Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
363 Кб
Скачать
☆

84. Основні напрямки зовн політики України після проголошення незалежності.

Україна виступає на міжнародній арені як без’ядерна, позаблокова держава, котра прагне дотримуватись принципів і норм міжнародного права. Самостійну зовн політику Україна почала проводити після проголошення незалежності і Всеукраїнського референдуму 1гр 1991р. На 1 січня 1993р Україну як незалежну державу офіційно визнали 132 кр світу, з них 106 встановили дипломатичні відносини. Зовн політ України має відкритий характер. Осн принципи: мирна і взаємовигідна співпраця з усіма членами міжнародного співтовариства згідно з принципами і нормами міжнародного права; уникнення залежності від окремих держав; відсутність територіальних претензій до інших держав невизнання їх до себе. Зовн політика незалежної України спрямована на організацію та розбудову відносин з усіма країнами світу. Осн напрями зовн політики Укр.: розвиток двосторонніх відносин; участь в Європейському союзі та НАТО; відносини з тими держ, що виникли на території колишнього СРСР; активна участь у роботі ООН, інших міжнародних організацій; участь у загальноєвропейському процесі (недопущення локальних воєн; боротьба проти тероризму; участь у миротворчих процесах; уникнення політ нестабільності; відмова від закликів переглянути кордони). Завдання зовн політ Укр.: утвердження і розвиток Укр як незалежної демократ держ; утвор власного дипломатичного корпусу; забезпечення стабільності міжнародного становища України; входження господарства України до світової економічної системи.

30. Переяславсько-Московський договір: причини, умови та політико-правове значення.

Березневі статті – документ, в якому було юридично закріплене рішення Переяславської ради і визначене автономне положення України в складі Російської держави. Березневі статті були підготовлені українським посольством і схвалені царем і боярами в березні 1654р. березневі статті складалися з 11 пунктів. У них передбачалося таке: порядок сплати податків у царську скарбницю; дарування козацькій старшині млинів; розміри витрат скарбниці на козацьку артилерію; право Війська Запорізького мати дипломатичні відносини з іншими державами, крім Туреччини і Польщі; підтвердження права Київського митрополита на маєтки; відправлення російських військ під Смоленкськ і на польський кордон; розміри плати козацькій старшині і рядовим козакам; наказ донським козакам не порушувати миру з кримським ханством доти, доки воно буде союзником війська запорізького; забезпечення порохом і провіантом козацьких гарнізонів у фортеці Кодак і Запорізької Січі. Окремо після всіх статей визначалася чисельність козацького війська – 60тис. чоловік. Березневі статті разом з жалу вальними грамотами 1654р. розглядаються як договір України з Росією. Цей договір діяв до 1659р. і був замінений переяславськими статтями 1659р.

47. Національно-культурне та громадсько-політичне життя на західноукр землях в 19ст.

На громадсько-політичне життя населення позначилась трудова еміграція України. Спочатку Австрійський уряд взагалі ігнорував її, а пізніше забороняв. Переселенців повертали, саджали у в’язниці, але заходи не зупинили емігрантів.

Революція 1848-1849 рр. в Австрійській Імперії не вирішила головних політичних задач: не був ліквідований імперський режим; головне питання суспільно-політичного життя Західної України – національне; складність ситуації – зі своїми національними вимогами в Галичині виступили не тільки українці, але й поляки. Австрійська влада користувалася українсько-польським протистоянням. Зміцнення імперії шляхом політичної реакції після революції не удалося. І поляки, і українці прагнули зміцнити свої позиції в Галичині. У цій ситуації австрійський уряд змушений був переглянути внутрішню політику.

1867 р. – прийняття конституції Австро-Угорщини:

- Проголошена рівноправність в школах, державних установах, судах.

- українці, хоч і не всі, одержали дозвіл брати участь у виборах (і бути обраними) в австрійський і угорський парламенти, Галицький і Буковинський сейми

Хоча в реальному житті до рівноправності було далеко, конституційне його визнання було досягненням, про яке в Російській Імперії українці могли лише мріяти. Ставши конституційною монархією, Австро-Угорщина не дозволяла собі відкрито переслідувати українське друковане слово і забороняти українські культурно-просвітницькі об’єднання.

В українському суспільно-політичному русі на західних землях розвинулося 3 найважливіші течії: москвофіли (прагнули приєднання західної Укр. до Росії), народовці (виступали за єдність всіх укр. земель) і радикали (прагнули надати українському руху більш рішучий характер).

Освіта: наприкінці 19 ст. збільшилася к-ть початкових шкіл, виникали недільні школи для дорослих, училища професійної освіти. 1887 р. – циркуляр «про кухарських дітей» (забороняв вступ до гімназій дітям з малозабезпечених сімей). Вищу освіту в основному здобували діти з заможних сімей.

Література і мистецтво: умови розвитку у 2-гій половині 19 ст. дуже несприятливі (враховуючи опір російської, польської, австрійської, угорської, румунської культур). Творчість Шевченка дала могутній поштовх укр літ. Найвідоміші письменники: П. Куліш, Марко Вовчок, І Нечуй-Левицький, П. Мирний та ін.

Музика: М. Лисенко, С. Гулак-Артемовський.

В усіх сферах української культури відбувався процес національного самоствердження. Розвиток культури сприяв зростанню самосвідомості укр. народу.