- •1. Первіснообщинний лад на території України. Перші державні утворення.
- •10. Основні етапи розвитку держави Київська Русь.
- •19. Входження українських земель до Великого князівства Литовського
- •25. Козацько-селянські повстання кін XVI - першої пол. XVII ст.
- •28.Національно-визвольна війна під проводом Хмельницького. Причини, етапи, наслідки
- •43. Національне відродження у Наддніпрянській Україні
- •46. Політика російського самодержавства в царині національно-культурного життя України 19 ст
- •49. Політизація українського громадського і національного руху на рубежі 19-20 ст. Перші українські політичні партії.
- •52. Зовнішня політика Центральної Ради. Брест-Литовський мирний договір
- •58. Утвердження радянської влади в Україні, її соціально-економічна та національна політика.
- •61. Україна в умовах неПу
- •64. Західноукраїнські землі в 1920-і – 1930-і рр.
- •73. Внесок українського народу в перемогу над фашизмом.
- •74. Західноукраїнські землі у повоєнні роки. Операція «Вісла»
- •76. Відбудова і дальший розвиток народного господарства урср в повоєнний період
- •78. Дисидентський рух в Україні 60-80х рр. Гельсінська спілка.
- •75. Ідеологічний наступ сталінізму на культурно-національну сферу суспільного життя України у повоєнний період.
- •82. Історичні обставини та основні етапи державотворення в Україні (1990-і рр..)
- •63. Зміни політико-економічного курсу в срср наприкінці 1920-30-их рр.. Та їх наслідки для України.
- •2.Трипільська культура на українських землях.
- •14. Русь і кочовий степ: етапи та особливості відносин.
- •17.Київське, Чернігівське та Переяславське князівства у 1132-1240рр.
- •20. Основні тенденції соціально-економічного, політичного та релігійного життя в українських землях у складі Великого князівства Литовського.
- •23. Виникнення та еволюція українського козацтва.
- •26. Причини національно визвольної боротьби 1648-1657рр.
- •Козацько-гетьманська держава. Політико-адміністративний устрій. Соц.Структура.
- •32. Зовнішньополітичні орієнтації українських гетьманів періоду Руїни.
- •35. Україна в умовах північної війни. І.Мазепа.
- •38. Ліквідація Запорзької Січі і подальша доля козацтва.
- •41. Геополітичні зміни в Східній Європі наприкінці 18ст. Та їх наслідки для України.
- •44. Кирило-Мефодіївське братство: ідеологія та програмні засади.
- •50. Україна в 1 св. Війні
- •53. Українська держава часів гетьманату п.Скоропадського: державно-політичний устрій та соціально-економічна політика.
- •59. Завершення нового поділу українських земель на початку 1920-хрр.
- •60. Входження України в срср.
- •65. Індустріалізація в Україні в 1920-1930рр.
- •68. Інтегральний націоналізм як суспільно політичне явище української історії: теорія та політика.
- •77. Спроби десталінізації суспільного життя України в умовах хрущовської «відлиги».
- •55. Культурно-освітньо робота цр й Гетьманського уряду.
- •3. Перші етноси на території України: Кіммерійці, Скіфи, Сармати.
- •15. Причини та наслідки розпаду Київської Русі.
- •18.Монгольське завоювання земель Русі. Причини та наслідки.
- •21. Польсько-литовські унії та їх наслідки для українського народу.
- •24. Запорізька Січ. Суспільно-політичний устрій та військова організація.
- •36 «Бендерська конституція» та «Вивід прав України» п. Орлика: політико-правові новації.
- •42.Гетьманщина у складі російської держави та український автономістський рух (кінець 18 – поч.. 19 ст.).
- •67. Причини та наслідки голодомору в Україні (32-33рр)
- •6. Велике переселення народів (4-7ст.)
- •45.Соціально-економічні та політико-правові реформи в Австрії та Росії у 19 ст. Та їх наслідки для українського народу.
- •84. Основні напрямки зовн політики України після проголошення незалежності.
- •30. Переяславсько-Московський договір: причини, умови та політико-правове значення.
- •47. Національно-культурне та громадсько-політичне життя на західноукр землях в 19ст.
84. Основні напрямки зовн політики України після проголошення незалежності.
