілі держ політики); міжнародні(ділова активність на міжнародних ринках)

ФУНКЦІЇ: стимулювання технічного прогресу, забезпечення тотожності приватних і суспільних інтересів, регулювання макроекономічних пропорцій виробництва, збалансування попиту і пропозиції товарів, диференціації товаровиробників.

ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ:стимулює покращення якості продукції, примушує економити ресурси

НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ: породжує монополію, призводить до банкрутства малих і середніх підприємств, посилює зростання рівня інфляції, безробіття, нечесні форми боротьби.

2. ВИДИ КОНКУРЕНЦІЇ: за галузево-територіальною ознакою(внутрішньогалузева, міжгалузева, міжнародна); за к-стю суб’єктів ринку та ступенем їх конкурентної сили(досконала(чиста), недосконала(монополія, олігополія); за методами конкурентної боротьби(цінова, нецінова, чесна, нечесна)

ДОСКОНАЛА- така ринкова ситуація, за якої чисельні, незалежно діючи виробники продають ідентичну продукцію і жоден із них не в змозі контролювати ринкову ціну.

Головна ознака НЕДОСКОНАЛОЇ КОНКУРЕНЦІЇ-здатність окремих учасників ринків певною мірою впливати на ціни і тим самим отримувати додатковий прибуток.

Структури:абсолютна монополія, монополістична конкуренція, олігополістична конкуренція.

АБСОЛЮТНА МОНОПОЛІЯ-така ситуація, за якої на ринку є лише 1 продавець і безліч покупців, які не мають вибору, а тому змушені купувати необхідний товар за запропонованою ціною.

МОНОПОЛІСТИЧНА КОНКУРЕНЦІЯ-така ситуація на ринку, коли велика к-сть виробників пропонує подібну, але не ідентичну продукцію, тобто вона базується на диференціації продукції.

ОЛІГОПОЛІСТИЧНА КОНКУРЕНЦІЯ-модель ринкової структури, за якої небагато великих фірм монополізують виробництво і реалізацію основної маси товарів.

ЦІНОВІ МЕТОДИ-головним засобом конкуренції є ціна.

НЕЦІНОВА КОНКУРЕНЦІЯ-стратегія конкурентної боротьби, яка спрямована не на зміну цін, а на створення передумов, які поліпшують реалізацію продукції.

3.МОНОПОЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ-закономірний етап розвитку продуктивних сил і посилення конкурентної боротьби.

Розвиток продуктивних сил: КОНЦЕНТРАЦІЯ-збільшення масштабів окремих виробництв шляхом капіталізації прибутку і зосередження матеріальних, трудових та інтелектуальних ресурсів на великих підприємствах.

НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС-ефект масштабу, акціонування.

ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ-злиття і приєднання раніше самостійних підприємств і створення на цій основі масштабних виробництв.

4.найпорстіші форми монополістичних об’єднань-картелі та синдикати, які монополізують сферу обігу товарів, зберігаючи самостійність у сфері виробництва.

КАРТЕЛЬ- об’єднання декількох підприємств однієї сфери виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва і зроблений продукт, виробничу та комерційну самостійність і домовляються про частку кожного в загальному обсязі виробництва, цінах, ринках збуту.

СИНДИКАТ- об’єднання низки підприємств однієї галузі промисловості, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на вироблений продукт, тобто зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність.

ТРЕСТ- об’єднання низки підприємств 1 або декількох галузей промисловості, учасники якого втрачають право власності на засоби виробництва і вироблений продукт, виробничу і комерційну самостійність, тобто об’єднують виробництво, збут , фінанси, керування, а на суму вкладеного капіталу власники окремих підприємств одержують акції тресту, що дає їм право брати участь у керівництві та привласнювати відповідну частину прибутку тресту.

КОНЦЕРН- об’єднання підприємств різних галузей виробництва, учасники якого втрачають право власності на на засоби виробництва і вироблений продукт, а головна фірма здійснює над іншими учасниками об’єднання фінансовий контроль.

КОНГЛОМЕРАТ-веленетський промисловий комплекс, в якому від єдиним фінансовим контролем зосереджені компанії, що діють у різних, технологічно не пов’язаних між собою сферах.

ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВІ ГРУПИ- багатофункціональні структури, створені на основі об'єднання капіталів підприємств, кредитно-фінансових установ та інших організацій з метою максимізації прибутку, підвищення ефективності виробничих і фінансових операцій, посилення конкурентоздатності на внутрішньому і зовнішньому ринках.