- •1.Теорія держави та права як суспільна наука та учбова дисципліна.
- •2.Предмет теорії держави та права: поняття і загальна характеристика.
- •3. Методологія теорії держави та права.Характеристика методів вивчення.
- •4.Функції науки теорії держави і права її місце і роль в системі юридичних наук
- •5.Причини та закономірності виникнення держави.
- •6.Основні теорії походження держави.
- •7.Поняття та ознаки держави.
- •8.Сутність та соціальне призначення держави.
- •9.Поняття історичного типу держави.Наслідки зміни історичного типу держави.
- •10.Характеристика історичних типів держави з точки зору формаційного підходу
- •11.Цивілізаційний підхід: поняття,загальна характеристика
- •12.Основні сучасні концепції держави: види та їх загальна характеристика.
- •13.Теорія правової держави:
- •14.Поняття та ознаки політичної влади.
- •15.Поняття та структура політичної системи суспільства.
- •16.Місце і роль держави в політичній системі суспільства.
- •17.Принципи функціонування та розвитку політичної системи суспільства.
- •22.Концепції поділу влади.
- •23. Форма держави: поняття та класифікація.
- •24.Форма державного правління.
- •25.Форма державного устрою
- •26.Державний режим:поняття та види.
- •27.Функції держави: поняття та ознаки.
- •28.Класифікація функцій держави.
- •29.Основні внутрішні функції держави
- •31.Форми і методи реалізації іункцій держави.
- •35.Перспективи створення в Україні правової держави.
- •36.Поняття та ознаки права.
- •37. Сучасні концепції праворозуміння.
- •38.Принципи права.
- •39.Функції права: поняття, система.
- •40.Форми реалізації функцій права
- •41.Поняття, ознаки і види соціальних норм.
- •42.Поняття норми права, її ознаки.
- •43. Класифікація правових норм.
- •44. Структура норми права
- •45. Місце права в системі соціальних норм
- •46. Способи викладення норм права в актах держави
- •47. Поняття ознаки та види правотворчості
- •48. Види та стадії правотворчості
- •49. Юридична техніка: поняття та загальна характеристика
- •50. Джерело права: види
- •52. Дія нормативно-правових актів в часі, просторі та по колу осіб.
- •53. Систематизація нормативно-правових актів.
- •54. Система права: поняття, загальна характеристика.
- •55. Предмет і метод правового регулювання як підстави поділу права на галузі і інститути.
- •56. Співвідношення системи права із системою законодавства.
- •57. Правові відносини: поняття, ознаки, класифікація.
- •58. Склад (елементи) правових відносин та їх зміст.
- •59. Юридичні факти: поняття, загальна характеристика, класифікація.
- •60. Правосвідомість: поняття, структура та види.
- •61. Правова культура: поняття, особливості.
- •62. Співвідношення законності та правопорядку.
- •68. Види юридичної відповідальності можна розрізняти по суб'єктах її покладання, по характері застосовуваних санкцій (штрафні, правовідновлювальні), по галузевій приналежності:
24.Форма державного правління.
Форма державного правління – це форма правління, за якою державна влада повністю або частково зосереджена в руках однієї особі – монарха,передається у спадок по кровній лінії.
Монарх – одноособовий голова держави, що з’єднує владу за власним правом, а не у порядку делеговано від народу.
25.Форма державного устрою
Унітарна держава – єдина держава,адміністративно-теріторіальна одиниця якої не мають ознаки суверенітету.
Важливі риси:
цілісність та недоторканість території у межах державного кордону
єдина конституція
єдина система державного управління
єдина система права і законодавства
єдина громадянство та державна символіка
Залежно від характеру державного утворення унітарні держави подуляють на:
1)централізовані
2)децентралізовані
Федеративна держава — це складна союзна держава, що містить державні утворення (республіки,штати, землі, кантони тощо), які мають деякі риси державного суверенітету, певну юридично визначену політичну самостійність.
Ознаками федеративної держави є такі.
1) Територія федерації складається із територій її суб’єктів, які
можуть встановлювати власний адміністративно-територіальний по- діл.
2) Існують два рівня органів державної влади і управління — федерації та її суб’єктів (наприклад, у Російській Федерації — президент РФ, Федеральні збори РФ, уряд РФ, Верховний Суд РФ та ін., а також президенти, законодавчі збори, уряди, верховні суди республік, що входять до складу РФ).
3) Для федерації характерним є двопалатний парламент, в якому одна з палат представляє інтереси суб’єктів федерації.
4) Законодавство складається із законодавства федерації і законодавства суб’єктів федерації, яке не може суперечити законодавству федерації.
5) Суб’єкти федерації не є суб’єктами міжнародного права, але у міжнародних договірних відносинах у разі надання відповідних повноважень від федерації суб’єктам федерації останні можуть брати участь у міжнародних договірних відносинах самостійно. Федеральна влада при цьому має виключне право контролювати впровадження зовнішньої політики.
6) Можливість дворівневої системи судових та правоохоронних органів.
7) Наявність зовнішніх атрибутів (столиця, прапор, герб, гімн) федерації і суб’єктів федерації.
Конфедерація — тимчасовий союз суверенних держав, які об'єдналися для досягнення певних цілей і спільно здійснюють низку напрямків державної діяльності (оборона країни, зовнішня торгівля, митна справа, грошово-кредитна система тощо) при збереженні в інших питаннях"повної самостійності.
Основні ознаки конфедерації:
1) відсутність спільної для всієї конфедерації єдиної території і державного кордону;
2) відсутність загальних законодавчих органів і системи управління;
3) відсутність загальних для всієї конфедерації конституції, системи законодавства, громадянства, судової та фінансової систем;
4) відсутність суверенітету конфедерації, збереження суверенітету і міжнародно-правового статусу учасників конфедерації;
5) наявність загального конфедеративного органу, що складається з делегатів суверенних держав;
6) рішення загальних конфедеративних органів, прийняте за принципом консенсусу; у разі незгоди з ним членів конфедерації не є обов'язковим і не спричиняє ніяких санкцій (право нуліфікації, тобто відхилення);
7) наявність права виходу зі складу конфедерації у кожного з її суб'єктів.
Конфедерації мають нестійкий, перехідний характер: вони або розпадаються, або еволюціонують у федерацію.