Україна виступає на міжнародній арені як без’ядерна, позаблокова держава, котра прагне дотримуватись принципів і норм міжнародного права. Самостійну зовн політику Україна почала проводити після проголошення незалежності і Всеукраїнського референдуму 1гр 1991р. На 1 січня 1993р Україну як незалежну державу офіційно визнали 132 кр світу, з них 106 встановили дипломатичні відносини. Зовн політ України має відкритий характер. Осн принципи: мирна і взаємовигідна співпраця з усіма членами міжнародного співтовариства згідно з принципами і нормами міжнародного права; уникнення залежності від окремих держав; відсутність територіальних претензій до інших держав невизнання їх до себе. Зовн політика незалежної України спрямована на організацію та розбудову відносин з усіма країнами світу. Осн напрями зовн політики Укр.: розвиток двосторонніх відносин; участь в Європейському союзі та НАТО; відносини з тими держ, що виникли на території колишнього СРСР; активна участь у роботі ООН, інших міжнародних організацій; участь у загальноєвропейському процесі (недопущення локальних воєн; боротьба проти тероризму; участь у миротворчих процесах; уникнення політ нестабільності; відмова від закликів переглянути кордони). Завдання зовн політ Укр.: утвердження і розвиток Укр як незалежної демократ держ; утвор власного дипломатичного корпусу; забезпечення стабільності міжнародного становища України; входження господарства України до світової економічної системи.
30. Переяславсько-Московський договір: причини, умови та політико-правове значення.
Березневі статті – документ, в якому було юридично закріплене рішення Переяславської ради і визначене автономне положення України в складі Російської держави. Березневі статті були підготовлені українським посольством і схвалені царем і боярами в березні 1654р. березневі статті складалися з 11 пунктів. У них передбачалося таке: порядок сплати податків у царську скарбницю; дарування козацькій старшині млинів; розміри витрат скарбниці на козацьку артилерію; право Війська Запорізького мати дипломатичні відносини з іншими державами, крім Туреччини і Польщі; підтвердження права Київського митрополита на маєтки; відправлення російських військ під Смоленкськ і на польський кордон; розміри плати козацькій старшині і рядовим козакам; наказ донським козакам не порушувати миру з кримським ханством доти, доки воно буде союзником війська запорізького; забезпечення порохом і провіантом козацьких гарнізонів у фортеці Кодак і Запорізької Січі. Окремо після всіх статей визначалася чисельність козацького війська – 60тис. чоловік. Березневі статті разом з жалу вальними грамотами 1654р. розглядаються як договір України з Росією. Цей договір діяв до 1659р. і був замінений переяславськими статтями 1659р.
47. Національно-культурне та громадсько-політичне життя на західноукр землях в 19ст.
На громадсько-політичне життя населення позначилась трудова еміграція України. Спочатку Австрійський уряд взагалі ігнорував її, а пізніше забороняв. Переселенців повертали, саджали у в’язниці, але заходи не зупинили емігрантів.
Революція 1848-1849 рр. в Австрійській Імперії не вирішила головних політичних задач: не був ліквідований імперський режим; головне питання суспільно-політичного життя Західної України – національне; складність ситуації – зі своїми національними вимогами в Галичині виступили не тільки українці, але й поляки. Австрійська влада користувалася українсько-польським протистоянням. Зміцнення імперії шляхом політичної реакції після революції не удалося. І поляки, і українці прагнули зміцнити свої позиції в Галичині. У цій ситуації австрійський уряд змушений був переглянути внутрішню політику.
1867 р. – прийняття конституції Австро-Угорщини:
- Проголошена рівноправність в школах, державних установах, судах.
- українці, хоч і не всі, одержали дозвіл брати участь у виборах (і бути обраними) в австрійський і угорський парламенти, Галицький і Буковинський сейми
Хоча в реальному житті до рівноправності було далеко, конституційне його визнання було досягненням, про яке в Російській Імперії українці могли лише мріяти. Ставши конституційною монархією, Австро-Угорщина не дозволяла собі відкрито переслідувати українське друковане слово і забороняти українські культурно-просвітницькі об’єднання.
В українському суспільно-політичному русі на західних землях розвинулося 3 найважливіші течії: москвофіли (прагнули приєднання західної Укр. до Росії), народовці (виступали за єдність всіх укр. земель) і радикали (прагнули надати українському руху більш рішучий характер).
Освіта: наприкінці 19 ст. збільшилася к-ть початкових шкіл, виникали недільні школи для дорослих, училища професійної освіти. 1887 р. – циркуляр «про кухарських дітей» (забороняв вступ до гімназій дітям з малозабезпечених сімей). Вищу освіту в основному здобували діти з заможних сімей.
Література і мистецтво: умови розвитку у 2-гій половині 19 ст. дуже несприятливі (враховуючи опір російської, польської, австрійської, угорської, румунської культур). Творчість Шевченка дала могутній поштовх укр літ. Найвідоміші письменники: П. Куліш, Марко Вовчок, І Нечуй-Левицький, П. Мирний та ін.
Музика: М. Лисенко, С. Гулак-Артемовський.
В усіх сферах української культури відбувався процес національного самоствердження. Розвиток культури сприяв зростанню самосвідомості укр. народу.
